Білоцерківська сотня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Білоцерківська сотня (1660 — 1782) — військово-територіальна одиниця Війська Запорозького з центром у м-ку Білоцерківка.

Створена 1660 року у складі Полтавського полку. У 1661 — 1663 рр. перебувала в Кременчуцькому полку. У 1663 — 1665 рр. — у Миргородському полку. У 1665 — 1672 рр. — в складі Полтавського полку, а від 1672 і до кінця існування знову в Миргородському полку. Ліквідована в 1782; територія сотні включена до Голтв'янського повіту Київського намісництва.

Сотники[ред. | ред. код]

Левченко Роман Якович (1660; 1671), Сингир (1671), Вергун Іван (1672), Грошенко Іван (1673), Дяченко Марко (1676), Базилевський Василь (1676; 1700), Василь Онисимович (1682), Гнидченко Василь (1691), Базилевський (Просенко) Лаврін (Лаврентій) Васильович (1700 — 1718; 1730 — 1732), Панасенко Процик (1719), Ярослав Іван (1722 — 1725), Лук'яненко Тихін (1725, н.), Базилевський Іван Лаврентійович (1737 — 1749), Зайченко Андрій (1739, н.), Жученко Василь (1752).

Населені пункти[ред. | ред. код]

1726 — 1730[ред. | ред. код]

1750-ті[ред. | ред. код]

В сотні згадане також село Зубані, яке тоді ж належало Остапівській сотні.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Адміністративно-територіальний устрій Лівобережної України 50-х рр. XVIII ст. Каталог населених пунктів (за матеріалами архівних податкових реєстрів). — К. 1990. — с. 44.
  • Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 роках. — Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007. — с. 118.
  • Хорольщина та навколишні землі в Генеральному слідстві про маєтності 1729—1731 рр.: науково-довідкове видання / укладач Микола Костенко; передмова Павла Сацького. — К., 2014. — с. 88.