Білостоцький Анатолій Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анатолій Юхимович Білостоцький
Дата народження 15 вересня 1921(1921-09-15)
Місце народження Одеса
Дата смерті 22 липня 1993(1993-07-22) (71 рік)
Місце смерті Київ
Місце поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Навчання Київський художній інститут
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1945 Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1985 Орден «Знак Пошани»  — 1971
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» — 1945 Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965 Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975
Медаль «40 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР
Звання
Народний художник України Заслужений діяч мистецтв УРСР
Могила Оксани Супрун і Анатолія Білостоцького

Білосто́цький Анато́лій Юхи́мович (15 вересня 1921, Одеса — 22 липня 1993, Київ) — український скульптор, заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), народний художник УРСР (1974).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 1921 року в Одесі. Закінчив Київську художню школу ім. Т. Г. Шевченка (1940)[1], у вересні того ж року був призваний до Червоної армії. Учасник німецько-радянської війни, брав участь у бойових діях у Криму, Карпатах, Чехословаччині. Був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2 ступеня (1945), медаллю «За бойові заслуги» (1944)[2].

Після війни повернувся до Києва, закінчив Київський художній інститут (1952, педагоги — М. Лисенко, К. Єлева, О. Фомін, П. Носко)[3].

Працював у галузі станкової та монументальної скульптури. З 1951 року брав участь у республіканських та всесоюзних з виставках.

Нагороджений орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, «Знак Пошани», Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР та медалями[3]/

Помер 22 липня 1993 року. Похований у Києві на Байковому цвинтарі (ділянка № 33).

Родина[ред.ред. код]

Основні твори[ред.ред. код]

  • портрет М. Рильського (1952)
  • композиція «Сім'я» (гіпс, тон., 1952, ДМУОМ)
  • «Перед боєм. Богдан Хмельницький, Іван Богун, Максим Кривоніс» (бронза, 1954, у співавторстві з О. Супрун, ДМУОМ)
  • пам'ятник Іванові Франку в Києві (бронза, граніт, 1956, у співавторстві з О. Супрун, архітектор М. Іванченко)
  • монумент «Слава праці» в Дніпродзержинську (1960)
  • Пам'ятник Максиму Горькому у Харкові (1980)
  • «Війні — ні!» (штучний камінь, 1961)
  • портрет бригадира гідромоніторників Київської ГЕС Героя Соціалістичної Праці В. Харитонова (1963)
  • «На варті» (метал, склобетон, 1965)
  • «Ракетник» (1965)
  • «Батьки та сини (склобетон, 1967)
  • Пам'ятник В. І. Леніну в Чернігові (1967)
  • Пам'ятник В. І. Леніну в Градці Краловому (ЧССР) (1970)
  • Пам'ятник працівникам Верстатобудівного заводу ім. Горького в Києві (чавун, 1970)

Зображення[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Художественная школа имени Т. Г. Шевченко (рос.)
  2. Белостоцкий Анатолий Ефимович // Веб-сайт «Подвиг народа». (рос.)
  3. а б Українські радянські художники: довідник / За ред. І. Верби. — К.: Мистецтво, 1972.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]