Білозерська Любов Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білозерська Любов Михайлівна
Білозерська Любов Михайлівна - 2003р. С. Стецівка.jpg
Білозерська Любов Михайлівна на ювілеї МАНМ — 2003 р. С. Стецівка
Народилася 28 серпня 1942(1942-08-28)
с. Стецівка, Звенигородський район, Черкаська область
Померла 2 липня 2016(2016-07-02) (73 роки)
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українка
Діяльність письменниця
Нагороди
Відмінник освіти України Почесна грамота Верховної Ради України
Премії Премія імені Народного учителя О. А. Захаренка (2007)
Звання
Заслужений вчитель України

Любо́в Миха́йлівна Білозе́рська (у дівоцтві — Брусліновська) (нар. 28 серпня 1942, с. Стецівка, Звенигородський район, Черкаська область — 2 липня 2016) — український педагог-новатор, авторка поетичних збірок та прозових творів, громадський діяч. Заслужений вчитель України (1992), Відмінник освіти України» (2006), лауреатка премії імені Народного учителя О. А. Захаренка (2007).

Біографія[ред. | ред. код]

  • Трудову діяльність розпочала в 1962 році на посаді старшої піонервожатої Стецівської середньої школи Звенигородського району Черкаської області. Вся трудова діяльність її пов'язана з рідною школою;
  • 1966 р. — призначена на посаду вчительки української мови і літератури;
  • 1969 р. — Закінчила Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка;
  • 1973 р. — створила в школі поетичне відділення «Пролісок»;
  • 1984 р. — разом із колегами започаткувала свято «Поетичний жовтень»;
  • 1984 р. — створено етнографічний колектив «Співуча Левада»;
  • 1985 р. — організовано пошукові етнографічні експедиції, зібрано численні експонати та відкрито етнографічний музей та «Кобзареву світлицю»;
  • 1986 р. — разом із краєзнавцем Постояном М. О. та колективом «Співуча Левада» підготували та провели свято «Івана Купайла». Григорій Білоус відзняв фільм «Купайлиця»;
  • 1988 р. — разом із педагогічним та учнівським колективом школи створила другу в Україні Малу академію народних мистецтв (ідею створення якої перейняла від Гнідинської школи, що на Київщині, директором на той час була Стрілько Валентина Василівна — засновник першої Малої Академії народних мистецтв в Україні);
  • 04-08.01. 1989 р. — участь із колективом «Співуча левада» в третьому республіканському фольклорному святі, м. Івано-Франківськ;
  • 04-06.05. 1989 р. — виступ колективу на республіканському святі рідної мови, присвяченому 175-річчю з дня народження Тараса Шевченка в м. Житомирі;
  • 1990 р. — журналістка Катерина Таран створила телефільми: «Кеша — козацький отаман» на основі матеріалів (МАНМ) та «Художник» про сільського художника — самородка Никифора Половинка;
  • 12-17. 06. 1991 р. — участь із колективом «Співуча левада» в Міжнародному фольклорному фестивалі «Берегиня» у м. Луцьку;
  • 1992 р. — делегат Всеукраїнського з'їзду вчителів;
  • 1992 р. — призначена на посаду директора Стецівської загальноосвітньої школи І- III ступенів;
  • 1992 p. — присвоєно Почесне звання «Заслужений вчитель України»,
  • 1993—1994 р. — у творчій співпраці із режисером Оксаною Григорович та колективом МАНМ знято фільм науково-публіцистичний фільм «Українське весілля»,
  • 18-20. 03. 1994 р. — участь із колективом «Співуча левада» в IV Республіканському
  • фольклорному святі «Батьківські пороги» в м. Чернівці,
  • 1994 р. — побачила світ збірка поезій «Хвала сонцю»,
  • 1994 р. — Міжнародним освітнім фондом ім. Я. Мудрого видано збірку поезій поетичного відділення «Пролісок» МАНМ «Вічні барви».
  • 1997 р. — делегат Всесвітнього форуму українців,
  • 2001 р. — Досвід роботи школи — Малої академії народних мистецтв схвалено виїзним засіданням Президії Академії педагогічних наук.
  • 2001 р. — делегат Всесвітнього форуму українців,
  • 2002 р. — участь у конкурсі «Учитель року», м. Черкаси (II місце),
  • 2006 р. — нагороджена знаком «Відмінник освіти України»,
  • 2007 р. — лауреат премії імені Народного учителя О. А. Захаренка,
  • 2015 р. — видано збірку поезій «Пора розплаканих дощів»
  • 2016 р. — видано повість «Ангел наш — мати Софія»,
  • 02.07.2016 р. — відійшла у вічність.

Досягнення[ред. | ред. код]

Спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист, відмінник освіти України. Заслужена учителька України, засновник авторської школи: Стецівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — Мала академія народних мистецтв (МАНМ)/

Автор публікацій з впровадження в навчально-виховний процес народної педагогіки, українських традицій, уроків добра і любові до України. Результатом роботи стала участь педагогів школи у створенні концепції національного виховання. Досвід Стецівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів — Малої академії народних мистецтв (МАНМ) схвалено виїзним засіданням президії АПН України.

Понад 50 її випускників обрали фах «українська мова і література», працюють в школах України, навчаються в Черкаському національному університеті імені Б.Хмельницького та Уманському державному педагогічному університеті ім. П.Тичини. Найкращим результатом невтомної педагогічної праці Любові Білозерської стали сотні її вихованців — справжніх синів та дочок України.

Нагороди[ред. | ред. код]

Обиралася:

  • депутат 4-х скликань районної ради, депутат обласної ради,
  • заступник голови депутатської комісії з питань освіти, молоді і спорту, член обкому Профспілки працівників освіти і науки, делегат Всесвітнього форуму українців (1997, 2001), делегат Всеукраїнського з'їзду вчителів (1992).

Публікації[ред. | ред. код]

  • «Катеринопільський вісник»: документально-художню повість «Нагірнюки», поезії;
  • Газета: «Освіта України», «Шевченків край»;
  • Альманахи: «Самоцвіти», «Надвисся»;
  • Журнал: «Українська мова і література»;
  • Збірка поезій «Хвала сонцю» — 1994 р.
  • Збірка поезій «З Молитвою про Україну» — 2015 р.
  • Збірка поезій «Пора розплаканих дощів» — 2015 р.
  • Повість «Ангел наш — мати Софія» — 2016 р.
  • Повість «Лаврінове поле»;
  • Оповідання: «Мотря-командирка», «Марія Бондар», «Накуй, зозуле, йому літ», «Її звали маленькою»;
  • Поезії, публікації на педагогічні теми.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Поліщук В. Т. Нелегко це — жити в спокої // Українська мова і література. — 1990. — №l.-C.27.
  • Чередниченко Д. С. Ми — струмки 11 Україна. — 1989. — № 2 — С. 16.
  • Білозерська Л. М. Думці не заснути, любові не згаснути (з досвіду роботи Малої академії народних мистецтв) // Українська мова і література. -1990. — № 1.-С. -29.
  • Бородій В. О. Історія села Стецівка. — Стецівка, Власний друк, 1989.
  • І. О. Герасимов. Книга Пам'яті України, Черкаська область — К., Українська енциклопедія, 1995
  • Голод 33. Народна книга — меморіал — К., Поліграф книга, 1991 — с.251
  • Ф. Г. Турченко, Новітня історія України 10 клас — К., Генеза, 1994 — С. 151.
  • Отчет о состоянии церковных школ Звенигородского уезда Киевской епархии за 1915—1916 год, Архіви сільського музею.
  • Бабушко C.B. Білозерський В. В. Сучасна школа села Стецівки. Стецівка, МАНМ Власний друк, 1999.