Білянський ліс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Білянський Ліс)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Урочище «Білянський ліс»
 
Категорія МСОПIV (Заказник)
Урочище "Білянський ліс"-1.jpg
48°16′12″ пн. ш. 28°11′20″ сх. д. / 48.27000° пн. ш. 28.18889° сх. д. / 48.27000; 28.18889Координати: 48°16′12″ пн. ш. 28°11′20″ сх. д. / 48.27000° пн. ш. 28.18889° сх. д. / 48.27000; 28.18889
Розташування: Україна Україна
Вінницька область,
Ямпільський район,
біля с. Біла
Найближче місто: Ямпіль
Площа: 218 га
Заснований: 1982 р.
Керівна
організація:
Ямпільський ДЛГ, Петрашівське лісництво
Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Урочище «Білянський ліс». Карта розташування: Вінницька область
Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Урочище «Білянський ліс»
Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Урочище «Білянський ліс»

CMNS: Білянський ліс на Вікісховищі

Біля́нський ліс — ботанічний заказник загальнодержавного значення в Україні. Розташований у межах Ямпільського району Вінницької області, на північний захід від села Біла.

Площа 218 га. Створений у 1982 році. Перебуває у віданні Ямпільський ДЛГ (Петрашівське л-во, кв. 30, 31, 32).

Охороняються типовий придністровський ландшафт на правому березі Мурафи. На терасованих, порізаних ярами схилах річкової долини сформувалися лісові та степові угруповання з рідкісних видів, серед яких: ліс з дуба скельного з кизилом, клокичкою перистою у підліску, осокою парвською, лазурником трилопатевим, молочаєм мигдалеподібним та іншими теплолюбними видами. Степова рослинність: ковила волосиста, півники угорські, горицвіт весняний.

У 2010 році ввійшов до складу Регіонального ландшафтного парку «Дністер».

Детальний опис[ред. | ред. код]

За фізико-географічним районуванням України ця територія належить до Ямпільсько-Придністровського району Придністровсько-Подільської області Дністоровсько-Дніпровської лісостепової провінції Лісостепової зони. Для території, на якій розташовано заказник, характерними є терасові лесові рівнини з сірими і темно-сірими грунтами і грабовими дібровами. З геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою перші і другі надзаплавні нерозчленовані тераси алювіальної акумулятивної рівнини.

Клімат території є помірно континентальним. Для нього характерне тривале, нежарке літо, і порівняно недовга, м'яка зима.

Середня температура січня становить -4,5°...-5°С, липня +20,5°...+21°С. Річна кількість опадів складає 450-500 мм.

За геоботанічним районуванням України ця територія належить до Європейської широколистяної області, Подільсько- Бесарабської провінції, Вінницького (Центральноподільського) округу.

В заказнику охороняються дубові ліси і степові ділянки на крутому (25-30°) південно-західному схилі долини р. Мурафа з дерново-карбонатними і темно-сірими лісовими грунтами. Дубові ліси утворюють характерний еколого-ценотичний ряд: ділянка слабодренованого плато з темно-сірим і лісовими грунтами займає асоціація дубового лісу свидинно-гірськосокового: похилий схил з дерново-карбонатними грунтами - дубовий ліс кизилово-конвалієвий; лобові частини - дубовий ліс кизилово-горобейниковий. Середні частини схилу займає іубовий ліс кизилово- парвськоосоковий, а нижні частини схилу - дубовий ліс свидинно-яглицевий типового складу і будови, всі перелічені лісові угрупування є рідкісними на Україні внесені в "Зелену книгу України". Степові ділянки раніше були під виипасом, тому на території заказника переважають похідні ценози формації бородача кровозупиняючого. Значно менші площі займають корінні формації осоки низької та ковили волосовидної, по складу та будові типові для Придністров'я Поділля.

В складі лісових ценозів охороняються субсередземноморські види - деревинні (клокичка пірчаста, берека, кизил) та трав'янисті (лазурник трилопатевий, горобейнпк пурпурово-блакитний, осока парвська).

Із степових рослин в "Червону киту України" внесено ковилу волосовидну. Є тут цілий ряд малорозповсюджених видів, таких як вишня чагарникова, шипшина найколючіша (з круглими, темно-фіолетовими плодами), горицвіт весняний, азінеума сірувата, волошка руська, анемона лісова, сон чорніючий, горлянка хіоська.


Джерела[ред. | ред. код]