Білоруська криниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Криниця
Тип тижневик
Мова білоруська
Політична належність Білоруська християнська демократія

Засновано 1917
Редактор Адам Станкевич
Головний офіс Вільно

«Білоруська криниця» («Криниця» до 1925 і після 19 листопада 1939)  — щотижнева газета, орган Білоруської християнської демократії.

Оголошення газети «Krynica» на 1921 рік в газеті «Народне діло» № 41 (164), 22.02.1921

Видавалася білоруською мовою (то латиницею, то кирилицею, то двома шрифтами одночасно — 19341939), в Петрограді21 квітня 1917), в Вільнюсі (7 вересня 1919 — 12 липня 1940, не виходила: 15 квітня 1937 — 16 листопада 1939), в Мінську (# 3, 1918). Вийшли 768 номерів. У першій половині 1920-х вилучено 9 номерів, за період видання у Вільнюсі вилучено 58 номерів. Пропагувала ідею відродження церковної унії, введення білоруської мови в католицькій церкві, консолідувала навколо себе білорусів- католиків.[1] Редакторами в різний час були Т. Войтехович, В. Василевський, В. Гриневич, М. Гречаник, В. Знамеровский, Я. Позняк, А. Станкевич, Л. Сермяга, Б. Туронок .[2]

17 серпня 1925 року був заарештований і посаджений до Лукішкавської в'язниці Броніслава Туронока. Про його арешт стало відомо тільки через 2 тижні. Комісар уряду Вільнюса повідомив редакції, що за порадою судді видання газети «Криниця» призупиняється до розгляду справи. 23 серпня 1925 року вийшов останній номер «Криниці». Редакція відновила видання газети з 20 вересня 1925 року під назвою «Білоруська криниця». Редактором став Фома Войтехович .

15 квітня 1937 року газету «Білоруська криниця» закрито рішенням Вільнюського окружного суду.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Турук, с.67
  2. ЕнГістБел, т.1 с.375 Мірачицкі Л.

Посилання[ред. | ред. код]