Білосарайська коса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білосарайська коса
Золотой закат.jpg
Країна  Україна Україна
Регіон Донецька область
Акваторії, що омивають Азовське море
Координати 46°53′30″ пн. ш. 37°19′50″ сх. д. / 46.89167° пн. ш. 37.33056° сх. д. / 46.89167; 37.33056
Білосарайська коса. Карта розташування: Україна
Білосарайська коса
Білосарайська коса
Білосарайська коса. Карта розташування: Донецька область
Білосарайська коса
Білосарайська коса

Координати: 46°53′30″ пн. ш. 37°19′50″ сх. д. / 46.89167° пн. ш. 37.33056° сх. д. / 46.89167; 37.33056

Білосара́йська коса́ — півострів в українській частині Азовського моря, тут розташований ландшафтний заказник загальнодержавного значення від 1980 року.

Географія[ред. | ред. код]

Білосарайська коса розташована за 35 км на південний захід від Маріуполя та обмежує Таганрозьку затоку на півночі. Назва походить від зниклого в 17 ст. ногайського міста Боли Сарай, яке, ймовірно, містилося біля коси.

Біля коси знаходиться вершина Білосарайської затоки - бухта Таранья.[1]

Територія коси відноситься до Мангушського району Донецької області. На території коси розташоване село Білосарайська Коса, бази відпочинку та маяк.

Коса намита морем, серпоподібної форми, утворена піщано-черепашковими мулистими відкладами. Довжина — 14 км, площа — 956 га, акваторія 200 га.[1]

Ландшафтний заказник[ред. | ред. код]

На території коси розташований однойменний ландшафтний заказник[2], площею 616 га (416 га непокритих лісом земель Приазовського держлісгоспу та 200 га мілководної акваторії Азовського моря).

Статус заказника отримав у 1927 році за клопотанням наукових працівників Маріупольського краєзнавчого музею Івана Коваленка, Володимира Рудевича, Віктора Голіцинського та доктора медичних наук Бориса Вальха.

Сприятливе географічне розташування коси, наявність мілководних лиманів та озер з водноболотною рослинністю сприяє гніздуванню, розмноженню і концентрації під час міграції багатьох видів птахів. Їх налічується 158 видів, в тому числі 25 занесено до Червоної книги України. В 1995 році тут створили Білосарайський орнітологічний заповідник[1], де гніздяться мартини, крижні, кулики, гуси, лебеді. У флорі заказника, за даними Донецького ботанічного саду, зареєстровано 217 видів вищих рослин, з них 20 видів літоральної смуги, які більше в області не зустрічаються. Серед них холодок коротколистий та тюльпан змієлистий Червоної книги України. У прибережних водах водяться судак, бичок, пеленгас і камбала.[1]

У 2010 р. увійшов до складу Національний природний парк «Меотида».

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]