Білорусько-латвійський кордон
Білорусько-латвійський кордон — зовнішній кордон Європейського Союзу довжиною 173 км, що розділяє Латвію та Білорусь. Сучасний кордон включає колишній латвійсько-польський кордон, який мав довжину 105 км, та південну частину колишнього кордону Латвії та СРСР.
Демаркація білорусько-латвійського кордону розпочалася в 1997 році та була завершена 6 листопада 2008 року в Ризі підписанням заключного протоколу. Кордон має довжину 172,912 км і позначений 417 прикордонними знаками, включаючи 17 буїв у прикордонних озерах.
Угода 2006 року визначила сім пунктів пропуску на кордоні, чотири з яких припинили роботу після початку пандемії COVID-19.
| Ні. | Латвійсько-білоруський кордон | тип прикордонного контролю | поточний стан |
|---|---|---|---|
| 1. | Індра - Бігосава | залізниця | працює |
| 2. | Патернієкі —Григоровщина ( Григароущина ) | шосе | працює |
| 3. | Сілене —Урбані | шосе | зачинено |
| 4. | Мейкшані — Гавриліна | перехід | зачинено |
| 5. | Пієдруя — Друя | переправа (пором) | зачинено |
| 6. | Ворзова — Липівка | перехід | зачинено |
| 7. | Каплава — Плюси | перехід | зачинено |
Уряди Латвії та Литви підтвердили свою офіційну підтримку масових протестів білоруського населення через суперечливе переобрання Олександра Лукашенка на президентських виборах у Білорусі 2020 року. У відповідь на санкції, запроваджені Європейським Союзом проти Білорусі, Лукашенко 22 червня 2021 року оголосив, що більше не перешкоджатиме потоку контрабанди та нелегальних мігрантів через білоруський кордон[1]. Готуючись до подібного швидкого зростання кількості нелегальних перетинів кордону, як і на білорусько-литовському кордоні, 2 липня на латвійський кордон з Білоруссю викликано Європейське агентство прикордонної та берегової охорони Frontex[2]. 3 серпня Державна прикордонна служба повідомила, що спостереження за кордоном посилено, залучено додаткові ресурси Прикордонної служби та Національної гвардії, але ситуація на кордоні залишалась спокійною[3].
У звіті Міністерства внутрішніх справ, опублікованому 10 серпня 2021 року, зазначалося, що для завершення будівництва нерозвиненої частини інфраструктури кордону з державного бюджету знадобиться 29 563 142 євро. З метою зменшення незаконного перетину державного кордону було запропоновано можливість встановлення тимчасового колючого дроту на 18 різних ділянках державного кордону загальною протяжністю приблизно 37 кілометрів, орієнтовна вартість якого може становити 1 729 421 євро[4].
Агентство державної безпеки (АДС) 10 вересня підписало контракт із компанією «Brief», яка зобов’язалася поставити 111 кілометрів колючого дроту для будівництва огорожі в критичних точках на кордоні. Оскільки компанія не змогла виконати замовлення, АДС оголосило повторний ціновий огляд на закупівлю колючого дроту вартістю 2,4 мільйона євро для будівництва тимчасової огорожі з колючого дроту на кордоні[5].
Коли 19 жовтня Кабінет Міністрів продовжив надзвичайний стан на кордоні Латвії з Білоруссю до 10 лютого 2022 року, на кордоні вже було встановлено третину запланованого тимчасового паркану[6].
8 листопада Міністерство внутрішніх справ Латвійської Республіки повідомило, що на білоруській ділянці кордону встановлено більше половини тимчасової огорожі з колючого дроту. До Сейму внесено «Закон про будівництво зовнішнього сухопутного кордону», підтриманий Кабінетом Міністрів, для будівництва інфраструктури, необхідної для безпеки кордону[7].
26 листопада Агентство державної безпеки оголосило про завершення будівництва запланованого тимчасового колючого дроту вздовж кордону, довжина якого становить майже 37 кілометрів. Однак Міністерство внутрішніх справ заявило, що знадобиться додатковий тимчасовий паркан довжиною ще 22,8 кілометра.
22 травня 2022 року стало відомо про завершення модернізації прикордонних переходів Сілене та Патернієкі вартістю 5,9 мільйона євро. 30 серпня державне ТОВ «Valsts nekustamie īpašumi» повідомило, що в рамках підписаних будівельних контрактів будується інфраструктура на ділянці кордону Латвії та Білорусі на 149,7 км, з яких загалом потрібно вирубати приблизно 82 км. Через річки Асуніца, Росіца та Сар'янка побудовано чотири мости. У вересні 2022 року планувалося будувати приблизно три кілометри огорожі на тиждень, але в жовтні збільшити швидкість будівництва. Також планувалося побудувати шість веж, патрульні дороги, пішохідні мости та іншу необхідну інфраструктуру.
Будівельна компанія Citrus Solutions планувала завершити перший етап огорожі, довжиною 85,8 кілометра, до весни 2023 року, а другий етап, довжиною 63,9 кілометра, – до весни 2024 року. Поряд із огорожею на кордоні також будувалася прикордонна дорога та пішохідні мости. Однак завершення першого етапу, довжиною 52 кілометри, довелося відкласти до літа 2023 року.
Однак, станом на 24 липня 2023 року на першому етапі робіт збудовано лише 67,1 км огорожі, тоді як на другому етапі робіт вирубано ліси на прикордонній смузі довжиною 30,5 км. У свою чергу, на третьому, або Даугавському етапі робіт, розпочалося проєктування шести комунікаційних веж довжиною приблизно 16,7 км. Перший етап будівництва огорожі планувалось завершити до осені 2023 року, а другий та третій етапи – до кінця 2024 року. Вартість будівництва перших двох етапів будівництва кордону склала 102,7 млн євро, вартість шести комунікаційних веж – приблизно 3,6 млн євро.
5 березня Кабінет Міністрів затвердив план військового зміцнення та контрмобільності білорусько-російської ділянки кордону, розроблений Міністерством оборони та Національними збройними силами. До прикордонного підрозділу Пієдруя було доставлено бастіони «Hesco», виготовлені з металевої сітки та міцної тканини, які, будучи заповнені піском або гравієм, можна використовувати для створення панцирів та уламкозахисних щитів різних розмірів. До прикордонного пункту Патернієкі доставлено бетонні блоки, які можна швидко розгорнути на прикордонних переходах, щоб зупинити в'їзд противника до країни. 19 вересня 2023 року такі масивні бетонні блоки використано для блокування закритого прикордонного контрольно-пропускного пункту Сілене.
31 липня 2024 року «Valsts nekustamie īpašumi» повідомило, що будівництво огорожі на латвійсько-білоруському кордоні завершено майже на 145 кілометрах, але будівництво інфраструктури продовжується на ділянці Даугави (16,7 км) та ділянці навколо озера Річі, де будується укріплювальна дорога. Вартість будівництва кордону сягнула 125 мільйонів євро. 13 вересня «Valsts nekustamie īpašumi» повідомило, що на ділянці Даугави на кордоні встановлено 4 з 6 веж для спостереження за кордоном.
7 вересня 2024 року російський військовий безпілотний літальний апарат увійшов у повітряний простір Латвії з Білорусі та приземлився приблизно за 100 км від кордону в безлюдній місцевості поблизу села Фольваркас Гайгалавської волості Резекненського краю,[8] пролітаючи над локатором Аудрині. 9 вересня представники Національних збройних сил уточнили, що це був безпілотник типу «Шахед», оснащений вибухівкою[9].
- ↑ Lukašenko: Baltkrievija neaizsargās Eiropu no nelegālajiem migrantiem. Sargs.lv (латис.). 23 червня 2021. Процитовано 11 вересня 2025.
- ↑ Pastiprina apsardzi uz Latvijas robežas ar Baltkrieviju. www.lsm.lv (латис.). Процитовано 11 вересня 2025.
- ↑ Situācija uz Latvijas-Baltkrievijas robežas mierīga, robežsargi brīdina – tas var mainīties. www.lsm.lv (латис.). Процитовано 11 вересня 2025.
- ↑ Latvijas – Baltkrievijas robežas infrastruktūras izbūve varētu izmaksāt aptuveni 30 miljonus eiro. www.lsm.lv (латис.). Процитовано 11 вересня 2025.
- ↑ Uzņēmums termiņā nepiegādā dzeloņstiepļu žogu Latvijas–Baltkrievijas robežai; rīko atkārotu iepirkumu. www.lsm.lv (латис.). Процитовано 11 вересня 2025.
- ↑ lvportals.lv. Ārkārtējā situācija uz Latvijas-Baltkrievijas robežas pagarināta līdz 2022. gada 10.februārim - LV portāls. lvportals.lv (латис.). Процитовано 12 вересня 2025.
- ↑ lvportals.lv. Iekšlietu ministre M. Golubeva: situācija uz Latvijas-Baltkrievijas robežas tiek kontrolēta, esam gatavi dažādiem scenārijiem - LV portāls. lvportals.lv (латис.). Процитовано 12 вересня 2025.
- ↑ Rēzeknes novadā sestdien nokritis Krievijas bezpilota lidaparāts; Nacionālie bruņotie spēki veic izmeklēšanu. www.lsm.lv (латис.). Процитовано 8 вересня 2024.
- ↑ NBS: Rēzeknes novadā nokritušais Krievijas «Šahed» drons bija aprīkots ar sprāgstvielu. www.lsm.lv (латис.). Процитовано 11 вересня 2025.