Білімович Антон Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білімович Антон Дмитрович
Портерет Антона Дмитриевича Билимовича.jpg
Народився 8 (20) червня 1879 або 20 липня 1879(1879-07-20)[1]
Житомир, Волинська губернія, Російська імперія
Помер 17 вересня 1970(1970-09-17)[1] (91 рік)
Белград, Сербія, СФРЮ
Поховання Новий цвинтар[d]
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія Югославія Югославія
Національність росіяни і українці
Діяльність математик
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузь механіка, геометрія і Диференціальна геометрія
Заклад Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Посада ректор Новоросійського університету (сучасний Одеський національний університет імені І. І. Мечникова)(з 1917 до 1919)
Вчене звання професор, дійсний член Сербскої Академії наук та мистецтв
Науковий ступінь приват-доцент

Білімович Антон Дмитрович (нар. 20 червня 1879(18790620) — пом. 17 вересня 1970) — український та югославський математик, механік. Ректор Новоросійського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (1917—1919). Приват-доцент; професор; член-кореспондент (1925), дійсний член (1936) Сербської Академії наук та мистецтв.[2]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родині військового лікаря у Житомирі. В 1896 р. з відзнакою закінчив Київський кадетський корпус. Готуючись до військової кар'єри, А. Д. Білімович продовжує навчання у Миколаївському інженерному училищі в Петербурзі, але потім вирішує перейти до університету. Для цього він склав іспити з латинської та грецької мов і вступає на математичне відділення фізико-математичного факультету Київського університету.

У 1903 р. закінчує Київський університет з дипломом першого ступеня і золотою медаллю за роботу «Применение геометрических производных к теории кривых и поверхностей», видруковану пізніше (1907). Тут він стає учнем відомих механіків К. Г. Суслова та П. В. Воронця. Після закінчення університету його було залишено як стипендіата та позаштатного асистента кафедри теоретичної і прикладної механіки. Отримав у 1907 р. звання приват-доцент кафедри теоретичної і прикладної механіки Київського університету. У 1912 р. захистив у Київському університеті магістерську дисертацію «Уравнения движения для консервативных систем и их приложения».  

З 1915 р. — ординарний професор кафедри прикладної математики Новоросійського університету (Одеса), У березні 1917 р. він стає першим демократично обраним ректором Новоросійського університету, відпрацювавши на цій посаді до квітня

1919 р. й з вересня по листопад цього ж року.

У 1919 р., перебуваючи попечителем Одеського учбового округу, викладав теоретичну механіку на Вищих жіночих курсах. У цьому ж році він представив до Ради університету частково надруковану монографію «Соприкасательные движения твердого тела» як докторську дисертацію, але захистити її не встиг.

У січні 1920 р. залишив Одесу і невдовзі знайшов притулок у Сербії. 20 квітня 1920 р. він почав працювати за контрактом, а з 3 листопада 1926 р. штатним ординарним професором прикладної математики на філософському факультеті Белградського університету. Був одним із фундаторів Російського академічного гуртка в Югославії (1920), Математичного інституту Сербської АН (1946), Югославського товариства механіків (на з'їзді товариства у 1964 р. був обраний його почесним головою).

Помер у Белграді 17 вересня 1970 р.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Математик, механік, наукові інтереси в галузі аналітичної механіки. Вступивши до Київського фізико-математичного товариства, А. Д. Білімович став його секретарем. У цей час вийшла друком його перша наукова публікація «Элементарное построение Штейнеровского эллипса». На засіданнях фізико-математичного товариства доповідав свої математичні роботи, які відносилися до диференційної геометрії. Обійнявши посаду приват-доцента кафедри теоретичної і прикладної механіки Київського університету у 1907 р., читав курс лекцій «Малые колебания» й проводив практичні заняття з аналітичної механіки.

У квітні 1915 р. став ординарним професором кафедри прикладної математики Новоросійського університету. На цій посаді він читає базовий курс теоретичної механіки, додаткові розділи динаміки твердого тіла, теорію пружності, а також спецкурси з інтегрування рівнянь механіки і з теорії аероплана. Одночасно очолює механічну майстерню університету і кабінет механіки (1915—1917), продовжує наукову роботу в галузі аналітичної механіки.

Після смерті О. М. Ляпунова 3 листопада 1918 р.  очолив комісію по збереженню, обробці та підготовці до друку робіт академіка, завдячуючи чому був збережений його рукопис «О некоторых фигурах равновесия вращающейся жидкости».

У січні 1920 р. залишив Одесу і невдовзі знайшов притулок у Сербії, де створив велику наукову школу з аналітичної механіки. Йому також належить заслуга створення у Сербії (у 1920—1960 рр.) низки наукових об'єднань та інститутів, участь у видавничій діяльності співвітчизників-емігрантів: Російського академічного гуртка (квітень 1920 р.), Російського наукового інституту, двох видань «Материалов для библиографии русских научных трудов за рубежом», Математичного інституту Сербської Академії наук, відкриття якого відбулося у травні 1946 р. У 1949 р. вийшов друком перший том «Трудов Математического института Сербской Академии наук». Саме у цьому виданні протягом кількох років А. Д. Білімович друкував свої праці, включаючи спогади «Ляпунов в Одессе» (1956 р.). Крім того він був одним із фундаторів Югославського товариства механіків, а на з'їзді товариства у 1964 р. був обраний його почесним головою.

Наукова діяльність була відзначена обранням його 18 лютого 1925 р. членом-кореспондентом, а 17 лютого 1936 р. дійсним членом Сербської Академії наук та мистецтв.

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Геометрические дифференциалы в теории поверхностей / А. Д. Билимович. — Киев, 1905. — 13 с.
  • Уравнения движения для неконсервативных систем с линейными интегралами / А. Д. Билимович. — Киев, 1910. — 21 с.
  • Уравнения движения для неконсервативных систем с линейными интегралами / А. Д. Билимович // Изв. Киев. ун-та. — 1910. — Т. 50, № 10. — С. 23-43.
  • Уравнения движения для консервативных систем и их приложения / А. Д. Билимович. — Киев, 1912. — VIII, 160 с.
  • К учению о траектории неголономной системы // Зап. имп. Новорос. ун-та, Физ.-мат. фак. — 1916. — Вып.10. — С. 57.
  • К вопросу об основах механики / А. Д. Билимович // Русская мысль. — 1917. — Нояб.-дек. — 83 с.
  • Соприкасательные движения твердого тела / А. Д. Билимович. — Одесса: Техник, 1919. — Т. 1, ч. 1 : Движение с одной степенью свободы. — 11, 335 с.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
  • Билимович Антон Дмитриевич // Русское зарубежье. Золотая книга эмиграции. — М., 1997. — С. 88-90.
  • Bilimovic Anton natenuticar // Enc. Jugosl. — Zagreb, 1955. — Enj. 1. — S. 565—566.

Посилання[ред. | ред. код]