Біомедична інженерія
![]() | Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (грудень 2015) |
![]() | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (грудень 2015) |
Біомедична інженерія (англ. biomedical engineering) — галузь науки і техніки, яка поєднує інженерно-технічні та медико-біологічні знання, засоби і методи для створення, вдосконалення і дослідження природних і штучних біологічних об'єктів, техніки, матеріалів і виробів медичного призначення, технологій і технічних систем діагностики, лікування, реабілітації і профілактики захворювань людини, а також програмного забезпечення та інформаційних технологій для вирішення прикладних і фундаментальних проблем біології і медицини.
Спеціалізації та напрямки наукових досліджень[ред. | ред. код]
Клінічна інженерія[ред. | ред. код]
Клінічна інженерія — розробка, підтримка, впровадження, експлуатація та інженерний супровід медичних технологій, пов'язаних з використанням технічних засобів в медицині, управління інженерною інфраструктурою та системою безпеки і якості лікувальних закладів.
Медична радіологія[ред. | ред. код]
Медична радіологія — розробка та вдосконалення джерел променевого впливу на біологічні системи, засобів контролю їх ефективності а також заходів безпеки при використанні для медичних потреб.
Медична техніка[ред. | ред. код]
Медична техніка — розробка, вдосконалення та метрологічний контроль медичних приладів і систем, інструментів, сенсорів та приводів, активних і пасивних протезів, штучних органів та їх частин, дослідження їх взаємодії з біологічними об'єктами.
Мікроелектромеханічні системи (MEMS)[ред. | ред. код]
Мікроелектромеханічні системи (MEMS) — інтеграція механічних елементів, датчиків, приводів і електроніки на мікросхемах, включаючи розробку мікророботів, для діагностики і лікування в медицини та біології.
Біоматеріали[ред. | ред. код]
Біоматеріали — розробка та вдосконалення, природних, штучних і комбінованих речовин, які використовуються в медичних пристроях, або контактують і взаємодіють з живою тканиною як імплантати.
Біомеханіка[ред. | ред. код]
Біомеханіка — дослідження опорно-рухового апарату, а також руху, деформації, потоків і транспорту речовин живих організмів та їх штучних аналогів, а також в синтетичних біологічних середовищах на основі принципів класичної механіки.
Ортопедична і спортивна біоінженерія[ред. | ред. код]
Ортопедична і спортивна біоінженерія — застосування принципів інженерної механіки і біоматеріалознавства для дослідження і моделювання структури і функції опорно-рухового апарата і проектування штучних протезів його частин, а також дослідження механіки в спорті для покращення спортивних результатів.
Реабілітаційна інженерія[ред. | ред. код]
Реабілітаційна інженерія — дослідження, розробка, застосування, інженерний супровід засобів і технологій спрямованих на відновлення втрачених органів, частин органів та їх функцій з метою підвищення якості життя людей з фізичними вадами і обмеженнями.
Робототехніка в хірургії[ред. | ред. код]
Робототехніка в хірургії — розробка і використання робото-техніки і систем обробки зображень в інтерактивному режимі для хірургічних операцій в умовах дистанційного телеспостереження і управління хірургічними інструментами за допомогою маніпуляторів.
Біоінформатика[ред. | ред. код]
Біоінформатика — вивчення закономірностей та принципів інформаційних процесів у медичних і біологічних системах, створення комп’ютерних засобів збереження, оброблення, передачі інформації і прийняття рішень в медицині і біології, а також моделювання, прогнозування, управління станом медичних і біологічних систем, створення віртуальної реальності для потреб діагностики і терапії.
Системна фізіологія[ред. | ред. код]
Системна фізіологія — використання інженерних стратегій, методів та інструментів, в тому числі комп’ютерного моделювання для аналізу експериментальних даних і формулюванні математичного опису фізіологічних подій для отримання комплексного та інтегрованого розуміння функції живих організмів та прогнозування фізіологічних реакцій при плануванні експериментів.
Отримання, обробка інтерпретація біосигналів[ред. | ред. код]
Отримання, обробка інтерпретація біосигналів для дослідження біологічних об’єктів, розробки і вдосконалення діагностичних і терапевтичних методів.
Отримання, обробка інтерпретація зображень[ред. | ред. код]
Отримання, обробка інтерпретація зображень біологічних об’єктів, органів та їх структур отриманих з використанням хвильового випромінювання у будь-якому діапазоні потужності і частоти з діагностичною і лікувальною метою, а також для хірургічного орієнтування.
Медична біотехнологія[ред. | ред. код]
Медична біотехнологія — створення і використання живих організмів (або частини організмів) для штучного створення або заміни клітин, тканин та органів людського тіла, для штучного вдосконалення і корекції їх функцій, розробка на цій основі лікувальних і діагностичних технологій та засобів.
Клітинна, тканинна та генна інженерія[ред. | ред. код]
Клітинна, тканинна та генна інженерія — дослідження анатомії, біохімії і механіки живих тканин, клітинних і субклітинних структур, розробка методів відображення і аналізу генетичної інформації для виявлення причин захворювань та розробки методів їх діагностики і лікування із використанням технічних засобів для вирощування, синтезу та модифікації біологічних об’єктів на клітинному та субклітинному рівнях.
Протеоміка[ред. | ред. код]
Протеоміка — дослідження механізмів синтезу і відтворення видо специфічних білків з метою розробки технічних засобів виявлення та контролю розповсюдження збудників інфекції.
Медико-біологічні мікро- та нанотехнології[ред. | ред. код]
Медико-біологічні мікро- та нанотехнології — дослідження та розробка технологій створення і застосування технічних засобів і матеріалів розміри яких знаходяться в діапазоні мікро- і нанометрової шкали для використання змінених і ідентифікованих мікроскопічних властивостей і розмірів для діагностики і лікування.
Інженерія нейронних систем[ред. | ред. код]
Інженерія нейронних систем — вивчення мозку і нервової системи для заміни або відновлення втрачених розумових, сенсорних і моторних здібностей, впровадження робототехніки контрольованої нервовими імпульсами, розвиток мікроелектронних імплантатів для корекції і покращення функції центральної нервової системи, вдосконалення комп’ютерних систем і мереж.
Біомедичний інженер[ред. | ред. код]
Біомедичний інженер — працівник міждисциплінарної галузі науки та техніки, яка поєднує інженерію та науки про життя. Він має спеціальну вищу інженерну освіту у сфері розробки, конструювання, виробництва, експлуатації, ремонту, сервісного обслуговування, експертизи і сертифікації, оцінки відповідності технічним регламентам, стандартам біозахисту та біобезпеки: біологічної та медичної техніки, біомедичних виробів і біоматеріалів медичного призначення, пов'язаних з ними штучних органів, біологічних і медичних технологій, а також відповідного програмного забезпечення та інформаційних технологій для біології, медицини та медичного приладобудування.
Джерела[ред. | ред. код]
- Оптико-електронні методи і засоби для обробки та аналізу біомедичних зображень: монографія / В. П. Кожем'яко, С. В. Павлов, К. І. Станчук; М-во освіти і науки України, Вінницький нац. техн. ун-т. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2006. – 201 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- http://bmi.fbmi.kpi.ua/ — [Архівовано 11 квітня 2021 у Wayback Machine.] кафедра біомедичної інженерії Національного технічного університету України "Київськийполітехнічнийінститут".
- http://www.fbmi.kpi.ua/ [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] — факультет біомедичної інженерії Національного технічного університету України "Київськийполітехнічнийінститут".
- http://kaf-bt.tntu.edu.ua/ [Архівовано 10 листопада 2016 у Wayback Machine.] - кафедра біотехнічних систем Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.