Білохолуницький район
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Білохолуницький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Белохолуницкий район | |||||
| |||||
.svg)
| |||||
| Основні дані | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації: | Кіровська область | ||||
| Утворений: | 10 липня 1929 року | ||||
| Населення (2017[1]): | 17556 осіб | ||||
| Площа: | 4235,96 км² | ||||
| Густота населення: | 4,15 осіб/км² | ||||
| Телефонний код: | 7-833634 | ||||
| Населені пункти та поселення | |||||
| Адміністративний центр: | місто Біла Холуниця | ||||
| Кількість міських поселень: | 1 | ||||
| Кількість сільських поселень: | 10 | ||||
| Міських населених пунктів: | 1 | ||||
| Сільських населених пунктів: | 39 | ||||
| Влада | |||||
| Голова району: | Теліцина Тетяна Олександрівна | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
.png)
Білохолуни́цький район (рос. Белохолуницкий район) — район у складі Кіровської області Російської Федерації. Адміністративний центр — місто Біла Холуниця.
Історія[ред. | ред. код]
Район був утворений 10 липня 1929 року у складі Вятського округу Нижньогородського краю. До його складу увійшли деякі волості Слободського повіту Вятської губернії. 1934 року район увійшов до складу Кіровського краю, 1935 року із частин Білохолуницького та сусіднього Синьогорського районів був утворений Поломський район. 1936 року район увійшов до складу Кіровської області, 1955 року був ліквідований Поломський район і його території увійшли до складу Нагорського та Білохолуницького районів.
7 грудня 2004 року[2], в рамках муніципальної реформи, у складі району були утворені 1 міське та 10 сільських поселень.
Населення[ред. | ред. код]
Населення району складає 17556 осіб (2017[1]; 17885 у 2016[3], 18155 у 2015[4], 18488 у 2014[5], 18867 у 2013[6], 19336 у 2012[7], 19825 у 2011[8], 19890 у 2010[9], 21265 у 2009[10], 23232 у 2002[11], 27031 у 1989[12], 27984 у 1979, 27614 у 1970).
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Станом на 2010 рік район адміністративно поділявся на 1 міський та 10 сільських поселень, до його складу входило 40 населених пунктів[9], з яких 5 не мали постійного населення, але ще не були зняті з обліку:
| Поселення | Площа, км² |
Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010[9]) |
Населення, осіб (2017[1]) |
Центр | Населені пункти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Білохолуницьке міське поселення | 510,00 | 13227 | 12308 | 11526 | місто Біла Холуниця | 10 |
| Бидановське сільське поселення | 96,88 | 535 | 482 | 454 | присілок Биданово | 1 |
| Всіхсвятське сільське поселення | 393,00 | 910 | 729 | 618 | село Всіхсвятське | 4 |
| Гуренське сільське поселення | 84,00 | 374 | 288 | 226 | присілок Гуренки | 4 |
| Дубровське сільське поселення | 2031 | 1512 | 1224 | селище Дубровка | 4 | |
| Климковське сільське поселення | 940,88 | 1476 | 1282 | 955 | селище Климковка | 2 |
| Підрізчихинське сільське поселення | 1549 | 1031 | 799 | селище Підрізчиха | 1 | |
| Поломське сільське поселення | 506,00 | 1441 | 1062 | 858 | село Полом | 6 |
| Прокоп'євське сільське поселення | 174,00 | 444 | 263 | 155 | село Прокоп'є | 2 |
| Ракаловське сільське поселення | 146,00 | 378 | 299 | 228 | присілок Ракалово | 3 |
| Троїцьке сільське поселення | 1377,39 | 867 | 634 | 513 | село Троїця | 3 |
Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]
| № | Населений пункт | Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|---|
| 1 | Біла Холуниця | 11975 | 11232 |
| 2 | Дубровка | 1976 | 1491 |
| 3 | Климковка | 1390 | 1231 |
| 4 | Підрізчиха | 1428 | 1031 |
| 5 | Полом | 811 | 690 |
| 6 | Биданово | 535 | 482 |
| 7 | Федосята | 534 | 481 |
| 8 | Велике Поле | 516 | 454 |
| 9 | Троїця | 521 | 447 |
| 10 | Всіхсвятське | 417 | 373 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Згідно із Законом Кіровської області від 7 грудня 2004 року № 284-ЗО. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 24 листопада 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ База данных показателей муниципальных образований: Кировская область — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 24 листопада 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
- ↑ Итоги всероссийской переписи населения 2010 года по Кировской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
| ||||||||||
| |||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про Кіровську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |