Білоруська атомна електростанція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Островецька атомна електростанція
Узвядзенне Беларускай АЭС (2015) (02).jpg
Країна Flag of Belarus.svg Білорусь
Адмінодиниця Островецький район
Місцезнаходження Білорусь, Гродненська область, Островець
Початок будівництва 2011
Початок експлуатації 2020
Технічні параметри
Кількість енергоблоків 2
Будується енергоблоків 1
Тип реакторів ВВЕР-1200 (АЕС-2006)
Реакторів в експлуатації 1
Генеруюча потужність планується 2300 МВт
Інша інформація
Сайт Офіційний сайт
CMNS: Білоруська атомна електростанція у Вікісховищі

Білоруська атомна електростанція (БілАЕС) (біл. Беларуская АЭС, рос. Белорусская АЭС) — АЕС типу АЕС-2006, що знаходиться за 18 км від м. Островець Гродненської області Республіки Білорусь. Пуск І енергоблоку АЕС (типу ВВЕР-1200) провели 07.11.2020. На ІІ енергоблоці ВВЕР-1200 тривають будівельні роботи. Спочатку планувалося ввести перший блок на рік раніше, але термін кілька разів переносили.[1] На станції працюють понад 2 тис. осіб.

Будівництво АЕС забезпечила російська компанія «Атомстройекспорт». На будівництво Білоруської АЕС було отримано кредит від РФ у розмірі $10 млрд. На 01.03.2021 використано коштів на суму $4,7 млрд.[1]

Загальна орієнтовна вартість будівництва за попередніми оцінками складе близько $6 млрд.

АЕС активно критикують у Литві через близькість до кордону (у сонячний день АЕС видно у бінокль з Вільнюської телевежі)[⇨], і в Україні як прихований примус Росії купувати електроенергію в Білорусі, відбиваючи таким чином російські інвестиції в економіку Білорусі за рахунок українського споживача та підтримку режиму Лукашенка.[⇨]

Хід будівництва[ред. | ред. код]

Добудовані градирні у серпні 2016

Роботи з виїмки ґрунту розпочалися наприкінці 2011[2].

02.11.2013 Президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав указ № 499, що дозволив генеральному підряднику, російському ЗАТ «Атомстройекспорт», розпочати будівництво АЕС.[3][4]

На кінець травня 2014 на будмайданчику вирили котлован і розпочали роботи зі зведення фундаменту будівлі енергоблоку № 2. Будівництво енергоблоку № 1 також ведеться активними темпами. На енергоблоці у 2014 запланували виконати роботи з монтажу фундаментної плити, спорудження будівлі реактора до нульової позначки, шахти реактора — до позначки +7,35 м, внутрішньої захисної оболонки — до 8 м.[5]

Станом на лютий 2018 на будівельному майданчику енергоблока № 1 проводилися тепло- та електромонтажні роботи, почалися пусконалагоджувальні роботи та планувалося розпочати пролив технологічних систем на розущіленний реактор, що є промиванням обладнанням та початком тестування. За планом, у квітні мали початися гідровипробування. На майданчику енергоблоку № 2 встановлено корпус реактору, почався монтаж обладнання і зварювання головного циркуляційного трубопроводу. Також зведені будівлі ядерного обслуговування, електропостачання нормальної експлуатації, водопідготовки та допоміжного корпусу.[6]

У 2018 на БілАЕС провели стрес-тести. За їх результатами Держатомнагляд Білорусі ухвалив національний план дій. Також тести виявили, що принципових допрацювань на станції проводити не потрібно[7]. У червні 2018 Європейська група з нагляду ядерної безпеки (ENSREG) схвалила звіт за підсумками партнерської перевірки результатів стрес-тестів БілАЕС та надала їй «загальний позитивний висновок». Згідно з висновками, АЕС є стійкою до землетрусів, повеней та екстремальних погодних умов. Хоча експерти попередили, що сейсмічні дані не були повністю доступними, і закликали регулятора забезпечити, щоб стічні води не могли надходити в будівлі, пов'язані з безпекою. У звіті також високо оцінюється система безпеки відведення тепла, оскільки вона може працювати автономно протягом 24-год. періоду навіть під час відключення електроенергії. Проте у доповіді запропонували запровадити додаткові заходи, такі як резервні водяні насоси[8]. Візит групи експертів до Білорусі відбувся 12-16.03.2018, а візит Ради з партнерської перевірки — 12-14.06.2018.

2018 - на БілАЕС планувалось завезення першої партії ядерного палива. Паливо мають прийняти, розмістити на зберігання, а після забезпечення готовності АЕС до повного завантаження мають провести фізичний пуск енергоблоку, який дозволить перевірити параметри активної зони.[9] Станом на березень 2019 на І енергоблоці БілАЕС тривали пусконалагоджувальні роботи, підготовка до гідровипробувань, холодної та гарячої обкатки обладнання. Наступним етапом має стати фізичний запуск реактора. На ІІ енергоблоці продовжувався монтаж обладнання.[10] Пізніше на обладнанні І енергоблоку розпочалися пусконаладжувальні роботи. Провели пробний пуск усіх чотирьох головних циркуляційних насосів, гідравлічні випробування усіх систем І та ІІ контурів реакторної установки.[11]

07.02.2019 на зустрічі сторін Конвенції Еспо вирішили, що Білорусь порушила Конвенцію при виборі місця для будівництва своєї атомної електростанції[12].

У жовтні 2019 директор станції Михайло Філімонов повідомив журналістам[13], що фізичний запуск першого енергоблоку БілАЕС відбудеться у січні 2020. Також, за словами заступника міністра енергетики Білорусі Михайла Михадюка, початок роботи ІІ енергоблоку планується на 2021.[14]

06.05.2020 Литва надіслала до Білорусі запит щодо зупинки запуску АЕС та прохання організувати стрес-тести за участю експертів з Євросоюзу[15].

07.11.2020 станцію відкрили, але 10.11.2020 турбіну і виробництво електроенергії зупинили. Це пояснювалось виходом з ладу трансформаторів напруги[16].

На ІІ енергоблоці БілАЕС завершили завантаження в реактор імітаторів тепловидільних збірок. Усього в активну зону реактора їх завантажено 163 шт. Імітатори ТВЗ є точною копією тепловидільних збірок, повністю повторюючи їх конструкцію. Вони використовуються замість штатних ТВЗ в період пусконалагоджувальних робіт для перевірки реакторної установки на відповідність проєктним характеристикам і вимогам безпеки. Нині на ІІ енергоблоці тривають роботи зі збірки реактора для подальшої його підготовки до гідравлічних випробувань і циркуляційної промивки систем І контуру.[17]

Підготовка до пуску станції[ред. | ред. код]

Перший енергоблок[ред. | ред. код]

Фізичному запуску першого енергоблоку передуватимуть роботи зі завезення на майданчик станції ядерного палива виробництва компанії ТВЕЛ. Завантаження палива у реактор І енергоблоку означатиме фактичний початок експлуатації Білоруської АЕС. При тому, що ще деякий час триватимуть роботи з підключення енергоблоку до мережі та вивід його на 100% потужність. Наприкінці 2019 на І енергоблоці розпочався найбільший етап робіт, пов'язаний із запуском АЕС, а саме гаряча обкатка реакторного обладнання. Повідомлялося, що цей технологічний процес імітує роботу енергоблоку з тією різницею, що у реактор завантажені імітатори тепловидільних збірок.[18]

Після завантаження палива до реактора, ІІ фаза фізичного пуску — «холодні» випробування (за температури реакторної установки до 130 °С проводяться гідравлічні випробування). ІІІ фаза — «гарячі» (випробування з підняттям температури вище 130 °С).[19]

06.05.2020 паливо для І енергоблоку АЕС прибуло на майданчик станції для подальшого завантаження. На станції готові і атестовані спеціальні приміщення, обладнання для приймання, обробки, обігу та зберігання прибулого ядерного палива. Персонал станції пройшов спеціальну підготовку і знаходиться в постійній готовності до прийому палива і забезпечення його вхідного контролю. Партія ядерного палива для початкового завантаження в реактор І енергоблоку АЕС виготовлена на Новосибірському заводі хімконцентратів (входить до паливної компанії Росатому «ТВЕЛ»).[20] Рівень його збагачення варіюється від 1,3 % до 4,4 %.

07.08.2020 Міненергетики Білорусі повідомило про початок завантаження ядерного палива до активної зони реактора І енергоблоку, що є початком пуску реактора. Після закінчення завантаження реактор планується вивести на 1 % потужності[21].

20.08.2020 Держатомнагляд повідомив, що в реакторну установку І енергоблоку завантажені 163 касети з ядерним паливом. ЯП було вироблено на Новосибірському заводі хімконцентратів.[19]

08.10.2020 — АЕС отримала дозвіл на виконання фізичних експериментів на малій потужності на енергоблоці № 1. Колегія МНС ухвалила позитивне рішення про внесення доповнення до ліцензії ДП «Білоруська АЕС» на право діяльності в галузі використання атомної енергії та джерел іонізуючого випромінювання. Це доповнення дозволяє приступити до переходу на мінімально контрольований рівень потужності та проведенню фізичних експериментів на малій потужності реактора енергоблоку № 1. Крім того, АЕС отримала право на виконання робіт щодо поводження з експлуатаційними радіоактивними відходами.[22]

11.10.2020 о 02:26 в реакторі І енергоблоку запущена ланцюгова реакція ділення, реакторна установка виведена на мінімальний контрольований рівень потужності. Таким чином розпочато життєвий цикл реактора.

03.11.2020 о 12:03 І енергоблок був синхронізований з мережею і видав перші кіловат-години електричної енергії до єдиної енергетичної системи Республіки Білорусь.[23]

Після цього розпочалося поступове збільшення потужності реактора до 50 % від номінальної з виконанням запланованих вимірів та випробувань. Наступний етап — дослідно-промислова експлуатація зі збільшенням потужності до 100 %— розпочнеться в кінці листопада— на початку грудня 2020.

Промислова експлуатація І енергоблоку планується в І кварталі 2021.[24]

13.01.2021 І енергоблок запрацював на повну потужність.[25]

У лютому 2021 АЕС виробила перший 1 млрд кВт · год електроенергії.[26]

Приймання в експлуатацію І енергоблоку намічено на квітень-травень 2021. Але спершу мають відбутися громадські слухання, після чого Держатомнагляд підготує висновок, на підставі якого видадуть ліцензію на експлуатацію. Отримавши необхідну документацію, до роботи приступить приймальна комісія, яка підтвердить готовність БілАЕС до експлуатації.[27]

Другий енергоблок[ред. | ред. код]

У травні 2021 на АЕС завершився етап завезення і проведення вхідного контролю ядерного палива (тепловиділяючих збірок і поглинаючих стрижнів системи управління і захисту) для початкового завантаження в реактор енергоблоку №2.[28]

До кінця 2021 планується завантаження свіжого ядерного палива в активну зону реакторної установки ІІ енергоблоку. А підключення в енергомережу та введення в експлуатацію ІІ енергоблоку планується у 2022.[29]

27.12.2021 на електростанції завершено роботи із завантаження ядерного палива в активну зону реактора ІІ енергоблоку. У реактор завантажено 163 ТВЗ зі свіжим ядерним паливом.[30]

Заходи щодо інтеграції атомної станції до енергосистеми країни[ред. | ред. код]

Побудовано близько 1,6 тис. км високовольтних електромереж, модернізовано 4 системоутворюючі електричні підстанції, введено в експлуатацію високотехнологічну підстанцію на 330 кВ "Постави". На 20 енергооб'єктах введено в дію сучасні електрокотли сумарною потужністю 916 МВт.[31]

Пуск станції[ред. | ред. код]

02.06.2021 Колегія МНС Республіки Білорусь видала дозвіл на промислову експлуатацію енергоблока №1.

10.06.2021 підписано акт приймання в експлуатацію пускового комплексу енергоблоку №1 (генеральний проектувальник і генеральний підрядник— Інжиніринговий дивізіон Держкорпорації «Росатом»).[32]

12.07.2020 на І енергоблоці спрацював автоматичний захист генератора. Блок було відключено від мережі, проводилася діагностика технологічних систем та вузлів турбогенератора. [33]

04.10.2020 о 18.20 І енергоблок включений до мережі. [34]

Ядерні матеріали[ред. | ред. код]

8 листопада міністр енергетики Білорусі Віктор Каранкевич та генеральний директор держкорпорації "Росатом" Олексій Лихачов підписали міжурядову угоду про співпрацю у галузі перевезення ядерних матеріалів. Угода визначає порядок перевезення ядерних матеріалів між РБ та РФ. [35]

Місії МАГАТЕ[ред. | ред. код]

  • EPREV Місія в Білорусь — розпочала 04.10.2010
  • Місія EduTA в Білорусь — початок 30.05.2011
  • INIR 1, 2 Місія в Білорусь — початок 18.06.2012
  • Місія IRRS в Білорусь — початок 02.10.2016
  • Місія SEED в Білорусь — початок 16.01.2017
  • EPREV Місія в Білорусь — початок 08.10.2018
  • Pre-OSART місія в Білорусь — початок 05.08. 2019
  • INIR 3 місія в Білорусь — початок 24.02.2020
  • IPPAS місія в Білорусь - початок 27.06.2021
  • ENSREG місія в Білорусь - початок 31.08.2021 [2]
  • Pre-OSART місія до Білорусі – початок 25.10.2021

Звіти про результати перевірок на сайті МАГАТЕ[36]

Улітку 2021 Білорусь планує прийняти місію МАГАТЕ з фізичного захисту ядерних матеріалів (IPPAS).[37]

У ІV кварталі 2021 очікується проведення пост-місії з комплексної оцінки регулюючої інфраструктури (IRRS), а у 2022 — пост-місії з аварійної готовності та реагування (EPREV).[38]

INIR 3[ред. | ред. код]

Місія МАГАТЕ з комплексної оцінки розвитку національної інфраструктури ядерної енергетики (INIR 3) працювала в Білорусі з 24.02 по 04.03. До складу групи входили 1 експерт з Алжиру, 2 з Великої Британії, а також 7 співробітників МАГАТЕ. Експерти аналізували інфраструктуру за 19 напрямками її розвитку, позначеними в документі агентства для країн-новачків у сфері ядерної енергетики — Milestones (Віхи). Ця місія була другою за рахунком місією INIR в Білорусі. Під час місії розглянули підготований білоруською стороною звіт про розвиток всіх напрямків ядерної інфраструктури, проведені наради в форматі інтерв'ю з білоруськими експертами по кожному з цих напрямків. Участь у заходах місії INIR 3 брали представники Міненерго, МНС, МЗС, Мінприроди, Міносвіти, МОЗ, Об'єднаного інституту енергетичних і ядерних досліджень «Сосни» НАН Білорусі, ГПО «Біленерго», БілАЕС.

За підсумками місії надали сім рекомендацій і підкреслили п'ять позитивних практик, які можуть застосовувати інші країни у себе при створенні інфраструктури.[39]

Pre-OSART[ред. | ред. код]

Метою місії Pre-OSART є надання допомоги ядерним операторам у підвищенні експлуатаційної безпеки АЕС, а також виявлення сфер для підвищення безпеки, оцінки експлуатаційних програм шляхом їх порівнювання зі стандартами безпеки МАГАТЕ, а також надання відповідних рекомендацій. До складу групи з 15 осіб входили експерти з Вірменії, Бельгії, Бразилії, Франції, Нідерландів, РФ, Словакії та США, а також представники МАГАТЕ. Огляд охоплював здійснювані оперативні програми, включно з такими областями: керівництвом та управлінням з метою безпеки, навчанням та кваліфікацією, операціями, підтримкою, технічною підтримкою, досвідом роботи, радіаційним захистом, хімією, готовністю до надзвичайних ситуацій і реагування, управлінням аваріями і введенням АЕС в експлуатацію.

Команда визначила низку передових методів, які будуть поширені в ядерній галузі у всьому світі, в тому числі:

  • Надійна система сигналізації, яка не тільки подає звуковий сигнал, але і може використовуватися підприємством для надання усної інформації та інструкцій населенню в разі радіологічних та інших аварійних ситуацій.
  • Аварійне укриття для пожежної частини станції, що забезпечує такий же рівень радіологічного захисту, як і для персоналу станції.
  • Вбудована панель управління в головному диспетчерському пункті, спеціально розроблена для управління і контролю мобільного устаткування, необхідного в надзвичайних ситуаціях.

Місія висловила кілька рекомендацій, спрямованих на своєчасне зміцнення експлуатаційної безпеки для забезпечення оперативної готовності. Також вона оглянула зобов'язання керівництва станції із забезпечення безпечної та надійної експлуатації.[40]

Співпраця з європейськими експертами[ред. | ред. код]

9-10.02.2021 Біларусь прийняла експертну місію ENSREG, експерти провели партнерський огляд Національного плану дій щодо імплементації результатів стрес-тестів. На майданчику БілАЕС працювала група з 9 осіб, яку очолював генеральний директор Центру з ядерної та радіаційної безпеки Фінляндії Петтері Тійппана. Експерти відвідали об'єкти станції, ознайомилися з матеріалами про реалізацію Нацплану, поставили запитання представникам Держатомнагляду, Міненерго, АТ ІК «АСЕ» і фахівцям БілАЕС. За підсумками візиту керівник експертної групи, генеральний директор STUK Фінляндії Петтері Тійппан підкреслив, що експерти змогли відвідати всі необхідні об'єкти АЕС, отримати документацію і відповіді на всі їхні запитання.[41]

За підсумками партнерської перевірки підготували звіт, попередня версія якого опублікована в березні 2021. Голова ENSREG Марта Жякова позитивно оцінила співпрацю з білоруською стороною і відзначила прогрес у частині розгляду рекомендацій експертів з пріоритетних питань.[42]

Нині Білорусь виконує Національний план дій, в якому враховані рекомендації національних та європейських експертиз. Термін його реалізації — 2019—2025 роки, частина з яких вже виконана.

У травні-червні 2021 на майданчику Білоруської АЕС планується проведення місії експертів ENSREG. Місія триватиме 1,5 тижні та за її підсумками буде підготовлена остаточна версія звіту ENSREG про партнерський огляд Нацплану дій. Терміни місії будуть уточнюватися відповідно до епідеміологічної ситуації.[43]

Надзвичайні події[ред. | ред. код]

На початку травня 2016 у ЗМІ з'явилася інформація про нібито обвалення конструкції на будівельному майданчику, унаслідок чого корпус реактора міг впасти з висоти 2-4 м. МЗС Литви передало ноту протесту білоруському послу, а влада Литви вимагала розслідування інциденту, з результатами якого повинні ознайомитися сусідні держави і МАГАТЕ.[44] Президент Литви Даля Грибаускайте заявила про недопуск спостерігачів.[45] МЗС Білорусі заявило, що литовській стороні передали офіційну інформацію про відсутність будь-яких інцидентів за весь час ведення робіт на об'єкті. У 2018 інцидент підтвердили офіційні особи. Заступник міністра енергетики Білорусі Михайло Михадюк та віцепрезидент — в.о. керівника будівництва Віталій Полянін запевнили журналістів, що НП із незначним пошкодженням корпусу реактора під час проведення такелажних робіт мала місце. За їхніми словами, після того корпус реактору замінили.[46]

Станом на жовтень 2016, за час будівництва АЕС на будмайданчику сталося 10 нещасних випадків, 2 з них закінчилися смертю будівельників. 16.07.2018 на майданчику будівництва при падінні з висоти загинув монтажник.[47]

Технічні параметри[ред. | ред. код]

Заплановано, що станція матиме 2 енергоблоки з реакторами типу ВВЕР-1200 (В-491) покоління 3+ потужністю до 1200 МВт кожен. Проєктна потужність АЕС складає 2,4 тис. МВт.[48]

Енергоблоки[ред. | ред. код]

Енергоблок Тип реакторів Потужність Початок будівництва Підключення до мережі Введення в експлуатацію Закриття
Чистий Брутто
Білорусь-1 ВВЕР-1200/491 1082 МВт 1150 МВт 06.11.2013 серпень 2020[49]
Білорусь-2 (план) ВВЕР-1200/491 1082 МВт 1150 МВт 03.06.2014[50] 2022[джерело?]

Опозиція[ред. | ред. код]

Плани атомної електростанції викликали кілька занепокоєнь. Групи громадянського суспільства проводили агітацію та збирали підписи проти будівництва атомної електростанції в Білорусі[51][52]. Молоді члени Білоруського народного фронту проводили кампанію проти можливої участі Росії у будівництві електростанції та закликали білоруський уряд укласти контракт на будівництво атомної електростанції з компанією, яка базується в іншій країні, крім Росії[53]. Група білоруських учених заснувала рух за без'ядерну Білорусь, стверджуючи, що білоруський уряд розпочав підготовку до будівництва АЕС до закінчення терміну дії мораторію, прийнятого в 1999 році. Термін дії мораторію закінчився 14 січня 2009 року[54].

Опозиція Литви[ред. | ред. код]

Атомна електростанція розташовується всього в 22 км від державного кордону Литви та Білорусі та всього в 49 кілометрах до столиці Литви — Вільнюсу. Ще з початку будівництва атомної електростанції Литва, яка самостійно зупинила свою атомну електростанцію Ігналінську АЕС виступила рішучим противником проти вибору місця під побудову електростанції країною-сусідкою та оголосила намір бойкотувати її.[55] Найбільше занепокоєння викликає безпека атомної станції, де під час будівництва вже сталося кілька серйозних інцидентів.[56] Литовська влада звинуватила Білорусь у недостатній прозорості інвестицій та неможливості оцінити її безпеку та вплив на навколишнє середовище в Литві.[57]

Наміри про будь-які подальші блокади закупівлі електроенергії з Білорусі влада Литви оголосила і в євроспільноті та навіть в Україні. Оскільки, станом на 2021 рік, Литва, Латвія, Естонія, Білорусь, Україна та РФ знаходяться у єдиній енергосистемі — з початку пуску атомної електростанції, з боку керівництва Литви пролунали звинувачення до Латвії щодо транзитного експорту білоруської електроенергії через кордони цих країн, як наслідок Литва заявила про намір перенести межі торгівлі електроенергію до своїх кордонів. Президент Литви Гітанас Науседа, відвідуючи Україну, під час виступу у Верховній Раді колегіально закликав Україну не купувати електроенергію в Білорусі — адже Литва підтримує територіальну цілісність України, санкції проти Росії та адвокатує й інтереси України.[58][59]

Прем'єр-міністр Литви, відвідуючи Україну з робочим візитом, назвав експорт електроенергії з Білорусії спільною загрозою як і Литви, так і України, адже білоруська атомна електростанція побудована на російські гроші і оплату за електроенергію буде передавати як виплату кредиту в Росію 2023 року. На зустрічі активно обговорювались інтеграційні процеси країн до ENTSO-E як запобіжник експорту з Білорусі.[60]

Опозиція України[ред. | ред. код]

Білоруська атомна електростанція будувалася Росатомом під дешеві кредити з Росії, який після 2023 року Білорусь має виплачувати Росії.[61] Під аналогічні дешеві кредити, подробиці яких приховані, добудовується атомна електростанція в Угорщині, що також виключить Угорщину з кіл покупців електроенергії з України, як це сталось з Білоруссю. Покупка дешевої електроенергії з Росії та Білорусі вже не раз визнавалася у експертних колах як троянський кінь на кордоні з Україною, начинений дешевою електроенергією, який унеможливить розвиток власної електроенергетики України та зробить її залежною від Росії.[62]

Із моменту запуску Білоруської атомної електростанції, Україна стала активним регулярним імпортером електроенергії з Білорусі в об'ємах 100—200 МВт у вечірні та вранішній та денні часи, що активно критикується в українському суспільстві і визнається фактичним фінансуванням інвестицій Росії в економіку Білорусі, а українська влада критикується щодо умисного тихого лобіювання інтересів Росії та примушення торгівлі з Росією: так, холодної зими 2021 року нове керівництво енергоатому, після незрозумілого[63] звільнення двічі обраного президента Недашковського, уперше в історії затягнуло ремонти енергоблоків, спричинило навантаження теплової генерації власності ДТЕК енерго Рината Ахметова, моментально використало всі запаси вугілля, якого, у свою чергу, звинуватили в умисному бойкотуванні накопиченні адекватних запасів вугілля, аварійній зупинці низки енергоблоків теплової генерації та призвело до вимушеного імпорту електроенергії з Білорусі.[63]

Закупівля електроенергії в Білорусі викликає критику опозиційно налаштованих депутатів щодо підтримки режиму Лукашенка перед європейською спільнотою, ставить під загрозу руйнування партнерських відносин з Європейським Союзом із мовчазної згоди президента та Кабінету Міністрів.[64]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Начало эксплуатации первого блока БелАЭС отложили на 2019 год. TUT.BY (ru-RU). Процитовано 27 лютого 2018. 
  2. Работы по строительству АЭС в Беларуси начнутся в сентябре
  3. Президент Беларуси дал отмашку началу строительства АЭС // odnako.org
  4. Указ «О сооружении Белорусской атомной электростанции», 2 ноября] 2013 года, № 499]
  5. Строительство второго энергоблока Белорусской АЭС началось в Островце. РИА Новости. 27 травня 2014. 
  6. Беларусь: БелАЭС на финише основных строительных работ | Энергетика и энергоресурсы Украины и мира. ukrenergy.dp.ua (ru-RU). Процитовано 27 лютого 2018. 
  7. Серьезных доработок на БелАЭС после стресс-тестов не требуется - главный инженер АЭС | Аналитика | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 17 жовтня 2019. 
  8. ЄС: Білоруська АЕС відповідає критеріям ядерної безпеки. www.eurointegration.com.ua. Процитовано 29 грудня 2018. 
  9. Первая поставка ядерного топлива на БелАЭС планируется 4 декабря – Минэнерго | Информационно-справочный портал Беларуси — interfax.by. www.interfax.by (рос.). Процитовано 24 вересня 2018. 
  10. Замминистра энергетики Михаил МИХАДЮК — о степени готовности БелАЭС, стратегиях обращения с отработавшим ядерным топливом и перспективах экспорта электроэнергии. Беларусь Сегодня (ru-RU). 25 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019. 
  11. На первом блоке БелАЭС провели пробный пуск главных циркуляционных насосов | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 8 липня 2019. 
  12. Belarus picked site for Ostravyets NPP in violation of convention - Espoo. Delfi. 7 February 2019. Процитовано 25 вересня 2020. 
  13. Физический пуск первого блока БелАЭС планируется в январе 2020 года | Новости Беларуси|БелТА. www.belta.by (ru-RU). 9 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019. 
  14. Минэнерго планирует ввод второго блока БелАЭС в 2021 году | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 3 січня 2020. 
  15. Литва просить Білорусь зупинити запуск першої в країні АЕС. РБК-Україна (рос.). Процитовано 6 травня 2020. 
  16. БелАЕС призупинила вироблення електроенергії. РБК-Україна (рос.). Процитовано 10 листопада 2020. 
  17. Первый энергоблок БелАЭС снова включен в сеть. uabeer.com. Процитовано 16 березня 2021. 
  18. На первом блоке БелАЭС началась горячая обкатка оборудования | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 3 січня 2020. 
  19. а б На первом энергоблоке БелАЭС загружено ядерное топливо - Госатомнадзор. www.belta.by (ru-RU). 20 серпня 2020. Процитовано 27 серпня 2020. 
  20. На Белорусскую АЭС доставлено ядерное топливо | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 6 червня 2020. 
  21. Білорусь запускає АЕС на кордоні з Литвою: Вільнюс висловив невдоволення. РБК-Україна (рос.). Процитовано 7 серпня 2020. 
  22. БелАЭС разрешили выполнение на первом блоке физических экспериментов на малой мощности. www.belta.by (ru-RU). 8 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2020. 
  23. Первый энергоблок Белорусской АЭС включен в единую энергосистему Республики Беларусь.(рос.)
  24. Опытно-промышленная эксплуатация первого энергоблока БелАЭС начнется в конце ноября - начале декабря. www.belta.by (ru-RU). 7 листопада 2020. Процитовано 18 грудня 2020. 
  25. Перший енергоблок БілАЕС вивели на повну потужність. kosatka.media (рос.). Процитовано 14 січня 2021. 
  26. БелАЭС выработала первый миллиард киловатт-часов. EADaily (рос.). Процитовано 15 березня 2021. 
  27. Хилько, Кристина (10 березня 2021). Приемка первого энергоблока БелАЭС запланирована на апрель—май 2021 года. www.sb.by (ru-RU). Процитовано 15 березня 2021. 
  28. Ядерное топливо готово для начальной загрузки в реактор второго энергоблока БелАЭС | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 22 червня 2021. 
  29. Ввод в эксплуатацию второго энергоблока БелАЭС планируется в 2022 году | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС - Атомная энергетика - Новости Беларуси – Технологии - БелТА. atom.belta.by. Процитовано 27 жовтня 2021. 
  30. На БелАЭС успешно завершена загрузка ядерного топлива в реактор второго энергоблока
  31. Первый энергоблок БелАЭС выработал 4,3 млрд кВт.ч электроэнергии | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС - Атомная энергетика - Новости Беларуси – Технологии - БелТА. atom.belta.by. Процитовано 27 жовтня 2021. 
  32. Первый энергоблок Беларусской АЭС принят в промышленную эксплуатацию. www.ukrrudprom.com. Процитовано 22 червня 2021. 
  33. Госатомнадзор: отключение энергоблока БелАЭС от сети не влияло на радиационную безопасность | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС - Атомная энергетика - Новости Беларуси – Технологии - БелТА. atom.belta.by. Процитовано 27 жовтня 2021. 
  34. Первый энергоблок БелАЭС включен в сеть | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС - Атомная энергетика - Новости Беларуси – Технологии - БелТА. atom.belta.by. Процитовано 27 жовтня 2021. 
  35. Беларусь и Россия подписали межправсоглашение о сотрудничестве в области перевозки ядерных материалов | Аналитика | Белорусская АЭС - Атомная энергетика - Новости Беларуси – Технологии - БелТА. atom.belta.by. Процитовано 24 листопада 2021. 
  36. Peer Review and Advisory Services Calendar. www.iaea.org (англ.). Процитовано 6 червня 2020. 
  37. Подготовка к миссиям МАГАТЭ на БелАЭС проходит в онлайн-формате – Госатомнадзор. interfax.by (рос.). Процитовано 15 березня 2021. 
  38. Беларусь при строительстве АЭС неизменно следует международным стандартам безопасности - Госатомнадзор | Новости Беларуси|БелТА. www.belta.by (ru-RU). 16 лютого 2021. Процитовано 15 березня 2021. 
  39. МАГАТЭ выделило по итогам миссии INIR 3 в Беларуси пять полезных для других стран практик | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 6 червня 2020. 
  40. IAEA Mission Sees Safety Commitment at Belarus NPP Ahead of Commercial Operation. www.iaea.org (англ.). 22 серпня 2019. Процитовано 6 червня 2020. 
  41. Европейские эксперты завершили работу на площадке БелАЭС. Sputnik Беларусь (рос.). Процитовано 15 березня 2021. 
  42. Welle (www.dw.com), Deutsche. Безопасность БелАЭС: эксперты оценили выполнение рекомендаций ЕС | DW | 04.03.2021. DW.COM (ru-RU). Процитовано 15 березня 2021. 
  43. Миссия ENSREG в Беларусь планируется в мае-июне. www.belta.by (ru-RU). 15 лютого 2021. Процитовано 15 березня 2021. 
  44. У Білорусі на будівництві АЕС впав ядерний реактор
  45. Під час будівництва «Росатомом» АЕС у Білорусі впав 330-тонний корпус ядерного реактора. ВIДЕО
  46. Беларусь готовится к пуску атомного сердца. www.2000.ua (рос.). Процитовано 29 грудня 2018. 
  47. На стройке АЭС в Островце погиб монтажник. TUT.BY (ru-RU). Процитовано 24 липня 2018. 
  48. Президент Белоруссии пригласил Литву в строительств новой АЭС. РосБизнесКонсалтинг. 16 сентября 2009. Архів оригіналу за 22 вересня 2009. Процитовано 16 вересня 2009. 
  49. На энергоблоке № 1 Белорусской АЭС началась загрузка ядерного топлива. rosatom.ru (рос.). Росатом. 7 серпня 2020. Процитовано 7 серпня 2020. 
  50. First concrete for second Belarus unit
  51. Group in Horki, Mahilyow region, said to have collected more than 2,500 signatures against nuclear power plant project. Belarusian News. 13 червня 2008. Архів оригіналу за 15 червня 2008. Процитовано 3 серпня 2008. 
  52. Campaigners to collect signatures against construction of nuclear power plant in Cherykaw district. Belarusian News. 21 лютого 2008. Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 3 серпня 2008. 
  53. Opposition youths to campaign against Russia's involvement in construction of Belarusian nuclear power plant. Belarusian News. 11 травня 2008. Архів оригіналу за 16 травня 2008. Процитовано 3 серпня 2008. 
  54. Video: Scientists come out against construction of nuclear power plant in Belarus. Belarusian News. 11 березня 2008. Архів оригіналу за 13 травня 2008. Процитовано 3 серпня 2008. 
  55. Lithuania not in talks with Belarus on electricity from N-plan — EN.DELFI(англ.)
  56. Belarus nuclear plant: A disaster waiting to happen. euobserver.com (англ.). 
  57. Litewski minister: Białoruś pogrywa sobie w kwestii elektrowni jądrowej w Ostrowcu (пол.). 17 березня 2016. Процитовано 11 серпня 2016. 
  58. Президент Литви закликав Україну відмовитися від електроенергії з Білорусі. slovoidilo.ua. 19.03.2021. 
  59. Президент Литви у Верховній Раді закликав Україну не купувати електроенергію в Білоруськох АЕС. radiosvoboda.org. 
  60. Прем’єр-міністр України зустрівся з Міністром закордонних справ Литви. kmu.gov.ua. 24.02.2021. 
  61. Белорусская АЭС заработала, но западные страны объявили ей бойкот. bbc.com (рос.). 7.11.2020. 
  62. Іван Плачков, голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї (2.02.2021). «Троянський кінь» вже біля воріт. 
  63. а б Paweł Kost (Павло Кост) (26.03.21). На українських АЕС зростає вплив проросійських кіл. "З тихої згоди президента". censor.net. Energetyka24. 
  64. Валентин Наливайченко. Бажання влади фінансово підтримати Лукашенка руйнує партнерські відносини України з ЄС. 

Посилання[ред. | ред. код]