Перейти до вмісту

Білоножко Світлана Григорівна

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білоножко.
Світлана Григорівна Білоножко
Народилася1 вересня 1957(1957-09-01) (68 років)
село Маломихайлівка, Покровський район, Дніпропетровська область
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьактриса оперети, співачка, ведуча телепрограм
Alma materДніпропетровське театральне училище і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧоловікБілоножко Віталій Васильович
Дітисини Георгій і Євген
Нагороди та премії
Народний артист України
Заслужений артист України
Заслужений артист України

Світлана Григорівна Білоножко (1 вересня 1957[1], село Маломихайлівка, Покровський район,нині Синельниківський район, Дніпропетровська область[2]) — українська співачка, провідна диктор-ведуча програм УТ-1. Заслужена артистка України (1995), народна артистка України (1999).

Біографія і творчість

[ред. | ред. код]

Після закінчення школи навчалась на музично-акторському відділенні в театральному училищі у Дніпропетровську.

Працювала в Київському державному театрі оперети, де грала сольні партії. З театром гастролювала від Мурманська до Владивостока.

Закінчила Київський інститут театру і кіно імені Івана Карпенка-Карого.

З 1980[3] року працювала дикторкою українського телебачення у місті Києві й разом з тим здобувала вищу освіту у КНУКіМ.

Була авторкою та ведучою програм «Вечірня казка», «Музичний телеярмарок» разом з Олександром Сафоновим [Архівовано 30 грудня 2017 у Wayback Machine.] і Юрієм Токарєвим, «Молодіжний канал», «Мода, мода», «Зичимо щастя», «Актуальна камера», «Новини» та інших.

Аудіоальбоми: «Мотив для двох сердець» і «А яблука падають», концертні програми «Буде свято» і «Мотив для двох сердець».

Світлана Білоножко учасниця і лауреатка багатьох всеукраїнських фестивалів: «Пісенний вернісаж», «Пісня року», «Шлягер року» тощо.

Брала участь у великому числі благодійних акцій, концертах для дітей сиріт, воїнів — афганців, учасників ВВВ, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, телемарафонах «Пам'ять».

У 1999 році разом з чоловіком Віталієм Білоножком запатентували власний проєкт-фестиваль родинної творчості «Мелодія двох сердець».

Нагороди

[ред. | ред. код]

1995 — заслужена артистка України;[4]

1999 — народна артистка України;[5]

2011 — кавалер ордену княгині Ольги III ступеня.[6]

Родина

[ред. | ред. код]
  • Діти - Георгій Віталійович Білоножко (нар.14 травня) і Євген Віталійович Білоножко (нар.1 вересня)

Внуки - від старшого сина Георгія

  • Невістка - Марина Володимирівна Білоножко (нар.17 квітня 1980)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Календар мистецтв на 2012 рік. Архів оригіналу за 19 грудня 2014. Процитовано 18 грудня 2014. [Архівовано 2014-12-19 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Сайт Покровського району Дніпропетровської області. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 13 січня 2015. [Архівовано 2015-01-13 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 9 грудня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Указ Президента України від 21.12.1995 року № 170/95 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва»
  5. ↑ Указ Президента України від 27.08.1999 року № 1090/99 «Про присвоєння С. Білоножко почесного звання "Народний артист України"»
  6. ↑ Указ Президента України від 01.12.2011 року № 1094/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України ( 1427-12 ) 1 грудня 1991 року»

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Білоножко_Світлана_Григорівна&oldid=45887172