Білозерський Василь Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Білозерський Василь Михайлович

Василь Михайлович Білозерський

Белозерский Василий.JPG
Народився 1825
Оленівка (Борзнянський район)
Помер 4 березня 1899(1899-03-04)
Оленівка (Борзнянський район)
Громадянство/підданство Російська імперія
Діяльність журналіст
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Білозерський Василь Михайлович (*1825, хутір Мотронівка, Чернігівщина — † 20 лютого (4 березня) 1899) — український громадсько-політичний і культурний діяч, журналіст. Чоловік Надії Білозерської, брат Ганни Барвінок, свояк Пантелеймона Куліша.

Життєпис[ред.ред. код]

В 18431846 роках здобув вищу освіту в Київському університеті св. Володимира.

18461847 — учитель Петровського кадетського корпусу у Полтаві.

Разом з М. Костомаровим і М. Гулаком виступив організатором Кирило-Мефодіївського братства.

Брав участь у створенні «Статуту Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія».

Був автором «Записки» — пояснень до статуту братства.

Розвинув ідеї християнського соціалізму, виступав за об'єднання всіх слов'янських народів у республіканську федерацію, в якій провідну роль відводив Україні.

1847 — був заарештований і засланий в Олонецьку губернію під нагляд поліції. Служив у Петрозаводському губернському правлінні.

1856 — звільнений із заслання. Оселився в Петербурзі, де став активним членом місцевого гуртка українців.

18611862 — редактор першого українського щомісячного журналу «Основа».

Згодом служив у Варшаві. Підтримував зв'язки з Галичиною, співпрацював у часописах «Мета» і «Правда».

Останні роки життя провів на хуторі Мотронівці.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]