Білоусівка (Чорнухинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Білоусівка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Чорнухинський район
Рада/громада Білоусівська сільська рада
Код КОАТУУ 5325180401
Облікова картка Білоусівка 
Основні дані
Засноване 1650 рік
Населення 452
Поштовий індекс 37110
Телефонний код +380 5340
Географічні дані
Географічні координати 50°21′53″ пн. ш. 32°54′04″ сх. д. / 50.36472° пн. ш. 32.90111° сх. д. / 50.36472; 32.90111Координати: 50°21′53″ пн. ш. 32°54′04″ сх. д. / 50.36472° пн. ш. 32.90111° сх. д. / 50.36472; 32.90111
Середня висота
над рівнем моря
135 м
Місцева влада
Адреса ради 37110, Полтавська обл., Чорнухинський р-н, с.Білоусівка , тел. 5-56-31
Карта
Білоусівка. Карта розташування: Україна
Білоусівка
Білоусівка
Білоусівка. Карта розташування: Полтавська область
Білоусівка
Білоусівка

Білоу́сівка — село в Україні, в Чорнухинському районі Полтавської області. Населення становить 452 осіб. Орган місцевого самоврядування — Білоусівська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Білоусівка знаходиться на березі річки Лохвиця, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Суха Лохвиця, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Голотівщина. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат.

Історія[ред. | ред. код]

Заснована на поч. 17 ст.

Білоусівку відвідував Тарас Шевченко, який присвятив місцевій поміщиці Петровській свою поему «Тополя». В 1859 р. населення села становило 1360 чол. В 1900 р. — 1758. Найбільшим поміщиком в селі був Андерсон (прийомний син Бебіля).

Георгіївська церква. Перша згадка про церкву у Білоусівці датована 1758 роком. Клірова книга за 1902 рік згадує про побудову у 1774 році нової Георгіївської церкви. Однак існує версія про будівництво храму у 1803 році.  Нарешті, у 1847 році, за підтримки поміщиків Петровських, які мали маєток у Білоусівці, будується третій за рахунком Георгіївський храм. Він був дерев'яним, на мурованому цоколі, з прибудованою дзвіницею. Імовірно, його архітектура була виконана в стилі провінційного класицизму. На початку XX ст. при храмі діяли школа грамоти та однокласна змішана церковно-парафіяльна школа. Парафія володіла 33 десятинами ружної землі. Зі священиків відомі: Олексій Денисович Клепачевський (1895, 1902), Іоанн Симеонович Білецький (1912), Петро Сергійович Моцний (1951—1952), Іван Макарович Севастьяненко (1954). Кількість парафіян на 1912 рік складала — привілейованого стану 13, міщан — 100, козаків — 1287, селян — 1226. Разом — 1325 осіб. У 1935 році церкву зачинено «за браком службовців культу». У 1936 році храм перебудували у сільський клуб («колбуд»). Під час німецької окупації, в 1942 році богослужіння відновлені, віднайдені іконостас, вівтар та інше церковне начиння. Остаточно церква ліквідована після 1954 року.

Під час подій 1905—1907 рр. в селі відбувалися селянські виступи, які були придушені козацькими частинами. 2 організаторів виступів (Г.Квітницького та К. Завгороднього було страчено).

У 1910 р. населення становило 1661 чол. В селі діяло 25 вітряків, 2 кузні, олійниця, цегельня, 2 лавки, паровий млин із просорушкою.

У квітні 1919 р. в Білоусівці було створено артіль «Червона Зірка». На 1926 р. населення становило 1970 чол.

17 вересня 1941 року Білоусівку було окуповано німцями. 17-го ж вересня 1943 р. звільнено частинами 309 стрілецької дивізії Воронезького фронту.

На 1 січня 1997 року населення села становило 469 чол.

Місток через річку Суха Лохвиця в селі Білоусівка Чорнухинського району Полтавської області

Економіка[ред. | ред. код]

  • Молочно-товарна ферма.
  • ТОВ «Колос».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа I—II ст.

Персоналії[ред. | ред. код]

  • Мележик Василь — Герой Радянського Союзу.
  • Шаховський А. — літературознавець.
  • Оникій Богун — український військовий, громадсько-політичний діяч, адміністративний старшина Армії УНР.

Посилання[ред. | ред. код]