Білолуцький заказник
49°43′50″ пн. ш. 39°01′32″ сх. д. / 49.73083333002777806° пн. ш. 39.02583333002777266° сх. д.Координати: 49°43′50″ пн. ш. 39°01′32″ сх. д. / 49.73083333002777806° пн. ш. 39.02583333002777266° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Новопсковський район, Луганська область, Україна |
Найближче місто | Білолуцьк |
Площа | 554,0 га |
Засновано | 24 березня 1992 |
Білолуцький заказник у Вікісховищі |
Білолу́цький заказник — один з об'єктів природно-заповідного фонду Луганської області, лісовий заказник місцевого значення.
Розташування[ред. | ред. код]
Заказник розташований в Новопсковському районі Луганської області в околицях сіл Новобіла і Козлове, в межах Білолуцького лісництва державного підприємства «Старобільське лісомисливське господарство». Координати: 49° 43' 51" північної широти, 39° 01' 33" східної довготи[1].
Історія[ред. | ред. код]
Лісовий заказник місцевого значення «Білолуцький» оголошено рішенням виконкому Луганської обласної ради народних депутатів № 92 від 24 березня 1992 р.
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Лісовий заказник «Білолуцький» загальною площею 554,0 га являє собою типові для південних відрогів Середньоруської височини ділянки байрачного лісу з характерним для них рослинно-тваринним комплексом, що потребує охорони.
Склад[ред. | ред. код]
Заказник включає сім лісових урочищ:
- Церковний ліс,
- Бихалово,
- Попів ліс,
- Велике,
- Ведмеже,
- Васильківське,
- Скородне.
Ландшафтний склад[ред. | ред. код]
Степи — 10%,
умовно-природні ліси — 90%,
штучні ліси — 0%,
водойми — 0%,
орні землі — 0%,
населені пункти — 0%.[2]
Рослинний світ[ред. | ред. код]
В лісових угрупованнях зростає рідкісна в Україні реліктова рослина із родини бобових — астрагал солодколистовидний, основним ареалом якого є Середземномор'я та Кримський півострів.
Тваринний світ[ред. | ред. код]
Фауна заказника представлена цінними мисливськими видами, серед яких: заєць-русак, лисиця звичайна, сарна європейська, свиня дика, зрідка заходить лось.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Портал «Природа України». Луганська область. Заказники місцевого значення. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 3 жовтня 2013.
- ↑ О. Василюк, І. Балашов, М. Кривохижа, Г. Коломицев. Ландшафтний склад природно-заповідного фонду Луганської області // [[Заповідна справа в Україні (журнал)|Заповідна справа в Україні]]. Том 18. Вип. 1-2. 2012 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2019. Процитовано 9 жовтня 2013.
Джерела[ред. | ред. код]
- Природно-заповідний фонд Луганської області //О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганська: ВАТ «ЛОД». — 168 с., стор. 81-82
- Туристичними стежками Новопсковського району // «Новопсковщина: соціально — економічний портрет» (історико — краєзнавчий портал) [Архівовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Луганську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |