Біломорська вулиця (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біломорська вулиця
Київ
Місцевість Соцмісто
Район Деснянський
Назва на честь Білого моря
Загальні відомості
Протяжність 450 м
Координати початку 50°27′46″ пн. ш. 30°38′35″ сх. д. / 50.46278° пн. ш. 30.643222° сх. д. / 50.46278; 30.643222Координати: 50°27′46″ пн. ш. 30°38′35″ сх. д. / 50.46278° пн. ш. 30.643222° сх. д. / 50.46278; 30.643222
Координати кінця 50°27′32″ пн. ш. 30°38′44″ сх. д. / 50.459000° пн. ш. 30.645750° сх. д. / 50.459000; 30.645750
Поштові індекси 02660
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro First Line logo.svg «Лісова»
Трамваї Т 8, 28, 29, 35
Маршрутні таксі Мт 526, 527
Рух односторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми церква Миколи Святоші
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10103
У проекті OpenStreetMap r447518
Мапа

Біломо́рська ву́лиця — вулиця в Деснянському районі міста Києва, місцевість Соцмісто. Пролягає від вулиці Попудренка до Червоноткацької вулиці.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла в середині XX століття. Сучасна назва — з 1955 року[1].

У 1977 році Біломорську вулицю було офіційно ліквідовано[2], однако фактично вона продовжила існувати. 2015 року вулицю поновлено в реєстрі і включено до офіційного довідника «Вулиці міста Києва»

Релігійні споруди[ред. | ред. код]

На території військової частини Т-0710 була зведена церква на честь преподобного Миколи Святоші. Місце під храм було освячене архієпископом Вишгородським Павлом 13 червня 2007 року. Будівництво розпочато того ж року, після дня пам'яті преподобного Миколи Святоші (27 жовтня), за сприяння Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту генерал-лейтенанта М. І. Малькова, особового складу Держспецтрансслужби та інших благодійників. Освячення храму відбулося 4 листопада 2010 року, його проводив митрополит Київський та всієї України Володимир. З жовтня 2011 року по квітень 2012 року проводився розпис стін та стелі церкви.

Церковна будівля цегляна, однобанна з дзвіницею. В опорядженні використані елементи українського бароко та давньоруського зодчества. Церква є двопрестольною — тут діє також нижній храм на честь святого мученика Івана-воїна, освячений 7 травня 2012 року єпископом Васильківським Пантелеймоном. Конфесійно храм належить до Української Православної Церкви (Московського Патріархату).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 796, арк. 123–149. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013. Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 5 вересня 1977 року № 1350 «Про перейменування та впорядкування найменувань вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 1737, арк. 384–393. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1977. — № 9. — С. 7–11.) Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Біломорська вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 271.