Білоруський національний стрій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Білоруський національний стрій відображає в собі характер білоруської нації, її погляди на світ. Селянин практично все своє життя ходив у білому одязі з льону. Буденний та святковий стрій був різним. Особливо красиво одягалися до сільськогосподарських свят та до свята першого вигону худоби на пасовиська. Особливим був також стрій під час посту — т.зв. «пасцяний», в обробці якого виділяється червоний колір.

Історія білоруського національного строю[ред. | ред. код]

Як вказує мешканець Мінська Олександр Личавко, «Білоруський національний стрій почав своє формування за часів Середньовіччя. До 14-16 сторіч він отримав свої специфічні риси, а до 19 ст. повністю сформувався». Білоруський національний стрій розподіляють за технікою виконання, способом носіння орнаменту, типом орнаменту тощо.

Класифікація білоруського національного строю[ред. | ред. код]

Костюми Західного Полісся. Поштова марка Білорусі

Більшість дослідників виділяють такі групи білоруського національного одягу:

Білоруський національний одяг, поштова марка (1961)
Костюми Могилівщини. Поштова марка Білорусі
  1. Березинська,
  2. Березівська,
  3. Брагинська (територія Східного Полісся, здебільшого південно-східні райони Гомельської області),
  4. Буда-Кошелівська (Подніпров'я, здебільшого Буда-Кошелівський, Гомельський, Річицький райони),
  5. Бихівська,
  6. Вілейська,
  7. Волковисько-Каменецька (Понімання, Волковицький, Пружанський та Каменецький райони),
  8. Давид-Городосько-Турівська (схід Західного Полісся: Турів, Давид-Городок та Столин),
  9. Дзукія (південно-східна частина Литви та північний захід Білорусі),
  10. Дисеньска,
  11. Домачівська (Західне Полісся у Білорусі, околиця м. Влодава у Польщі, південно-західні частини Волинської області України),
  12. Дубровинська (Подвіння, частково Смоленщина),
  13. Калинковицька (Східне Полісся: Калинковицький, Світлогірський, Жлобинський р-ни),
  14. Кобринська (Жабинківський та Кобринський р-ни),
  15. Копильсько-Клецька (Центральна Білорусь),
  16. Краснопольска(Подніпров'я),
  17. Лепельска (Подвіння: Лепельський, Ушацький, Часницький р-ни),
  18. Лунинецька,
  19. Ляховицька (Центральна Білорусь),
  20. Малоритська (Західне Полісся),
  21. Могилівська (Подніпров'я),
  22. Мостівська (Понімання),
  23. Мотольська (невелика частина Іванівського району Західного Полісся — Мотоль, Тишковичі, Осовниця),
  24. Мстиславо-Климовицька,
  25. Наровлянська,
  26. Неглюбська (Подніпров'я),
  27. Новогрудська (Понімання),
  28. Островецька,
  29. Пінсько-Івацівська (Західне Полісся),
  30. Пуховицька (Центральна Білорусь між Слуцьком та Осиповичами берегами річки Птич),
  31. Росонська,
  32. Слуцька (Центральна Білорусь: м. Слуцьк та навколишні села),
  33. Смоленська,
  34. Стародозорська,
  35. Турово-Мозирська,
  36. Шкловська.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]