Білоус Наталія Валентинівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Білоус Наталія Валентинівна
Народилася 21 серпня 1967(1967-08-21) (56 років)
Харків, СРСР
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність науковиця
Alma mater Харківський національний університет радіоелектроніки
Галузь програмна інженерія
Посада професор кафедри програмної інженерії
Вчене звання доцент
Науковий ступінь кандидат технічних наук
Нагороди Державна премія України в галузі науки і техніки

Білоус Наталія Валентинівна (нар. 21 серпня 1967(19670821), Харків, СРСР) — український фахівець у галузі програмної інженерії, кандидат технічних наук, доцент, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

У 1988 році закінчила Харківський інститут радіоелектроніки за спеціальністю «Автоматизовані системи управління» і залишилася там працювати.

У 1995 році захистила дисертацію на тему «Синтез адаптивних регуляторів в системах управління складними взаємозв'язаними процесами», здобувши науковий ступінь кандидата технічних наук

З 1994 року почала працювати на кафедрі програмного забезпечення автоматизованих систем Харківського інституту радіоелектроніки, пройшовши шлях від асистента до професора (2005 р.).

З 2005 року — завідувач науково-дослідною лабораторією інформаційних технологій в системах навчання та машинного зору.

У 2009—2010 рр. була відповідальним виконавцем грантової тематики МОНУ «Створення та впровадження у навчальний процес комплексу програм поточного та підсумкового контролю знань та оцінювання якості тестових завдань»

З 2013 року — директор навчального науково-виробничого центру НВЦА, відкритого в рамках ЕС фінансування проекту TEMPUS

У 2013 і 2015 роках — співорганізатор конференцій ICCUBITO, ITIB.

У 2012—2016 рр. — український координатор Проекту TEMPUS IHSITOP № 530319

Пройшла стажування за бюджетною програмою МОН 2201250 «Навчання, стажування, підвищення кваліфікації студентів, аспірантів, науково-педагогічних та педагогічних працівників за кордоном» в Дрезденському технічному університеті (Німеччина).

Є автором понад 300 наукових публікацій, в тому числі 12 свідоцтв інтелектуальної власності.

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]