Більче (Дубенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Більче
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Дубенський район
Рада Боремельська сільська громада
Основні дані
Населення 218 (01.01.2018)
Площа 4,338 км²
Густота населення 58,09 осіб/км²
Поштовий індекс 35212
Телефонний код +380 36-37
Географічні дані
Географічні координати 50°31′45″ пн. ш. 25°18′24″ сх. д. / 50.52917° пн. ш. 25.30667° сх. д. / 50.52917; 25.30667Координати: 50°31′45″ пн. ш. 25°18′24″ сх. д. / 50.52917° пн. ш. 25.30667° сх. д. / 50.52917; 25.30667
Середня висота
над рівнем моря
190 м
Водойми струмок Ставок, річка Стир
Відстань до
обласного центру
100 км
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Сенкевичівка
Відстань до
залізничної станції
31 км
Місцева влада
Адреса ради 35212, Рівненська обл., Демидівський р-н, с. Малеве, вул. Набережна, 5
Карта
Більче. Карта розташування: Україна
Більче
Більче
Більче. Карта розташування: Рівненська область
Більче
Більче
Мапа

CMNS: Більче у Вікісховищі

 Більче́ - село в Україні у Боремельській сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 218 осіб.

У селі народився український літературний класик Валер'ян Поліщук.

Географія[ред. | ред. код]

Селом тече струмок Ставок і впадає у річку Стир. Село[1]

Історія[ред. | ред. код]

Археологічні знахідки[ред. | ред. код]

Під час археологічних розкопок на околиці села були відкриті давні поселення. Одне знаходиться на високому лівому березі р. Стир в урочищі «Підкрасне», за 2 км на північний схід від села. Знахідки датуються вченими різними періодами — кінцем ІІІ — початком ІV тис. до н. е., ІІ-ІІІ ст., ХІ-ХІІІ ст. Ці знахідки свідчать про активне життя на території Більче в стародавній період, про потужні торговельні зв'язки[2].

За 0,5 км на північ від села та трьох мисах лівого берега р. Стир є багатошарове поселення комарівської і черняхівської культур та давньоруського часу, площею близько 70×350 м, виявлене розвідкою В. М. Коноплі у 1977 р. В околицях села була знайдена посудина могилянської групи періоду раннього заліза[3].

Під час розкопок поблизу села виявили городище, датоване орієнтовно Х-ХІІІ ст. Поселення було оточене з чотирьох сторін валом, від якого збереглись залишки. Вивчене воно недостатньо на даний час.

XVI ст.[ред. | ред. код]

В акті 1545 р., автором якого був Лев Іпатій, Больча, а також Кольнятичі, Ставрів, Перекладовичі, вказані як просілки поселення сусіднього під назвою Красне: сєло Ксєло Красноє с присєльки Больчє, Кальнятичи, Ставровь, Пєрєкладови

чи гсдрь єго млсть старьш даль Василью Еньковиан н.рж"а"ньє

XVIII ст.[ред. | ред. код]

Є історичні дані, що в кінці XVIII ст. пан Загорський збудував свою резиденцію — просторий палац, оточений парком[4]. Детальна історія села 18-20 ст., фото палацу, прибудинкових приміщень, оранжереї — тут [3] [Архівовано 3 липня 2020 у Wayback Machine.]

XIX ст.[ред. | ред. код]

Село на карті 1873 р.

У XIX ст. село нараховувало 28 дворів, 226 мешканців, було досить компактним, на протилежному березі р. Стир знаходились хутори. Була православна церква, постоялий будинок[5].

Більче на польській карті 1925 року

У 1906 році село Боремельської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 50 верст, від волості 10. Дворів 32, мешканців 249[6].

В середині 30-х років XX ст. в селі був 71 двір.

Населення[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 251 особа.[7]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 99,60 %
російська 0,40 %

Культура[ред. | ред. код]

В селі діє початкова школа[9].

Окраса села — Дмитрівська церква 1701 року.

Видатні люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Природно-заповідний фонд Рівненської області / Під редакцією Ю. М. Грищенка.-Рівне: Волинські обереги, 2008.-216 с.
  2. [1] [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] Конопля В. М. Рятувальні розкопки поблизу Млинова на Волині. — Археологія, 1978 р.
  3. [2] [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] Ивановский В. И., Конопля В. М., Мацкевой Л. Г. Работы Волынской экспедиции. — «Археологические открытия 1986 г.», М., 1987 г.
  4. Цимбалюк Є. П. Млинівщина: Погляд у минуле. — Рівне: Редакційно-видавничий відділ облуправління по пресі, 1991.-30 с.
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  6. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 21 березня 2020. 
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  9. http://demidvo.at.ua/index/pochatkova_osvita/0-337 [Архівовано 18 травня 2017 у Wayback Machine.] Початкова освіта