Біонавігація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Біонавіга́ція — (від біо… та лат. navigatio плавання) — здатність до вибору напряму руху під час сезонних міграцій та пошуку сховища (хомінг). Забезпечується орієнтацією за допомогою органів чуття та інстинктами. Значення інстинктів особливо важливе в тих випадках, коли перельоти здійснюють молоді птиці, що жодного разу ще не літали на зимівлю. Окрім пернатих, здатність до біонавігаціЇ властива деяким ссавцям, які здійснюють далеку сезонну кочівлю (наприклад, північним оленям, морським котикам, китам), а також деяким плазунам (наприклад, морським черепахам). Величезну роль у виборі правильного напряму та дороги грає взаємодія тварин у кочівній групі; тому, наприклад, перельоти зазвичай здійснюються зграями.

Засоби біонавігації: навігація за наземними орієнтирами, за магнітним полем, ступенем поляризації світла, використанням ехолокації.

Див. також[ред.ред. код]


Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.