Білімович Антон Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Білімович Антон Дмитрович
A Bilimovich.jpg
Народився 8 (20) червня 1879 або 20 липня 1879(1879-07-20)[1]
Житомир, Волинська губернія, Російська імперія
Помер 17 вересня 1970(1970-09-17)[1] (91 рік)
Белград, Сербія, СФРЮ
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія Югославія Югославія
Національність росіяни і українець
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузь наукових інтересів механіка, геометрія і Диференціальна геометрія
Посада ректор Новоросійського університету (сучасний Одеський національний університет імені І. І. Мечникова)(з 1917 до 1919)
Вчене звання професор, дійсний член Сербскої Академії наук та мистецтв
Науковий ступінь приват-доцент

Білімович Антон Дмитрович (нар. 20 червня 1879(18790620) — пом. 17 вересня 1970) — український та югославський математик, механік. Ректор Новоросійського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (1917—1919). Приват-доцент; професор; член-кореспондент (1925), дійсний член (1936) Сербської Академії наук та мистецтв.[2]

Біографія[ред.ред. код]

Народився у родині військового лікаря у Житомирі. В 1896 р. з відзнакою закінчив Київський кадетський корпус. Готуючись до військової кар'єри, А. Д. Білімович продовжує навчання у Миколаївському інженерному училищі в Петербурзі, але потім вирішує перейти до університету. Для цього він склав іспити з латинської та грецької мов і вступає на математичне відділення фізико-математичного факультету Київського університету.

У 1903 р. закінчує Київський університет з дипломом першого ступеня і золотою медаллю за роботу «Применение геометрических производных к теории кривых и поверхностей», видруковану пізніше (1907). Тут він стає учнем відомих механіків К. Г. Суслова та П. В. Воронця. Після закінчення університету його було залишено як стипендіата та позаштатного асистента кафедри теоретичної і прикладної механіки. Отримав у 1907 р. звання приват-доцент кафедри теоретичної і прикладної механіки Київського університету. У 1912 р. захистив у Київському університеті магістерську дисертацію «Уравнения движения для консервативных систем и их приложения».  

З 1915 р. — ординарний професор кафедри прикладної математики Новоросійського університету (Одеса), У березні 1917 р. він стає першим демократично обраним ректором Новоросійського університету, відпрацювавши на цій посаді до квітня

1919 р. й з вересня по листопад цього ж року.

У 1919 р., перебуваючи попечителем Одеського учбового округу, викладав теоретичну механіку на Вищих жіночих курсах. У цьому ж році він представив до Ради університету частково надруковану монографію «Соприкасательные движения твердого тела» як докторську дисертацію, але захистити її не встиг.

У січні 1920 р. залишив Одесу і невдовзі знайшов притулок у Сербії. 20 квітня 1920 р. він почав працювати за контрактом, а з 3 листопада 1926 р. штатним ординарним професором прикладної математики на філософському факультеті Белградського університету. Був одним із фундаторів Російського академічного гуртка в Югославії (1920), Математичного інституту Сербської АН (1946), Югославського товариства механіків (на з'їзді товариства у 1964 р. був обраний його почесним головою).

Помер у Белграді 17 вересня 1970 р.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Математик, механік, наукові інтереси в галузі аналітичної механіки. Вступивши до Київського фізико-математичного товариства, А. Д. Білімович став його секретарем. У цей час вийшла друком його перша наукова публікація «Элементарное построение Штейнеровского эллипса». На засіданнях фізико-математичного товариства доповідав свої математичні роботи, які відносилися до диференційної геометрії. Обійнявши посаду приват-доцента кафедри теоретичної і прикладної механіки Київського університету у 1907 р., читав курс лекцій «Малые колебания» й проводив практичні заняття з аналітичної механіки.

У квітні 1915 р. став ординарним професором кафедри прикладної математики Новоросійського університету. На цій посаді він читає базовий курс теоретичної механіки, додаткові розділи динаміки твердого тіла, теорію пружності, а також спецкурси з інтегрування рівнянь механіки і з теорії аероплана. Одночасно очолює механічну майстерню університету і кабінет механіки (1915—1917), продовжує наукову роботу в галузі аналітичної механіки.

Після смерті О. М. Ляпунова 3 листопада 1918 р.  очолив комісію по збереженню, обробці та підготовці до друку робіт академіка, завдячуючи чому був збережений його рукопис «О некоторых фигурах равновесия вращающейся жидкости».

У січні 1920 р. залишив Одесу і невдовзі знайшов притулок у Сербії, де створив велику наукову школу з аналітичної механіки. Йому також належить заслуга створення у Сербії (у 1920—1960 рр.) низки наукових об'єднань та інститутів, участь у видавничій діяльності співвітчизників-емігрантів: Російського академічного гуртка (квітень 1920 р.), Російського наукового інституту, двох видань «Материалов для библиографии русских научных трудов за рубежом», Математичного інституту Сербської Академії наук, відкриття якого відбулося у травні 1946 р. У 1949 р. вийшов друком перший том «Трудов Математического института Сербской Академии наук». Саме у цьому виданні протягом кількох років А. Д. Білімович друкував свої праці, включаючи спогади «Ляпунов в Одессе» (1956 р.). Крім того він був одним із фундаторів Югославського товариства механіків, а на з'їзді товариства у 1964 р. був обраний його почесним головою.

Наукова діяльність була відзначена обранням його 18 лютого 1925 р. членом-кореспондентом, а 17 лютого 1936 р. дійсним членом Сербської Академії наук та мистецтв.

Наукові праці[ред.ред. код]

  • Геометрические дифференциалы в теории поверхностей / А. Д. Билимович. — Киев, 1905. — 13 с.
  • Уравнения движения для неконсервативных систем с линейными интегралами / А. Д. Билимович. — Киев, 1910. — 21 с.
  • Уравнения движения для неконсервативных систем с линейными интегралами / А. Д. Билимович // Изв. Киев. ун-та. — 1910. — Т. 50, № 10. — С. 23-43.
  • Уравнения движения для консервативных систем и их приложения / А. Д. Билимович. — Киев, 1912. — VIII, 160 с.
  • К учению о траектории неголономной системы // Зап. имп. Новорос. ун-та, Физ.-мат. фак. — 1916. — Вып.10. — С. 57.
  • К вопросу об основах механики / А. Д. Билимович // Русская мысль. — 1917. — Нояб.-дек. — 83 с.
  • Соприкасательные движения твердого тела / А. Д. Билимович. — Одесса: Техник, 1919. — Т. 1, ч. 1 : Движение с одной степенью свободы. — 11, 335 с.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
  • Билимович Антон Дмитриевич // Русское зарубежье. Золотая книга эмиграции. — М., 1997. — С. 88-90.
  • Bilimovic Anton natenuticar // Enc. Jugosl. — Zagreb, 1955. — Enj. 1. — S. 565—566.

Посилання[ред.ред. код]