Білий Стік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Білосток (річка))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білий Стік
Білий Стік — проти течії. Вигляд із моста в селі Волиця. Грудень 2010 року.
50°18′10″ пн. ш. 24°35′38″ сх. д. / 50.3030000000277724° пн. ш. 24.59400000002777986° сх. д. / 50.3030000000277724; 24.59400000002777986
Витік с. Йосипівка
• координати 50°18′10″ пн. ш. 24°35′38″ сх. д. / 50.3030000000277724° пн. ш. 24.59400000002777986° сх. д. / 50.3030000000277724; 24.59400000002777986
Гирло р. Західний Буг
• координати 50°24′28″ пн. ш. 24°15′18″ сх. д. / 50.40800000002777637° пн. ш. 24.25500000002777767° сх. д. / 50.40800000002777637; 24.25500000002777767
Басейн Басейн Західного Бугу
Країни: Україна Україна
  Львівська область
Регіон Львівська область
Довжина 30 км
Площа басейну: 268 км²
Притоки: Млинівка, Острів (праві)
Мапа

Білий Стік (інша назва — Білосток) — річка в Україні, у межах Радехівського і Сокальського районів Львівської області. Права притока Західного Бугу (басейн Вісли). Тече з південного сходу на північний захід.

Бере початок поблизу села Йосипівки, що на північний захід від Радехова. Тече Надбужанською котловиною. Впадає в Західний Буг за 2 км на північ від Червонограда.

Довжина Білого Стоку 30 км, площа басейну 268 км². Ширина долини 1—3 км. Заплава місцями заболочена. 1963 року проведено комплекс гідромеліоративних робіт. Відрізок річища завдовжки 23 км від Полового до місця, де Білий Стік на відстані одного кілометра на захід від Комарева входить у ліс, випрямлено й каналізовано. У прирічковій долині прокладено численні осушувальні канави. Навпроти Зубкова, Волиці та Комарева споруджено три регульовані гідротехнічні затвори. Внаслідок цих робіт природна пересічна глибина річки зменшилася й становить 0,5—1 м. Максимальна глибина сягає 2,5 м. Похил річки 0,97 м/км. Є ставки у Сушні, Обортові та Великому.

Притоки[ред. | ред. код]

Головні притоки: Млинівка, Острів (праві).

Населені пункти[ред. | ред. код]

Білий Стік протікає через такі села: Полове, Сушно, Обортів, Новий Витків, Тоболів, Розжалів, Андріївка, Волиця, Комарів, Велике.

Література[ред. | ред. код]

  1. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
  2. Каталог річок України. — К.: Видавництво АН УРСР, 1957.
  3. (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР. — Л.: Гидрометиздат, 1967.
  4. Забокрицька М.Р., Хільчевський В.К., Манченко А.П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України. — К.: Ніка-Центр, 2006. — 184 с.
  5. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 56