Біологічна систематика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Біологічна систематика (від дав.-гр. ἡ συστηματική — упорядковання) — наука про різноманіття живих організмів, завданням якої є опис і упорядковування різноманітних існуючих і вимерлих видів, їх розподіл, (класифікація) на певні систематичні групи (таксони) та опрацювання природної системи органічного світу. Сам термін було запропоновано К. Ліннеєм.

Умовно складається із 3 основних розділів:

  1. Систематика тварин
  2. Систематика рослин
  3. Систематика прокаріотів

Відповідно до завдань, що стоять перед систематикою, виділяють дві дисципліни:

1) Таксономія - наука про об'єднання живих істот на групи на основі аналізу притаманних їм ознак. Фактично, основною задачею таксономії є групування організмів. Це робиться з допомогою будування зручної системи класифікації організмів, та філогенетики, що займається з'ясуванням їх зв'язків. В систематиці також виділяють діагностику, що опрацьовує питання опису усіх існуючих видів на всіх стадіях розвитку, раціональні норми й вимоги до опису ознак певних таксонів, а також до складання таблиць для їхнього визначення. Разом з тим саме таксономію іноді називають систематикою, проте, як така, вона є лише частиною власне систематики.

2) Біологічна номенклатура - система правил найменування живих організмів, що розробляє кодекс міжнародних правил раціонального найменування видів та інших таксонометричних категорій, визначає принципи для створення універсальної системи наукових назв організмів, упорядкування питань синоніміки тощо. Для зведення цих правил існують спеціальні номенклатурні кодекси. Основними в наш час є: "Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури"(ICBN), причому номенклатура грибів історично відноситься саме до нього, "Міжнародний кодекс зоологічної номенклатури"(ICZN) та "Міжнародний кодекс номенклатури бактерій"(ICNB). Також існують "Міжнародний кодекс класифікації та номенклатури вірусів"(ICVCN) та "Міжнародний кодекс номенклатури культурних рослин"(ICNCP).


Сучасна систематика є синтетичною наукою, що розвивається у тісному зв'язку з еволюційною морфологією, екологією, біохімією, генетикою та біогеографією і використовує методи цих наук.

Систематика робить внесок в теоретичну та прикладну біологію, еволюційну теорію, охорону навколишнього середовища.

Література[ред.ред. код]

  • Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К.: Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с.
  • Глущенко В. И., Акулов А. Ю., Леонтьев Д. В., Утевский С. Ю. Основы общей систематики: уч. пособие.-Харьков: ХНУ, 2004 (рос.)
  • Джеффри Ч. Биологическая номенклатура. Пер. с англ. М., 1980 (рос.)
  • Догель В. А. Зоология беспозвоночных. М., 1981 (рос.)
  • Жизнь животных, т. 1. М., 1968 (рос.)
  • Жизнь растений, т. 1. М., 1974 (рос.)
  • Заренков Н. А. Лекции по теории систематики. М., 1976 (рос.)
  • Наумов Н. П., Карташев Н. Н. Зоология позвоночных, ч. 1-2. М., 1979 (рос.)
  • Стейнер Р., Эдельберг Э. Ингрэм Дж. Мир микробов, т. 3. Пер. с англ. М., 1979 (рос.)
  • Тахтаджян А. Л. Система и филогения цветковых растений. М. — Л., 1966. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]