Білоруська атомна електростанція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білоруська атомна електростанція
Узвядзенне Беларускай АЭС (2015) (02).jpg
Країна Flag of Belarus.svg Білорусь
Адмінодиниця Варняниd
Місцезнаходження Білорусь, Гродненська область, Островець
Початок будівництва 2011
Початок експлуатації 2020
Технічні параметри
Кількість енергоблоків 2
Будується енергоблоків 1
Тип реакторів ВВЕР-1200 (АЕС-2006)
Реакторів в експлуатації 1
Генеруюча потужність планується 2300 МВт
Інша інформація
Сайт Офіційний вебсайт
CMNS: Білоруська атомна електростанція у Вікісховищі

Білоруська атомна електростанція (БілАЕС) (біл. Беларуская АЭС, рос. Белорусская АЭС) — АЕС типу АЕС-2006, що знаходиться за 18 км від міста Островець (Гродненська область), Білорусь. Пуск першого енергоблоку АЕС (типу ВВЕР-1200) провели 7 листопада 2020 року. На другому енергоблоці ВВЕР-1200) тривають будівельні роботи. Спочатку планувалося ввести перший блок на рік раніше, але термін кілька разів переносили.[1] На станції працюють понад дві тисячі співробітників.

Будівництво АЕС забезпечила російська компанія «Атомстройекспорт». Вартість будівництва сягнула $11 млрд. 2017 року у будівництво вклали 1,7 млрд білоруських рублів[2] (близько $870 тис.)

АЕС активно критикують у Литві через близькість до кордону (у сонячний день АЕС видно у бінокль з Вільнюської телевежі)[⇨], також активно критикують в Україні як прихований примус Росії купувати електроенергію в Білорусі, відбиваючи таким чином російські інвестиції в економіку Білорусі за рахунок українського споживача та підтримку диктатури Лукашенка.[⇨]

Хід будівництва[ред. | ред. код]

Макет Білоруської АЕС в Музеї сучасної білоруської державності (Мінськ)
Добудовані градирні у серпні 2016 р.

Роботи з виїмки ґрунту розпочалися наприкінці 2011[3].

2 листопада 2013 року Президент Білорусі Олександр Лукашенко підписав указ № 499, що дозволив генеральному підряднику, російському ЗАТ «Атомстройекспорт», розпочати будівництво АЕС.[4][5]

На кінець травня 2014 року вирили котлован й розпочали роботи зі зведення фундаменту будівлі енергоблоку № 2. Будівництво енергоблоку № 1 також ведеться активними темпами. На енергоблоці 2014 року запланували виконати роботи з фундаментної плити, спорудження будівлі реактора до нульової позначки, шахти реактора — до позначки плюс 7,35 метра, внутрішньої захисної оболонки — до 8 метрів[6].

Станом на лютий 2018 року на будівельному майданчику енергоблока № 1 проводилися тепло- та електромонтажні роботи, почалися пусконалагоджувальні роботи та планувалося розпочати пролив технологічних систем на розущіленний реактор, що є промиванням обладнанням та початком тестування. За планом, у квітні мали початися гідровипробування. На майданчику енергоблоку № 2 встановлено корпус реактору, почався монтаж обладнання, потім почалося зварювання головного циркуляційного трубопроводу. Зведені будівлі ядерного обслуговування, електропостачання нормальної експлуатації, водопідготовки, допоміжного корпусу.[7]

2018 року на БілАЕС провели стрес-тести. За їх результатами Держатомнагляд Білорусі ухвалив національний план дій, також тести виявили, що принципових допрацювань на станції проводити не потрібно[8]. У червні 2018 року Європейська група з нагляду в сфері ядерної безпеки (ENSREG) схвалила звіт за підсумками партнерської перевірки результатів стрес-тестів БілАЕС та надала БілАЕС «загальний позитивний висновок». Згідно з висновками, АЕС є стійкою до землетрусів, повеней та екстремальних погодних умов, хоча експерти попередили, що сейсмічні дані не були повністю доступними, і закликали регулятора забезпечити, щоб стічні води не могли надходити в будівлі, пов'язані з безпекою. У звіті також високо оцінюється система безпеки відведення тепла, оскільки він може працювати автономно протягом 24-годинного періоду навіть під час відключення електроенергії. Проте у доповіді запропонували запровадити додаткові заходи, такі як резервні водяні насоси[9]. Візит групи експертів до Білорусі відбувся 12-16 березня 2018 року, а візит Ради з партнерської перевірки — 12-14 червня.

2018 року на БілАЕС планувалось завезення першої партії ядерного палива. Паливо мають прийняти, розмістити на зберігання, а після забезпечення готовності АЕС до повного завантаження мають провести фізичний пуск енергоблоку, який дозволить перевірити параметри активної зони реактору.[10] Станом на березень 2019 року на першому енергоблоці БілАЕС тривали пусконалагоджувальні роботи та підготовка до гідровипробуваннь, холодної та гарячої обкатки обладнання. Наступним етапом має стати фізичний запуск реактора. На другому енергоблоці продовжувався монтаж обладнання.[11] Пізніше на обладнанні першого енергоблоку розпочалися пусконаладжувальні роботи. Провели пробний пуск усіх чотирьох головних циркуляційних насосів, гідравлічні випробування усіх систем першого та другого контурів реакторної установки.[12]

7 лютого 2019 року на зустрічі сторін Конвенції Еспо вирішили, що Білорусь порушила Конвенцію при виборі місця для будівництва своєї атомної електростанції[13].

У жовтні 2019 року директор станції Михайло Філімонов повідомив журналістам[14], що фізичний запуск першого енергоблоку БілАЕС відбудеться у січні 2020 року. Також, за словами заступника міністра енергетики Білорусі Михайла Михадюка, початок роботи другого енергоблоку планується на 2021 рік.[15]

6 травня 2020-го Литва надіслала до Білорусі запит щодо зупинки запуску АЕС та прохання організувати стрес-тести за участю експертів з Євросоюзу[16].

7 листопада 2020-го станцію відкрили, але 10 листопада турбіну і виробництво електроенергії зупинили, це пояснювалось виходом з ладу трансформаторів напруги[17].

На другому енергоблоці БілАЕС завершили завантаження в реактор імітаторів тепловидільних збірок. Усього в активну зону реактора їх завантажено 163. Імітатори ТВС є точною копією тепловидільних збірок, повністю повторюючи їх конструкцію. Вони використовуються замість штатних ТВЗ в період пусконалагоджувальних робіт для перевірки реакторної установки на відповідність проєктним характеристикам і вимогам безпеки. Нині на другому енергоблоці тривають роботи зі збірки реактора для подальшої його підготовки до гідравлічних випробувань і циркуляційної промивки систем першого контуру.[18]

Підготовка до пуску станції[ред. | ред. код]

Фізичному запуску першого енергоблоку передуватимуть роботи зі завезення на майданчик станції ядерного палива виробництва компанії ТВЕЛ. Завантаження палива у реактор першого енергоблоку й означатиме фактичний початок експлуатації Білоруської АЕС. При тому, що ще деякий час триватимуть роботи з підключення енергоблоку до мережі та вивід його на 100-відсоткову потужність. Наприкінці 2019 року на першому енергоблоці розпочався найбільш масштабний етап робіт, пов'язаний із запуском АЕС, а саме гаряча обкатка реакторного обладнання. Повідомлялося, що цей технологічний процес імітує роботу енергоблоку з тією різницею, що у реактор завантажені імітатори тепловидільних збірок.[19]

Після завантаження палива до реактора, наступна фаза фізичного пуску — «холодні» випробування (за температури реакторної установки до 130 градусів проводяться гідравлічні випробування), третя фаза — «гарячі» (випробування з підняттям температури вище 130 градусів).[20]

6 травня 2020 року паливо для першого ядерного енергоблоку Білоруської АЕС прибуло на майданчик станції для подальшого завантаження. На станції готові і атестовані спеціальні приміщення, обладнання для приймання, обробки, обігу та зберігання прибулого ядерного палива. Персонал станції пройшов спеціальну підготовку і знаходиться в постійній готовності до прийому палива і забезпечення його вхідного контролю. Партія ядерного палива для початкового завантаження в реактор першого енергоблоку БелАЕС виготовлена на Новосибірському заводі хімконцентратів (входить до паливної компанії Росатому «ТВЕЛ»).[21] Рівень його збагачення варіюється від 1,3 % до 4,4 %.

7 серпня 2020 Міненергетики Білорусі повідомило про початок завантаження ядерного палива до активної зони реактора першого енергоблоку, що фактично є початком пуску реактора. Після закінчення завантаження реактор планується вивести на 1 % потужності[22].

20 серпня Держатомнагляд повідомив, що в реакторну установку першого енергоблоку завантажені 163 касети з ядерним паливом. ЯП було вироблено на Новосибірському заводі хімконцентратів.[20]

8 жовтня — Білоруська АЕС отримала дозвіл на виконання фізичних експериментів на малій потужності на енергоблоці № 1. Колегія МНС ухвалила позитивне рішення про внесення доповнення до ліцензії ДП «Білоруська АЕС» на право діяльності в галузі використання атомної енергії та джерел іонізуючого випромінювання. Це доповнення дозволяє приступити до переходу на мінімально контрольований рівень потужності та проведенню фізичних експериментів на малій потужності реактора енергоблоку № 1. Крім того, БілАЕС отримала право на виконання робіт щодо поводження з експлуатаційними радіоактивними відходами.[23]

11 жовтня 2020 року о 02:26 в реакторі першого енергоблоку Білоруської АЕС запущена ланцюгова реакція ділення, реакторна установка виведена на мінімальний контрольований рівень потужності. Таким чином розпочато життєвий цикл реактора.

3 листопада 2020 року о 12:03 перший енергоблок Білоруської АЕС синхронізований з мережею і видав перші кіловат-години електричної енергії до єдиної енергетичної системи Республіки Білорусь.[24]

Після цього розпочалося поступове збільшення потужності реактора до 50 % від номінальної з виконанням запланованих вимірів та випробувань. Наступний етап — дослідно-промислова експлуатація зі збільшенням потужності до 100 % — розпочнеться в кінці листопада — на початку грудня.

Промислова експлуатація першого енергоблоку планується в першому кварталі 2021 року.[25]

13 січня 2021 року перший енергоблок Білоруської атомної електростанції запрацював на повну потужність у 100 %.[26]

У лютому 2021 року БілАЕС виробила перший млрд кВт · год електроенергії.[27]

Приймання в експлуатацію першого енергоблоку БілАЕС намічена на квітень-травень 2021 року. Але спершу мають відбутися громадські слухання, після чого Держатомнагляд підготує висновок, на підставі якого видадуть ліцензію на експлуатацію. Отримавши необхідну документацію, до роботи приступить приймальна комісія, яка підтвердить готовність БілАЕС до експлуатації.[28]

Місії МАГАТЕ[ред. | ред. код]

  • EPREV Місія в Білорусь — розпочала 4 жовтня 2010
  • Місія EduTA в Білорусь — початок 30 травня 2011
  • INIR 1, 2 Місія в Білорусь — початок 18 червня 2012
  • Місія IRRS в Білорусь — початок 2 жовтня 2016
  • Місія SEED в Білорусь — початок 16 січня 2017
  • EPREV Місія в Білорусь — початок 8 жовтня 2018
  • Pre-OSART місія в Білорусь — початок 5 серпня 2019
  • INIR 3 Місія в Білорусь — початок 24 лютого 2020

Звіти про результати перевірок на сайті МАГАТЕ[29]

Улітку 2021 року Білорусь планує прийняти місію МАГАТЕ з фізичного захисту ядерних матеріалів (IPPAS).[30]

У четвертому кварталі 2021 року очікується проведення пост-місії з комплексної оцінки регулюючої інфраструктури (IRRS), а 2022 року — пост-місії з аварійної готовності та реагування (EPREV).[31]

INIR 3[ред. | ред. код]

Місія МАГАТЕ з комплексної оцінки розвитку національної інфраструктури ядерної енергетики (INIR 3) працювала в Білорусі з 24 лютого по 4 березня. До складу групи входили один експерт з Алжиру, два експерти з Великої Британії, а також сім співробітників МАГАТЕ. Експерти аналізували інфраструктуру за 19 напрямками її розвитку, позначеними в документі агентства для країн-новачків у сфері ядерної енергетики — Milestones (Віхи). Ця місія була другою за рахунком місією INIR в Білорусі. Під час місії розглянули підготований білоруською стороною звіт про розвиток всіх напрямків ядерної інфраструктури, проведені наради в форматі інтерв'ю з білоруськими експертами по кожному з цих напрямків. Участь у заходах місії INIR 3 брали представники Міненерго, МНС, МЗС, Мінприроди, Міносвіти, МОЗ, Об'єднаного інституту енергетичних і ядерних досліджень — Сосни НАН Білорусі, ГПО «Біленерго», Білоруської АЕС.

За підсумками місії надали сім рекомендацій і підкреслили п'ять позитивних практик, які можуть застосовувати інші країни у себе при створенні інфраструктури.[32]

Pre-OSART[ред. | ред. код]

Метою місії Pre-OSART є надання допомоги ядерним операторам у підвищенні експлуатаційної безпеки АЕС, а також виявлення сфер для підвищення безпеки, оцінки експлуатаційних програм шляхом їх порівнювання зі стандартами безпеки МАГАТЕ, а також надання відповідних рекомендацій. До складу групи з 15 осіб входили експерти з Вірменії, Бельгії, Бразилії, Франції, Нідерландів, Російської Федерації, Словацької Республіки та Сполучених Штатів Америки, а також представники МАГАТЕ. Огляд охоплював здійснювані оперативні програми, включно з такими областями: керівництвом та управлінням з метою безпеки; навчанням та кваліфікацією; операціями; підтримкою; технічною підтримкою; досвідом роботи; радіаційним захистом; хімією; готовністю до надзвичайних ситуацій і реагування; управлінням аваріями і введенням в експлуатацію.

Команда визначила низку передових методів, які будуть поширені в ядерній галузі у всьому світі, в тому числі:

  • Надійна система сигналізації, яка не тільки подає звуковий сигнал, але і може використовуватися підприємством для надання усної інформації та інструкцій населенню в разі радіологічних та інших аварійних ситуацій.
  • Аварійне укриття для пожежної частини станції, що забезпечує такий же рівень радіологічного захисту, як і для персоналу станції.
  • Вбудована панель управління в головному диспетчерському пункті, спеціально розроблена для управління і контролю мобільного устаткування, необхідного в надзвичайних ситуаціях.

Місія висловила кілька рекомендацій, спрямованих на своєчасне зміцнення експлуатаційної безпеки для забезпечення оперативної готовності та оглянула зобов'язання керівництва станції із забезпечення безпечної та надійної експлуатації.[33]

Співпраця з європейськими експертами[ред. | ред. код]

9-10 лютого 2021 року Біларусь прийняла експертну місію ENSREG, експерти провели партнерський огляд Національного плану дій щодо імплементації результатів стрес-тестів. На майданчику БілАЕС працювала група з 9 осіб, яку очолює генеральний директор Центру з ядерної та радіаційної безпеки Фінляндії Петтері Тійппана. Експерти відвідали об'єкти станції, ознайомилися з матеріалами про реалізацію Нацплану, поставили запитання представникам Держатомнагляду, Міненерго, АТ ІК «АСЕ» і фахівцям БілАЕС. За підсумками візиту керівник експертної групи, генеральний директор STUK Фінляндії Петтері Тійппан підкреслив, що експерти змогли відвідати всі необхідні об'єкти БілАЕС, отримати документацію і відповіді на всі їхні запитання.[34]

За підсумками партнерської перевірки підготували звіт, попередня версія якого опублікована в березні 2021 року. Голова ENSREG Марта Жякова позитивно оцінила співпрацю з білоруською стороною і відзначила прогрес у частині розгляду рекомендацій експертів з пріоритетних питань.[35]

Нині Білорусь виконує Національний план дій, в якому враховані рекомендації національних та європейських експертиз. Термін його реалізації — 2019—2025 роки, частина з яких вже виконана.

У травні-червні 2021 року на майданчику Білоруської АЕС планується проведення місії експертів ENSREG. Місія триватиме 1,5 тижні та за її підсумками буде підготовлена остаточна версія звіту ENSREG про партнерський огляд Нацплану дій. Терміни місії будуть уточнюватися відповідно до епідеміологічної ситуації.[36]

Надзвичайні події[ред. | ред. код]

На початку травня 2016 року у ЗМІ з'явилася інформація про нібито обвалення конструкції на будівельному майданчику, унаслідок чого корпус реактора міг впасти з висоти 2-4 метрів. МЗС Литви передало ноту протесту білоруському послу, а влада Литви вимагала розслідування інциденту, з результатами якого повинні ознайомитися сусідні держави, а також МАГАТЕ.[37] Президент Литви Даля Грибаускайте заявила про недопуск спостерігачів.[38] МЗС Білорусі заявило, що литовській стороні передали офіційну інформацію про відсутність будь-яких інцидентів за весь час ведення робіт на об'єкті. 2018-го року інцидент підтвердили офіційні особи. Заступник міністра енергетики Білорусі Михайло Михадюк та віцепрезидент — в.о. керівника будівництва Віталій Полянін запевнили журналістів, що НП із незначним пошкодженням корпусу реактора під час проведення такелажних робіт мала місце. За їхніми словами, після того корпус реактору замінили.[39]

Станом на жовтень 2016 року, за час будівництва БілАЕС на будмайданчику сталося 10 нещасних випадків, два з них закінчилися смертю будівельників. 16 липня 2018 року на майданчику будівництва при падінні з висоти загинув монтажник.[40]

Технічні параметри[ред. | ред. код]

Заплановано, що станція матиме два енергоблоки з реакторами типу ВВЕР-1200 (В-491) покоління 3+ потужністю до 1200 МВт кожен. Проєктована потужність АЕС складає 2,4 тис. МВт.[41]

Енергоблоки[ред. | ред. код]

Енергоблок Тип реакторів Потужність Початок будівництва Підключення до мережі Введення в експлуатацію Закриття
Чистий Брутто
Білорусь-1 ВВЕР-1200/491 1082 МВт 1150 МВт 06.11.2013 серпень 2020[42]
Білорусь-2 (план) ВВЕР-1200/491 1082 МВт 1150 МВт 03.06.2014[43] 2022[джерело?]

Опозиція[ред. | ред. код]

Плани атомної електростанції викликали кілька занепокоєнь. Групи громадянського суспільства проводили агітацію та збирали підписи проти будівництва атомної електростанції в Білорусі[44][45]. Молоді члени Білоруського народного фронту проводили кампанію проти можливої участі Росії у будівництві електростанції та закликали білоруський уряд укласти контракт на будівництво атомної електростанції з компанією, яка базується в іншій країні, крім Росії[46]. Група білоруських учених заснувала рух за без'ядерну Білорусь, стверджуючи, що білоруський уряд розпочав підготовку до будівництва АЕС до закінчення терміну дії мораторію, прийнятого в 1999 році. Термін дії мораторію закінчився 14 січня 2009 року[47].

Опозиція Литви[ред. | ред. код]

Атомна електростанція розташовується всього в 22 км від державного кордону Литви та Білорусі та всього в 49 кілометрах до столиці Литви — Вільнюсу. Ще з початку будівництва атомної електростанції Литва, яка самостійно зупинила свою атомну електростанцію Ігналінську АЕС виступила рішучим противником проти вибору місця під побудову електростанції країною-сусідкою та оголосила намір бойкотувати її.[48] Найбільше занепокоєння викликає безпека атомної станції, де під час будівництва вже сталося кілька серйозних інцидентів.[49] Литовська влада звинуватила Білорусь у недостатній прозорості інвестицій та неможливості оцінити її безпеку та вплив на навколишнє середовище в Литві.[50]

Наміри про будь-які подальші блокади закупівлі електроенергії з Білорусі влада Литви оголосила і в євроспільноті та навіть в Україні. Оскільки, станом на 2021 рік, Литва, Латвія, Естонія, Білорусь, Україна та РФ знаходяться у єдиній енергосистемі — з початку пуску атомної електростанції, з боку керівництва Литви пролунали звинувачення до Латвії щодо транзитного експорту білоруської електроенергії через кордони цих країн, як наслідок Литва заявила про намір перенести межі торгівлі електроенергію до своїх кордонів. Президент Литви Гітанас Науседа, відвідуючи Україну, під час виступу у Верховній Раді колегіально закликав Україну не купувати електроенергію в Білорусі — адже Литва підтримує територіальну цілісність України, санкції проти Росії та адвокатує й інтереси України.[51][52]

Прем'єр-міністр Литви, відвідуючи Україну з робочим візитом, назвав експорт електроенергії з Білорусії спільною загрозою як і Литви, так і України, адже білоруська атомна електростанція побудована на російські гроші і оплату за електроенергію буде передавати як виплату кредиту в Росію 2023 року. На зустрічі активно обговорювались інтеграційні процеси країн до ENTSO-E як запобіжник експорту з Білорусі.[53]

Опозиція України[ред. | ред. код]

Білоруська атомна електростанція будувалася Росатомом під дешеві кредити з Росії, який після 2023 року Білорусь має виплачувати Росії.[54] Під аналогічні дешеві кредити, подробиці яких приховані, добудовується атомна електростанція в Угорщині, що також виключить Угорщину з кіл покупців електроенергії з України, як це сталось з Білоруссю. Покупка дешевої електроенергії з Росії та Білорусі вже не раз визнавалася у експертних колах як троянський кінь на кордоні з Україною, начинений дешевою електроенергією, який унеможливить розвиток власної електроенергетики України та зробить її залежною від Росії.[55]

Із моменту запуску Білоруської атомної електростанції, Україна стала активним регулярним імпортером електроенергії з Білорусі в об'ємах 100—200 МВт у вечірні та вранішній та денні часи, що активно критикується в українському суспільстві і визнається фактичним фінансуванням інвестицій Росії в економіку Білорусі, а українська влада критикується щодо умисного тихого лобіювання інтересів Росії та примушення торгівлі з Росією: так, холодної зими 2021 року нове керівництво енергоатому, після незрозумілого[56] звільнення двічі обраного президента Недашковського, уперше в історії затягнуло ремонти енергоблоків, спричинило навантаження теплової генерації власності ДТЕК енерго Рината Ахметова, моментально використало всі запаси вугілля, якого, у свою чергу, звинуватили в умисному бойкотуванні накопиченні адекватних запасів вугілля, аварійній зупинці низки енергоблоків теплової генерації та призвело до вимушеного імпорту електроенергії з Білорусі.[56]

Закупівля електроенергії в Білорусі викликає критику опозиційно налаштованих депутатів щодо підтримки режиму Лукашенка перед європейською спільнотою, ставить під загрозу руйнування партнерських відносин з Європейським Союзом із мовчазної згоди президента та Кабінету Міністрів.[57]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Начало эксплуатации первого блока БелАЭС отложили на 2019 год. TUT.BY (ru-RU). Процитовано 2018-02-27. 
  2. РЕПОРТАЖ: Главная стройка Беларуси: до физического пуска АЭС остался год | Аналитика | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by (ru). Процитовано 2018-02-27. 
  3. Работы по строительству АЭС в Беларуси начнутся в сентябре
  4. Президент Беларуси дал отмашку началу строительства АЭС // odnako.org
  5. Указ «О сооружении Белорусской атомной электростанции», 2 ноября] 2013 года, № 499]
  6. Строительство второго энергоблока Белорусской АЭС началось в Островце. РИА Новости. 2014-05-27. 
  7. Беларусь: БелАЭС на финише основных строительных работ | Энергетика и энергоресурсы Украины и мира. ukrenergy.dp.ua (ru-RU). Процитовано 2018-02-27. 
  8. Серьезных доработок на БелАЭС после стресс-тестов не требуется - главный инженер АЭС | Аналитика | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 2019-10-17. 
  9. ЄС: Білоруська АЕС відповідає критеріям ядерної безпеки. www.eurointegration.com.ua. Процитовано 2018-12-29. 
  10. Первая поставка ядерного топлива на БелАЭС планируется 4 декабря – Минэнерго | Информационно-справочный портал Беларуси — interfax.by. www.interfax.by (ru). Процитовано 2018-09-24. 
  11. Замминистра энергетики Михаил МИХАДЮК — о степени готовности БелАЭС, стратегиях обращения с отработавшим ядерным топливом и перспективах экспорта электроэнергии. Беларусь Сегодня (ru-RU). 2019-03-25. Процитовано 2019-03-26. 
  12. На первом блоке БелАЭС провели пробный пуск главных циркуляционных насосов | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 2019-07-08. 
  13. Belarus picked site for Ostravyets NPP in violation of convention - Espoo. Delfi. 7 February 2019. Процитовано 25 September 2020. 
  14. Физический пуск первого блока БелАЭС планируется в январе 2020 года | Новости Беларуси|БелТА. www.belta.by (ru-RU). 2019-10-09. Процитовано 2019-10-17. 
  15. Минэнерго планирует ввод второго блока БелАЭС в 2021 году | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 2020-01-03. 
  16. Литва просить Білорусь зупинити запуск першої в країні АЕС. РБК-Україна (ru). Процитовано 2020-05-06. 
  17. БелАЕС призупинила вироблення електроенергії. РБК-Україна (ru). Процитовано 2020-11-10. 
  18. Первый энергоблок БелАЭС снова включен в сеть. uabeer.com. Процитовано 2021-03-16. 
  19. На первом блоке БелАЭС началась горячая обкатка оборудования | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 2020-01-03. 
  20. а б На первом энергоблоке БелАЭС загружено ядерное топливо - Госатомнадзор. www.belta.by (ru-RU). 2020-08-20. Процитовано 2020-08-27. 
  21. На Белорусскую АЭС доставлено ядерное топливо | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 2020-06-06. 
  22. Білорусь запускає АЕС на кордоні з Литвою: Вільнюс висловив невдоволення. РБК-Україна (ru). Процитовано 2020-08-07. 
  23. БелАЭС разрешили выполнение на первом блоке физических экспериментов на малой мощности. www.belta.by (ru-RU). 2020-10-08. Процитовано 2020-10-16. 
  24. Первый энергоблок Белорусской АЭС включен в единую энергосистему Республики Беларусь. (рос.)
  25. Опытно-промышленная эксплуатация первого энергоблока БелАЭС начнется в конце ноября - начале декабря. www.belta.by (ru-RU). 2020-11-07. Процитовано 2020-12-18. 
  26. Перший енергоблок БілАЕС вивели на повну потужність. kosatka.media (ru). Процитовано 2021-01-14. 
  27. БелАЭС выработала первый миллиард киловатт-часов. EADaily (ru). Процитовано 2021-03-15. 
  28. Хилько, Кристина (2021-03-10). Приемка первого энергоблока БелАЭС запланирована на апрель—май 2021 года. www.sb.by (ru-RU). Процитовано 2021-03-15. 
  29. Peer Review and Advisory Services Calendar. www.iaea.org (en). Процитовано 2020-06-06. 
  30. Подготовка к миссиям МАГАТЭ на БелАЭС проходит в онлайн-формате – Госатомнадзор. interfax.by (ru). Процитовано 2021-03-15. 
  31. Беларусь при строительстве АЭС неизменно следует международным стандартам безопасности - Госатомнадзор | Новости Беларуси|БелТА. www.belta.by (ru-RU). 2021-02-16. Процитовано 2021-03-15. 
  32. МАГАТЭ выделило по итогам миссии INIR 3 в Беларуси пять полезных для других стран практик | БелАЭС: новости со стройплощадки | Белорусская АЭС — Атомная энергетика — Новости Беларуси — Технологии — БелТА. atom.belta.by. Процитовано 2020-06-06. 
  33. IAEA Mission Sees Safety Commitment at Belarus NPP Ahead of Commercial Operation. www.iaea.org (en). 2019-08-22. Процитовано 2020-06-06. 
  34. Европейские эксперты завершили работу на площадке БелАЭС. Sputnik Беларусь (ru). Процитовано 2021-03-15. 
  35. Welle (www.dw.com), Deutsche. Безопасность БелАЭС: эксперты оценили выполнение рекомендаций ЕС | DW | 04.03.2021. DW.COM (ru-RU). Процитовано 2021-03-15. 
  36. Миссия ENSREG в Беларусь планируется в мае-июне. www.belta.by (ru-RU). 2021-02-15. Процитовано 2021-03-15. 
  37. У Білорусі на будівництві АЕС впав ядерний реактор
  38. Під час будівництва «Росатомом» АЕС у Білорусі впав 330-тонний корпус ядерного реактора. ВIДЕО
  39. Беларусь готовится к пуску атомного сердца. www.2000.ua (ru). Процитовано 2018-12-29. 
  40. На стройке АЭС в Островце погиб монтажник. TUT.BY (ru-RU). Процитовано 2018-07-24. 
  41. Президент Белоруссии пригласил Литву в строительств новой АЭС. РосБизнесКонсалтинг. 16 сентября 2009. Архів оригіналу за 2009-09-22. Процитовано 2009-09-16. 
  42. На энергоблоке № 1 Белорусской АЭС началась загрузка ядерного топлива. rosatom.ru (ru). Росатом. 7 серпня 2020. Процитовано 2020-08-07. 
  43. First concrete for second Belarus unit
  44. Group in Horki, Mahilyow region, said to have collected more than 2,500 signatures against nuclear power plant project. Belarusian News. 13 June 2008. Архів оригіналу за 15 June 2008. Процитовано 3 August 2008. 
  45. Campaigners to collect signatures against construction of nuclear power plant in Cherykaw district. Belarusian News. 21 February 2008. Архів оригіналу за 3 December 2012. Процитовано 3 August 2008. 
  46. Opposition youths to campaign against Russia's involvement in construction of Belarusian nuclear power plant. Belarusian News. 11 May 2008. Архів оригіналу за 16 May 2008. Процитовано 3 August 2008. 
  47. Video: Scientists come out against construction of nuclear power plant in Belarus. Belarusian News. 11 March 2008. Архів оригіналу за 13 May 2008. Процитовано 3 August 2008. 
  48. Lithuania not in talks with Belarus on electricity from N-plan — EN.DELFI(англ.)
  49. Belarus nuclear plant: A disaster waiting to happen. euobserver.com (en). 
  50. Litewski minister: Białoruś pogrywa sobie w kwestii elektrowni jądrowej w Ostrowcu (pl). 2016-03-17. Процитовано 2016-08-11. 
  51. Президент Литви закликав Україну відмовитися від електроенергії з Білорусі. slovoidilo.ua. 19.03.2021. 
  52. Президент Литви у Верховній Раді закликав Україну не купувати електроенергію в Білоруськох АЕС. radiosvoboda.org. 
  53. Прем’єр-міністр України зустрівся з Міністром закордонних справ Литви. kmu.gov.ua. 24.02.2021. 
  54. Белорусская АЭС заработала, но западные страны объявили ей бойкот. bbc.com (ru). 7.11.2020. 
  55. Іван Плачков, голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї (2.02.2021). «Троянський кінь» вже біля воріт. 
  56. а б Paweł Kost (Павло Кост) (26.03.21). На українських АЕС зростає вплив проросійських кіл. "З тихої згоди президента". censor.net. Energetyka24. 
  57. Валентин Наливайченко. Бажання влади фінансово підтримати Лукашенка руйнує партнерські відносини України з ЄС. 

Посилання[ред. | ред. код]