Більмак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Більмак
Bilmak gerb.png Bilmak prapor.png
Герб Більмака Прапор Більмака
Автостанція в Більмаку
Автостанція в Більмаку
Більмак
Kuibysh.jpg
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Більмацький район
Рада Більмацька селищна рада
Код КОАТУУ: 2322755100
Основні дані
Засноване 1782
Статус з 1957 року
Площа 10,41 км²
Населення 7 152 (2016) [1]
Густота 687 осіб/км²
Поштовий індекс 71000—004
Телефонний код +380 6147
Географічні координати 47°21′33″ пн. ш. 36°38′51″ сх. д. / 47.35917° пн. ш. 36.64750° сх. д. / 47.35917; 36.64750Координати: 47°21′33″ пн. ш. 36°38′51″ сх. д. / 47.35917° пн. ш. 36.64750° сх. д. / 47.35917; 36.64750
Висота над рівнем моря 203 м
Водойма р. Кам'янка
Відстань
Найближча залізнична станція: Комиш-Зоря
До станції: 6 км
До обл. центру:
 - залізницею: 156 км
 - автошляхами: 138 км
Селищна влада
Адреса 71001, смт Більмак, вул. Центральна, 56[2]
Голова селищної ради Будник Павло Іванович
Карта
Більмак is located in Україна
Більмак
Більмак
Більмак is located in Запорізька область
Більмак
Більмак

Commons-logo.svg Більмак у Вікісховищі

Більмáк — селище міського типу, центр Більмацького району Запорізької області. Населення становить 7152 осіб (2016). Відстань до обласного центру становить 138 км і проходить автошляхом Т 0803.

Є адміністративним центром Більмацької селищної ради, до складу якої, крім того, входять села Грузьке, Дубове, Трудове, Червоне Озеро і ліквідоване село Широке.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Селище міського типу Більмак знаходиться на берегах річки Кам'янка, недалеко від її витоків, нижче за течією на відстані 8,5 км розташоване село Веселоіванівське. По селищу протікає кілька пересихаючих струмків з загатами. Через селище проходять автомобільні дороги Т 0803 і Т 0819. Поруч проходить залізниця, станція Комиш-Зоря за 6 км.

Назва[ред.ред. код]

Колишні назви: с. Кам'янка — з 1782 р., с. Більманка, с. Царекостянтинівка — з 1845 р., с. Першотравневе — з 1926 р., с. Царекостянтинівка — з 1930 р., с. Куйбишеве — з 1935 р. по 2016 р.

У 2016 році селище перейменоване на Більмак відповідно до закону України про декомунізацію, але мешканці селища вимагають від місцевих депутатів скасувати своє рішення, а Верховну Раду України затвердити нову назву (історичну) — Кам'янка[3].

15 грудня 2016 року, під час засідання 10-ої сесії Запорізької обласної ради сьомого скликання депутати підтримали пропозицію про перейменування селища міського типу Більмак і Більмацкого району. Відповідне звернення обласної ради направлено до Верховної Ради України про перейменування смт Більмак в Кам'янку, а Більмацкого району — на Кам'янський район Запорізької області[4].

Історія[ред.ред. код]

Про заселення цієї місцевості в давні часи свідчать знайдені тут знаряддя праці доби палеоліту. Поблизу селища на т. зв. Більмак-могилі (327 м над рівнем моря) зберігся курган Гостра могила, навколо якого є ще 7 невеликих курганів періоду бронзи.

Засноване 1782 року. В той час переселенці з Полтавської губернії на березі річки Кам'янки заснували казенну слободу і за назвою річки найменували Кам'янкою. На карті Новоросійського краю, виданій у першій половині ХІХ століття, село позначене під назвою Більманка (від Більмак-могили), пізніше його перейменували на Царекостянтинівку.

Населення стало швидко зростати за рахунок переселення державних селян з північних губерній України. 1795 року в селі проживало 159 чоловіків та 130 жінок. За общиною числилося 18 890 десятин землі. Переселенці займалися тваринництвом та землеробством.

У 1859 році тут уже налічувалося 605 дворів, де проживало 4451 чоловік. Щільність населення пояснювалася родючістю ґрунтів, наявністю багатих соковитими травами пасовиськ та достатком прісної води. Притягували селян і відносні вільності, завдяки яким становище селян, хоч і переобтяжених податками, було дещо легшим, ніж покріпачених.

У час перепису 1897 року Царекостянтинівка вже була значним населеним пунктом, центром волості. Тут налічувалося 1188 дворів, проживало 8188 мешканців. За общиною числилося 14 050 десятин придатної для обробітку землі.

Село мало убогий вигляд. Хати селян були розкидані понад річкою Кам'янкою та її притоками серед тернових чагарників і високих степових трав. Будували їх з глини, вкривали соломою, подекуди — очеретом. Медичного обслуговування майже ніякого не було. Лікар, який жив у Кінських Роздорах, обслуговував 5 волостей і 2 єврейські колонії з населенням 16,5 тис. чоловік. Він, звичайно, не міг охопити кваліфікованою допомогою всіх хворих, тому населення змушене було лікуватися народними засобами.

В 1908 році кількість общинної надільної землі зменшилась проти 1795 року на 4,5 тис. десятин, тоді як кількість жителів зросла до 9,4 тис. чоловік. Це було наслідком впровадження столипінської реформи, під час якої багато заможних селян виділилося на хутори. Розмір наділу на чоловічу душу зменшився і становив 3,5 десятини. Десятки бідняцьких родин у пошуках кращого життя переселилися в цей час з села на Урал і до Сибіру, інші, шукаючи виходу з злиденного становища, займалися різними промислами. Так, наприкінці XIX століття 90 селянських дворів займалися шевським, кравецьким, ковальським, чинбарним, бондарним та іншими промислами.

У 1899 році в селі діяло 39 дрібних ремісничих майстерень.

Напередодні Першої світової війни Царекостянтинівка була великим волосним селом, що налічувало 1253 двори, де проживало 7571 чоловік1, але вигляд вона мала убогий — сотні хат і землянок були під солом'яними стріхами та земляною покрівлею, лише третина будинків — під черепицею, хоч в 1913 році тут виготовляли дешеву цементну черепицю три заводи. Та бідняки не мали змоги її придбати.

2 квітня 1935 року, на вшанування пам'яті діяча радянської держави і комуністичної партії Куйбишева В. В. село Царекостянтинівка було перейменоване на Куйбишеве[5].

З 10 січня 1939 року — район включений до складу Запорізької області.

Радянські війська відійшли з Куйбишевого 6 жовтня 1941 року.

30 грудня 2014 року у селищі невідомі завалили пам'ятник Леніну.

Населення[ред.ред. код]

Чисельність населення[ред.ред. код]

Роки 1959 1979 1989 2001 2016
Чисельність, осіб 7018 7914 8856 8134 7152

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред.ред. код]

українська мова російська
92,76% 6,83%

Економіка[ред.ред. код]

  • ВАТ «Більмацька птахофабрика».
  • ТОВ «Україна».
  • Аеродром с/г авіації «Більмак».
  • ТОВ «Смак».
  • Більмацький держлісгосп.
  • Більмацький цегельний завод.
  • ТОВ «Колос-2007».
  • ТОВ «Скіф-ХХХ».
  • ПП «Бізон».

Об'єкти соціальної сфери[ред.ред. код]

  • Більмацька загальноосвітня школа І-ІІІ ст.
  • Більмацька спеціалізована загальноосвітня школа «Інтелект».
  • Дитячий садочок «Сонечко»
  • Дитячий садочок «Топольок»
  • Районна лікарня.
  • Професійно-технічний ліцей № 59.
  • Стадіон «Метеор».
  • Дитячий ігровий майданчик.
  • Більмацький парк
  • Більмацький центральний сквер

Відомі люди[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.