Білостоцька область
| Білостоцька область | |||
|---|---|---|---|
|
Беластоцкая вобласць | |||
|
| |||
| |||
| Мапа БРСР, 1940 р. На Заході - Білостоцька область | |||
| Адм. центр | Білосток | ||
| Найбільше місто | Гродно, Волковиськ, Августів, Цеханув, Ломжа | ||
| Країна | Білоруська РСР | ||
| Область | Білоруська РСР | ||
| Офіційна мова | Російська, білоруська | ||
| Населення | |||
| - повне | |||
| Площа | |||
| - повна | |||
| Дата заснування | 1939 | ||
| Дата ліквідації | 1944 | ||
|
| |||
| |||
| |||
Білосто́цька о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця у складі БРСР, створена після зайняття Радянським Союзом північно-східних земель міжвоєнної Польської Республіки та включення їх до складу БРСР. Її адміністративним центром було місто Білосток. З точки зору радянської влади існувала в 1939–1944 роках, фактично — 1939–1941, оскільки з кінця червня 1941 до січня 1945 року її територія була окупована нацистською Німеччиною і замість області існувала Білостоцька округа.
Після війни більшу частину області (близько 12 тис.км²) разом з обласним центром було передано Польщі.
Історія[ред. | ред. код]
До вересня 1939 року територія області входила до складу Польської Республіки. У той час, згідно із секретним пактом Молотова — Ріббентропа між СРСР та нацистською Німеччиною, вона була зайнята військами Радянського Союзу[1][2]. 22 жовтня того ж року радянська влада організувала на зайнятій території вибори. Майже всі кандидати були підібрані радянською владою, незалежних кандидатів не допускали, громадяни були змушені голосувати, а у всьому краї почався терор і репресії проти тих, хто не підтримував радянську владу [3]. Згідно з офіційними результатами, за радянських кандидатів проголосувало 90 % виборців. Після виборів, «обрані» депутати на зборах у Білостоці 28—30 жовтня звернулися з проханням приєднати ці землі до складу Білоруської РСР. 2 листопада Білосточчина була включена до складу СРСР. 4 грудня радянська влада розділила зайняті території на області — таким чином була створена і Білостоцька область.
Всі ці рішення вважалися незаконними з точки зору міжнародного права. Зайняття північно-східних земель міжвоєнної Польської Республіки та включення їх до складу СРСР порушувало положення багатьох міжнародних договорів, зокрема Ризького мирного договору 1921 р., Договору про ненапад 1932 р. і Лондонської конвенції 1933 року про дефініції агресора[4]. З цієї причини міжнародне співтовариство вважало територію Білостоцької області частиною Польщі під радянською окупацією.
У липні 1944 року місто було відвойовано Червоною Армією і приєднано до Білорусі. 20 вересня 1944 Білосток з прилеглими районами було передано Польщі, яка почала проводити політику насильницького виселення звідти білорусів і українців.
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Спочатку область ділилася на повіти. В 1940 замість повітів були утворені 24 райони:
- Августовський
- Білостоцький
- Більський
- Бранський
- Волковиський
- Граєвський
- Гродненський
- Домбровський
- Єдвабновський
- Заблудовський
- Замбровський
- Кольновський
- Кринківський
- Лапський
- Ломжинський
- Моньковський (в тому ж році перейменований на Книшинський)
- Порецький (в тому ж році скасований)
- Свіслоцький
- Скидельський
- Снядовський
- Соколковський
- Сопоцкинський
- Цехановецький
- Чижевський
Література[ред. | ред. код]
Атлас гісторыі Беларусі ад старажытнасці да нашых дзён.(біл.) — Мінськ: Видавництво «Білоруська Енциклопедія» імені Петруся Бровки, 2006. — С. 110. — 160 с. — ISBN 985-11-0376-4
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Карта: Поділ Польської Республіки між СРСР і Третім Рейхом відповідно до Пакту Молотова — Ріббентропа. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 8 жовтня 2012.
- ↑ Карта поділу Польщі. Підписи: Сталін, Ріббентроп. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
- ↑ Марек Вежбіцкі: Depolonizacja i kolektywizacja. В: Polacy i Białorusini w zaborze sowieckim. Stosunki polsko-białoruskie na ziemiach północno-wschodnich II RP pod okupacją sowiecką 1939–1941. Вид. Друга Варшава: Stowarzyszenie Kulturalne Fronda, 2007, сс. 301–314, серія: Biblioteka historyczna Frondy. ISBN 978-83-88747-76-2 (біл.)
- ↑ під ред. Маріанна Семаковіч: Війна на два фронти. 17 вересня 1939 — агресія СРСР проти Польщі. В: Нарис історії Польської Держави і Народу. Х-XXI в. С. 226 (біл.)
|
Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |