Білімбі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Білімбі
Averrhoa bilimbi
Averrhoa bilimbi
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Квасеницецвіті (Oxalidales)
Родина: Квасеницеві (Oxalidaceae)
Рід: Averrhoa (Averrhoa)
Вид: Білімбі
Біноміальна назва
Averrhoa bilimbi L.[1]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Averrhoa bilimbi
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Averrhoa bilimbi
EOL logo.svg EOL: 483572
IPNI: 371869-1
ITIS logo.svg ITIS: 506370
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 245205

Білімбі (Averrhoa bilimbi) — багаторічна рослина родини Квасеницеві, культивується в теплих країнах заради їстівних плодів.

Опис[ред.ред. код]

Стовбур дерева потужний, короткий, на відстані метра від землі він розгалужується на декілька вертикальних гілок, вкритих довгим (до 60 см), складним листям. Загальна висота дерева становить 5-10 м. Кожен листок складається з 11-37 овально-довгастих, розташованих один проти одного міні-листочків (2-5 см завдовжки, до 1,25 см завширшки), спрямованих вниз. Кожен з них має блідо-зелене забарвлення, але в цілому складний лист виглядає темно-зеленим з-за щільного прилягання його складових. Дерева білімбі мають здатність накопичувати вологу в тканинах стовбура, що дозволяє їм пережити тривалу посуху.

Квітки дерева білімбі складаються з п'яти пелюсток багряного або жовтувато-зеленого кольору, зібрані у китиці, мають приємний аромат. Цій рослині притаманна кауліфлорія — розташування квітконосів безпосередньо на стовбурі та товстих гілках.

Плоди завдовжки 4-10 см ростуть гронами, мають еліптичну, злегка ребристу форму, прикриті біля основи маленькою чашечкою. На кінці кожної чашечки тривалий час зберігаються квіткові залишки. В недозрілому вигляді плоди зелені та хрусткі, з часом робляться зеленкувато-жовтими або білими. Плоди білімбі кислі, в деяких містяться дископодібні насіння до 6 мм завширшки.

Поширення[ред.ред. код]

Батьківщина білімбі — Малайзія. В даний час культивується в Індонезії, Таїланді, Індії, Філіппінах, М'янмі, Шрі-Ланці, Танзанії. У 1793 році був завезений на Ямайку і незабаром поширився на всі Антильські острови, Колумбію, Венесуелу, Еквадор, Гаяну, Суринам, Бразилію, Північну Аргентину і країни Центральної Америки.

Застосування[ред.ред. код]

Білімбі є їстівною, лікарською та технічною культурою.

Плоди рослини містять багато щавелевої кислоти, тому через свій надто кислий смак не вживаються в їжу в натуральному вигляді. Недозрілими їх іноді додають до страв з рису, бобів, риби, м'яса. Спілі плоди використовують для приготування маринадів, каррі (друга страва), прохолодних напоїв, желе, варення. Щоб пом'якшити кислий смак плодів, перед використанням їх проколюють, вимочують у солоному розчині, а потім варять з великою кількістю цукру. В протертому вигляді з цукром також консервують квітки цієї рослини.

В народній медицині відвар листя використовують при запаленнях прямої кишки, а також як відхаркувальне. Свіжі листки прикладають до місць, уражених ревматизмом, шкірними висипами, застосовують при укусах отруйних тварин. Використання відвару квітів майже таке саме, як і відвару листя: їм лікують діарею та кашель.

Завдяки високому вмісту кислоти, сік плодів використовують у побуті для виведення плям, відбілювання тканин, усунення залишків фарби з рук, чищення латуні. В Індонезії з червоних квіток білімбі добувають барвник, що використовують для фарбування традиційних тканин.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]