Біопластик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Біопластики)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біорозкладаний пластиковий кухонний посуд
Елементи упаковки із піни, зробленої із біопластику (термостатичний крохмаль)

Біопла́стик — це пластик, отриманий із відновлювальних біомас, таких як рослинні жири й олії, кукурудзяний крохмаль, або мікроорганізмів.[1] Біопластик може вироблятися із відходів сільського господарства, а також із використаних пляшок і інших упаковок із використанням мікроорганізмів. Звичайні пластики, такі як пластики із горючих корисних копалин (що також називаються полімерами основаними на нафті), отримуються із нафти або природного газу. Виробництво такого пластику потребує більше горючих речовин і продукує більше парникового газу, ніж при виробництві біополімерів (біопластику). Деякі, але не всі, біопластики зроблені такими, що розкладаються. Біорозкладані біопластики можуть руйнуватися як в анаеробних, так і в аеробних середовищах, в залежності від того, як вони вироблялися. Біопластик може складатися з крохмалю, целюлози, біополімерів та ряду інших матеріалів.

Історія[ред. | ред. код]

  • 1862 — на Великій лондонській виставці Олександр Паркс демонструє Parkenisine, перший пластик. Parkenisine виробляється з нітроцелюлози.
  • 1897 — створення галаліту — це молочний біопласт, створений німецькими хіміками в 1897 році. Галаліт в основному зустрічається в ґудзиках.
  • 1907 — Лео Бакеланд винайшов бакеліт, який за свою непровідність і термостійкість одержав Національну історичну хімічну пам'ятку. Він використовується в корпусах радіо і телефонів, кухонному посуді, вогнепальній зброї та багатьох інших виробах.
  • 1912 — Бранденбергер винаходить целофан з дерева, бавовни або конопляної целюлози.
  • 1920 — Уоллес Каротерс знаходить полілактичну кислоту (PLA). PLA неймовірно дорога у виробництві і не вироблялась в масовому порядку до 1989 року.
  • 1926 — Моріс Лемуан винаходить полігідроксібутірат (PHB), який є першим біопластиком, виготовленим з бактерій.
  • 1930 — перший біопластиковий автомобіль був зроблений з соєвих бобів Генрі Фордом.
  • 1940 — 1945 — під час Другої світової війни спостерігається зростання виробництва пластика, так як він використовується в багатьох матеріалах військового часу. Завдяки державному фінансуванню і нагляду, виробництво пластмас (в цілому, а не тільки біопластмаси) в США потроїлося за 1940 — 1945 роки.
  • 1950 — виведений аміломаіз і розпочато дослідження комерційного застосування біопластика. Спостерігається спад у розвитку біопластика, пов'язаний з низькими цінами на нафту, однак розробка синтетичних пластмас триває.
  • 1970 — екологічний рух прискорив розвиток біопластика.
  • 1983 — створено перше підприємство з виробництва біопластика — Marlborough Biopolymers, яке використовує біопластик на основі бактерій — біопал.
  • 1989 — подальший розвиток PLA здійснюється доктором Патріком Р. Грубером, коли він дізнається, як створити PLA з кукурудзи. Створюється провідна компанія з виробництва біопластику Novamount.
  • 1992 — у журналі Science повідомляється, що PHB може вироблятися рослиною Arabidopsis thaliana.
  • 2001 — Нік Такер використовує слонову траву в якості біопластмасової основи для виготовлення пластикових деталей автомобілів.
  • 2007 — компанія Metabolix тестує на ринку свій перший 100% біорозкладаний пластик під назвою Mirel, виготовлений з ферментації кукурудзяного цукру і генно-інженерних бактерій.
  • 2012 — біопластик вироблено з морських водоростей, які довели свою екологічність, на основі досліджень, опублікованих в журналі фармацевтичних досліджень.
  • 2014 — встановлено, що біопластмаса може бути виготовлена з суміші рослинних відходів.
  • 2016 — експеримент показав, що бампер автомобіля, який проходить регуляцію, може бути виготовлений з біопластичних біоматеріалів на основі нано-целюлози з використанням бананової шкірки.
  • 2019 — п'ять різних типів хітинових наноматеріалів були витягнуті і синтезовані Корейським науково-дослідним інститутом хімічних технологій для перевірки антибактеріального ефекту.
  • 2020 — розроблений метод «спрямованого деформуючого складання», який використовує природні сировинні матеріали, такі як нановолокна целюлози та мікропластинки слюди, для створення високоефективних конструкційних матеріалів із якісними механічними та термічними властивостями.[2]
  • 2023 — дослідники створили E. coli, щоб перетворювати цукор із рослин на сировину для біовідновлюваного пластику, а також покращили ефективність виробництва біопластику методом порційного бродіння, та властивості кінцевого продукту.[3]

Перспективні технології[ред. | ред. код]

  • Класифікація біопластику.[4]
    PHA (полігідроксіалканоати): Полігідроксиалканоати — це сімейство біопластиків, які біологічно розкладаються та виробляються шляхом бактеріальної ферментації відновлюваної сировини. Вони мають широкий спектр застосування, включаючи упаковку, одноразові столові прилади, сільськогосподарські плівки та вироби біомедичної інженерії[5][6][7] для застосування в медицині.[8][9][10][11]
  • PLA (полімолочна кислота чи полілактид): Полілактид є одним із найбільш часто використовуваних біопластиків. Його отримують з рослинних джерел, таких як кукурудзяний крохмаль або цукрова тростина. PLA піддається біологічному розкладанню та використовується в упаковці, харчових контейнерах, текстилі та 3D-друці, та в біомедицині й біомедичній інженерії.[12][13][14][15][16]
  • PBS (полібутиленсукцинат): Полібутиленсукцинат — це термопластичний і біорозкладний поліестер, що характеризується високою жорсткістю завдяки високій кристалічності, виготовлений із відновлюваної сировини, як-от цукру або рослинних олій. Він використовується в різних сферах застосування, включаючи пакувальні плівки, сільськогосподарські плівки для мульчі, одноразові столові прибори тощо.[17][18][19][20]
  • Біо-ПЕТ (поліетилентерефталат на біологічній основі): Біо-ПЕТ є версією традиційного ПЕТ (поліетилентерефталат) на біологічній основі, який зазвичай використовується в пляшках і контейнерах. Біо-ПЕТ можливо отримувати з рослинних джерел, таких як цукрова тростина, що зменшує вуглецевий слід.[21][22][23]
  • Суміші PHA/PLA: змішування різних біопластиків, таких як PHA та PLA, може призвести до покращення властивостей матеріалів, що робить їх придатними для ширшого спектру застосувань, зберігаючи здатність до біологічного розкладання та зменшуючи залежність від пластмас на основі копалин.[24][25][12]
  • Поліаміди на біологічній основі (PA): Поліаміди на біологічній основі отримують з відновлюваної сировини, наприклад рицинової олії, і застосовуються в автомобільних деталях, текстилі та електричних компонентах.[26][27][28][29]
  • Поліуретани на біологічній основі (PU): Поліуретани на біологічній основі можна виготовляти з рослинних олій[30], біомаси або CO2, і вони знаходять застосування у пінах, клеях і покриттях[31], а також в біомедицині[32].[33][34][35] Застосування поліуретанових покриттів на біологічній основі призвело до меншого часу висихання та вищої твердості з однаковим блиском, хімічною стійкістю та механічною стійкістю.[36]
  • Інженерія біопластику: тривають дослідження для розробки біопластику з покращеними механічними, термічними та бар’єрними властивостями, щоб конкурувати з традиційними пластмасами на основі нафти у вимогливих сферах застосування.[37][38]
  • Біопластик, отриманий із відходів: технології, які перетворюють відходи, такі як харчові відходи[39] або залишки сільського господарства[40][41][42], на біопластик пропонують подвійну вигоду для циркулярної економіки[43] від управління відходами та виробництва біопластику.[44][45][46][47][48] Виробництво біопластику може поєднуватись з виробництвом біопалива, такого як біоводень та біобутанол, для збільшення економічної ефективності.[49]
  • Біопластик із водоростей: біопластик на основі водоростей досліджується через його високу швидкість росту, низьку потребу в ресурсах і потенціал для зменшення викидів вуглекислого газу під час виробництва.[50][51][52][53][54][55][56] Також досліджується біорозкладання звичайного пластику водоростями.[51][57]
  • Біорозкладні нанокомпозити: інтеграція наночастинок, отриманих із природних джерел, у біопластик може призвести до біорозкладних нанокомпозитів із покращеною міцністю, гнучкістю та бар’єрними властивостями, і можуть бути застосовані в біомедицині[58], зокрема в тканинній інженерії[59], в електроніці[60] та інших сферах.[61][62][63]
  • Антипірени на біологічній основі: розробка антипіренів на біологічній основі для біопластику може вирішити проблеми протипожежної безпеки без використання шкідливих хімікатів.[64][65][66][67][68]

Див. також[ред. | ред. код]

Додаткова література[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

Журнали[ред. | ред. код]

Статті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Hong Chua1, Peter H. F. Yu, and Chee K. Ma (March 1999). Accumulation of biopolymers in activated sludge biomass. Applied Biochemistry and Biotechnology. Humana Press Inc. 78: 389—399. doi:10.1385/ABAB:78:1-3:389. ISSN 0273-2289. Процитовано 24 листопада 2009.[недоступне посилання з грудня 2021]
  2. ↑ Guan, Qing-Fang; Yang, Huai-Bin; Han, Zi-Meng; Ling, Zhang-Chi; Yu, Shu-Hong (3 листопада 2020). An all-natural bioinspired structural material for plastic replacement. Nature Communications (англ.). Т. 11, № 1. с. 5401. doi:10.1038/s41467-020-19174-1. ISSN 2041-1723. Процитовано 7 жовтня 2023.
  3. ↑ Demarteau, Jeremy; Cousineau, Benjamin; Wang, Zilong; Bose, Baishakhi; Cheong, Seokjung; Lan, Guangxu; Baral, Nawa R.; Teat, Simon J.; Scown, Corinne D. (27 липня 2023). Biorenewable and circular polydiketoenamine plastics. Nature Sustainability (англ.). с. 1—10. doi:10.1038/s41893-023-01160-2. ISSN 2398-9629. Процитовано 5 серпня 2023.
  4. ↑ Mujtaba, Muhammad; Fernandes Fraceto, Leonardo; Fazeli, Mahyar; Mukherjee, Sritama; Savassa, Susilaine Maira; Araujo de Medeiros, Gerson; do Espírito Santo Pereira, Anderson; Mancini, Sandro Donnini; Lipponen, Juha (20 травня 2023). Lignocellulosic biomass from agricultural waste to the circular economy: a review with focus on biofuels, biocomposites and bioplastics. Journal of Cleaner Production. Т. 402. с. 136815. doi:10.1016/j.jclepro.2023.136815. ISSN 0959-6526. Процитовано 16 грудня 2023.
  5. ↑ Advances and Trends in Polyhydroxyalkanoate (PHA) Biopolymer Production | Frontiers Research Topic. www.frontiersin.org (англ.). Процитовано 5 серпня 2023.
  6. ↑ Palmeiro-Sánchez, Tania; O’Flaherty, Vincent; Lens, Piet N. L. (20 березня 2022). Polyhydroxyalkanoate bio-production and its rise as biomaterial of the future. Journal of Biotechnology (англ.). Т. 348. с. 10—25. doi:10.1016/j.jbiotec.2022.03.001. ISSN 0168-1656. Процитовано 5 серпня 2023.
  7. ↑ Nigmatullin, Rinat; Taylor, Caroline S; Basnett, Pooja; Lukasiewicz, Barbara; Paxinou, Alexandra; Lizarraga-Valderrama, Lorena R; Haycock, John W; Roy, Ipsita (1 січня 2023). Medium chain length polyhydroxyalkanoates as potential matrix materials for peripheral nerve regeneration. Regenerative Biomaterials. Т. 10. doi:10.1093/rb/rbad063. ISSN 2056-3426. PMC 10369215. PMID 37501678. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  8. ↑ Li, Zibiao; Yang, Jing; Loh, Xian Jun (2016-04). Polyhydroxyalkanoates: opening doors for a sustainable future. NPG Asia Materials (англ.). Т. 8, № 4. с. e265—e265. doi:10.1038/am.2016.48. ISSN 1884-4057. Процитовано 5 серпня 2023.
  9. ↑ Winnacker, Malte (2019-11). Polyhydroxyalkanoates: Recent Advances in Their Synthesis and Applications. European Journal of Lipid Science and Technology (англ.). Т. 121, № 11. с. 1900101. doi:10.1002/ejlt.201900101. ISSN 1438-7697. Процитовано 5 серпня 2023.
  10. ↑ Sehgal, Rutika; Gupta, Reena (24 листопада 2020). Polyhydroxyalkanoate and its efficient production: an eco-friendly approach towards development. 3 Biotech (англ.). Т. 10, № 12. с. 549. doi:10.1007/s13205-020-02550-5. ISSN 2190-5738. PMC 7686412. PMID 33269183. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  11. ↑ Javaid, Hadiqa; Nawaz, Ali; Riaz, Naveeda; Mukhtar, Hamid; -Ul-Haq, Ikram; Shah, Kanita Ahmed; Khan, Hooria; Naqvi, Syeda Michelle; Shakoor, Sheeba (2020-01). Biosynthesis of Polyhydroxyalkanoates (PHAs) by the Valorization of Biomass and Synthetic Waste. Molecules (англ.). Т. 25, № 23. с. 5539. doi:10.3390/molecules25235539. ISSN 1420-3049. PMC 7728366. PMID 33255864. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  12. ↑ а б Naser, Ahmed Z.; Deiab, I.; Darras, Basil M. (6 травня 2021). Poly(lactic acid) (PLA) and polyhydroxyalkanoates (PHAs), green alternatives to petroleum-based plastics: a review. RSC Advances (англ.). Т. 11, № 28. с. 17151—17196. doi:10.1039/D1RA02390J. ISSN 2046-2069. PMC 9033233. PMID 35479695. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  13. ↑ Singhvi, M.S.; Zinjarde, S.S.; Gokhale, D.V. (2019-12). Polylactic acid: synthesis and biomedical applications. Journal of Applied Microbiology (англ.). Т. 127, № 6. с. 1612—1626. doi:10.1111/jam.14290. ISSN 1364-5072. Процитовано 5 серпня 2023.
  14. ↑ Ebrahimi, Farnoosh; Ramezani Dana, Hossein (13 жовтня 2022). Poly lactic acid (PLA) polymers: from properties to biomedical applications. International Journal of Polymeric Materials and Polymeric Biomaterials (англ.). Т. 71, № 15. с. 1117—1130. doi:10.1080/00914037.2021.1944140. ISSN 0091-4037. Процитовано 5 серпня 2023.
  15. ↑ Bikiaris, Nikolaos D.; Koumentakou, Ioanna; Samiotaki, Christina; Meimaroglou, Despoina; Varytimidou, Despoina; Karatza, Anastasia; Kalantzis, Zisimos; Roussou, Magdalini; Bikiaris, Rizos D. (2023-01). Recent Advances in the Investigation of Poly(lactic acid) (PLA) Nanocomposites: Incorporation of Various Nanofillers and their Properties and Applications. Polymers (англ.). Т. 15, № 5. с. 1196. doi:10.3390/polym15051196. ISSN 2073-4360. PMC 10007491. PMID 36904437. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  16. ↑ Casalini, Tommaso; Rossi, Filippo; Castrovinci, Andrea; Perale, Giuseppe (2019). A Perspective on Polylactic Acid-Based Polymers Use for Nanoparticles Synthesis and Applications. Frontiers in Bioengineering and Biotechnology. Т. 7. doi:10.3389/fbioe.2019.00259. ISSN 2296-4185. PMC 6797553. PMID 31681741. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  17. ↑ Aliotta, Laura; Seggiani, Maurizia; Lazzeri, Andrea; Gigante, Vito; Cinelli, Patrizia (2022-01). A Brief Review of Poly (Butylene Succinate) (PBS) and Its Main Copolymers: Synthesis, Blends, Composites, Biodegradability, and Applications. Polymers (англ.). Т. 14, № 4. с. 844. doi:10.3390/polym14040844. ISSN 2073-4360. PMC 8963078. PMID 35215757. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  18. ↑ Barletta, Massimiliano; Aversa, Clizia; Ayyoob, Muhammad; Gisario, Annamaria; Hamad, Kotiba; Mehrpouya, Mehrshad; Vahabi, Henri (1 вересня 2022). Poly(butylene succinate) (PBS): Materials, processing, and industrial applications. Progress in Polymer Science (англ.). Т. 132. с. 101579. doi:10.1016/j.progpolymsci.2022.101579. ISSN 0079-6700. Процитовано 5 серпня 2023.
  19. ↑ Wang, Lei; Zhang, Min; Lawson, Tom; Kanwal, Aqsa; Miao, Zongcheng (2019-07). Poly(butylene succinate- co -salicylic acid) copolymers and their effect on promoting plant growth. Royal Society Open Science (англ.). Т. 6, № 7. с. 190504. doi:10.1098/rsos.190504. ISSN 2054-5703. PMC 6689653. PMID 31417748. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  20. ↑ Stȩpień, Karolina; Miles, Catherine; McClain, Andrew; Wiśniewska, Ewa; Sobolewski, Peter; Kohn, Joachim; Puskas, Judit; Wagner, H. Daniel; El Fray, Miroslawa (17 червня 2019). Biocopolyesters of Poly(butylene succinate) Containing Long-Chain Biobased Glycol Synthesized with Heterogeneous Titanium Dioxide Catalyst. ACS Sustainable Chemistry & Engineering (англ.). Т. 7, № 12. с. 10623—10632. doi:10.1021/acssuschemeng.9b01191. ISSN 2168-0485. Процитовано 5 серпня 2023.
  21. ↑ Siracusa, Valentina; Blanco, Ignazio (2020-08). Bio-Polyethylene (Bio-PE), Bio-Polypropylene (Bio-PP) and Bio-Poly(ethylene terephthalate) (Bio-PET): Recent Developments in Bio-Based Polymers Analogous to Petroleum-Derived Ones for Packaging and Engineering Applications. Polymers (англ.). Т. 12, № 8. с. 1641. doi:10.3390/polym12081641. ISSN 2073-4360. PMC 7465145. PMID 32718011. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  22. ↑ García-Velásquez, Carlos; van der Meer, Yvonne (20 грудня 2022). Can we improve the environmental benefits of biobased PET production through local biomass value chains? – A life cycle assessment perspective. Journal of Cleaner Production (англ.). Т. 380. с. 135039. doi:10.1016/j.jclepro.2022.135039. ISSN 0959-6526. Процитовано 5 серпня 2023.
  23. ↑ Cui, Yanan; Deng, Chen; Fan, Liqiang; Qiu, Yongjun; Zhao, Liming (31 липня 2023). Progress in the biosynthesis of bio-based PET and PEF polyester monomers. Green Chemistry (англ.). Т. 25, № 15. с. 5836—5857. doi:10.1039/D3GC00104K. ISSN 1463-9270. Процитовано 5 серпня 2023.
  24. ↑ Emaimo, Atim J.; Olkhov, Anatoly A.; Iordanskii, Alexey L.; Vetcher, Alexandre A. (2022-07). Polyhydroxyalkanoates Composites and Blends: Improved Properties and New Applications. Journal of Composites Science (англ.). Т. 6, № 7. с. 206. doi:10.3390/jcs6070206. ISSN 2504-477X. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  25. ↑ Ecker, Josef Valentin; Burzic, Ivana; Haider, Andreas; Hild, Sabine; Rennhofer, Harald (1 вересня 2019). “Improving the impact strength of PLA and its blends with PHA in fused layer modelling ”. Polymer Testing (англ.). Т. 78. с. 105929. doi:10.1016/j.polymertesting.2019.105929. ISSN 0142-9418. Процитовано 5 серпня 2023.
  26. ↑ Feldmann, Maik; Bledzki, Andrzej K. (21 серпня 2014). Bio-based polyamides reinforced with cellulosic fibres – Processing and properties. Composites Science and Technology (англ.). Т. 100. с. 113—120. doi:10.1016/j.compscitech.2014.06.008. ISSN 0266-3538. Процитовано 5 серпня 2023.
  27. ↑ Pagacz, Joanna; Raftopoulos, Konstantinos N.; Leszczyńska, Agnieszka; Pielichowski, Krzysztof (2016-02). Bio-polyamides based on renewable raw materials: Glass transition and crystallinity studies. Journal of Thermal Analysis and Calorimetry (англ.). Т. 123, № 2. с. 1225—1237. doi:10.1007/s10973-015-4929-x. ISSN 1388-6150. Процитовано 5 серпня 2023.
  28. ↑ Winnacker, Malte; Rieger, Bernhard (2016-09). Biobased Polyamides: Recent Advances in Basic and Applied Research. Macromolecular Rapid Communications (англ.). Т. 37, № 17. с. 1391—1413. doi:10.1002/marc.201600181. Процитовано 5 серпня 2023.
  29. ↑ Synthesis and Characterization of Bio-based Amorphous Polyamide from Dimethyl furan-2,5-dicarboxylate. www.researchsquare.com (англ.). 14 червня 2021. doi:10.21203/rs.3.rs-451109/v1. Процитовано 5 серпня 2023.
  30. ↑ Mokhtari, Chakib; Malek, Fouad; Halila, Sami; Naceur Belgacem, Mohamed; Khiari, Ramzi (2021). New Biobased Polyurethane Materials from Modified Vegetable Oil. Journal of Renewable Materials (англ.). Т. 9, № 7. с. 1213—1223. doi:10.32604/jrm.2021.015475. ISSN 2164-6341. Процитовано 5 серпня 2023.
  31. ↑ de Haro, Juan Carlos; Allegretti, Chiara; Smit, Arjan T.; Turri, Stefano; D’Arrigo, Paola; Griffini, Gianmarco (1 липня 2019). Biobased Polyurethane Coatings with High Biomass Content: Tailored Properties by Lignin Selection. ACS Sustainable Chemistry & Engineering (англ.). Т. 7, № 13. с. 11700—11711. doi:10.1021/acssuschemeng.9b01873. ISSN 2168-0485. Процитовано 5 серпня 2023.
  32. ↑ Wendels, Sophie; Avérous, Luc (1 квітня 2021). Biobased polyurethanes for biomedical applications. Bioactive Materials (англ.). Т. 6, № 4. с. 1083—1106. doi:10.1016/j.bioactmat.2020.10.002. ISSN 2452-199X. PMC 7569269. PMID 33102948. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  33. ↑ Kaur, Raminder; Singh, Pooja; Tanwar, Surya; Varshney, Gunjan; Yadav, Sarla (2022-09). Assessment of Bio-Based Polyurethanes: Perspective on Applications and Bio-Degradation. Macromol (англ.). Т. 2, № 3. с. 284—314. doi:10.3390/macromol2030019. ISSN 2673-6209. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  34. ↑ Zhou, Xing; Zhang, Xin; Mengyuan, Pu; He, Xinyu; Zhang, Chaoqun (19 квітня 2021). Bio-based polyurethane aqueous dispersions. Physical Sciences Reviews (англ.). Т. 0, № 0. doi:10.1515/psr-2020-0075. ISSN 2365-659X. Процитовано 5 серпня 2023.
  35. ↑ Hu, Shikai; Wu, Yaowen; Fu, Guoqing; Shou, Tao; Zhai, Mengyao; Yin, Dexian; Zhao, Xiuying (2022-01). Bio-Based Polyurethane and Its Composites towards High Damping Properties. International Journal of Molecular Sciences (англ.). Т. 23, № 12. с. 6618. doi:10.3390/ijms23126618. ISSN 1422-0067. PMC 9223548. PMID 35743060. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  36. ↑ Samyn, Pieter; Bosmans, Joey; Cosemans, Patrick (2022). Weatherability of Bio-Based versus Fossil-Based Polyurethane Coatings. Engineering Proceedings (англ.). Т. 31, № 1. с. 36. doi:10.3390/ASEC2022-13797. ISSN 2673-4591. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  37. ↑ Ashter, Syed Ali (2016). Introduction to bioplastics engineering. Plastics design library handbook series. Amsterdam: Woodhead publishing. ISBN 978-0-323-39396-6.
  38. ↑ Kim, Hyeri; Shin, Giyoung; Jang, Min; Nilsson, Fritjof; Hakkarainen, Minna; Kim, Hyo Jung; Hwang, Sung Yeon; Lee, Junhyeok; Park, Sung Bae (6 лютого 2023). Toward Sustaining Bioplastics: Add a Pinch of Seasoning. ACS Sustainable Chemistry & Engineering (англ.). Т. 11, № 5. с. 1846—1856. doi:10.1021/acssuschemeng.2c06247. ISSN 2168-0485. Процитовано 5 серпня 2023.
  39. ↑ Ramadhan, M O; Handayani, M N (1 грудня 2020). The potential of food waste as bioplastic material to promote environmental sustainability: A review. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering. Т. 980, № 1. с. 012082. doi:10.1088/1757-899x/980/1/012082. ISSN 1757-8981. Процитовано 5 серпня 2023.
  40. ↑ Visco, Annamaria; Scolaro, Cristina; Facchin, Manuela; Brahimi, Salim; Belhamdi, Hossem; Gatto, Vanessa; Beghetto, Valentina (2022-01). Agri-Food Wastes for Bioplastics: European Prospective on Possible Applications in Their Second Life for a Circular Economy. Polymers (англ.). Т. 14, № 13. с. 2752. doi:10.3390/polym14132752. ISSN 2073-4360. PMC 9268966. PMID 35808796. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  41. ↑ Chan, Jia Xin; Wong, Joon Fatt; Hassan, Azman; Zakaria, Zainoha (1 січня 2021). Saba, Naheed; Jawaid, Mohammad; Thariq, Mohamed (ред.). 8 - Bioplastics from agricultural waste. Biopolymers and Biocomposites from Agro-Waste for Packaging Applications (англ.). Woodhead Publishing. с. 141—169. doi:10.1016/b978-0-12-819953-4.00005-7. ISBN 978-0-12-819953-4.
  42. ↑ Tran, Thi Nga; Mai, Binh T.; Setti, Chiara; Athanassiou, Athanassia (14 жовтня 2020). Transparent Bioplastic Derived from CO 2 -Based Polymer Functionalized with Oregano Waste Extract toward Active Food Packaging. ACS Applied Materials & Interfaces (англ.). Т. 12, № 41. с. 46667—46677. doi:10.1021/acsami.0c12789. ISSN 1944-8244. PMC 8011794. PMID 32955861. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  43. ↑ Rosenboom, Jan-Georg; Langer, Robert; Traverso, Giovanni (20 січня 2022). Bioplastics for a circular economy. Nature Reviews Materials (англ.). Т. 7, № 2. с. 117—137. doi:10.1038/s41578-021-00407-8. ISSN 2058-8437. PMC 8771173. PMID 35075395. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  44. ↑ Coppola, Gerardo; Gaudio, Maria Teresa; Lopresto, Catia Giovanna; Calabro, Vincenza; Curcio, Stefano; Chakraborty, Sudip (2021-06). Bioplastic from Renewable Biomass: A Facile Solution for a Greener Environment. Earth Systems and Environment (англ.). Т. 5, № 2. с. 231—251. doi:10.1007/s41748-021-00208-7. ISSN 2509-9426. Процитовано 5 серпня 2023.
  45. ↑ Fredi, Giulia; Dorigato, Andrea (1 липня 2021). Recycling of bioplastic waste: A review. Advanced Industrial and Engineering Polymer Research (англ.). Т. 4, № 3. с. 159—177. doi:10.1016/j.aiepr.2021.06.006. ISSN 2542-5048. Процитовано 5 серпня 2023.
  46. ↑ Bhatia, Shashi Kant; Otari, Sachin V.; Jeon, Jong-Min; Gurav, Ranjit; Choi, Yong-Keun; Bhatia, Ravi Kant; Pugazhendhi, Arivalagan; Kumar, Vinod; Rajesh Banu, J. (1 квітня 2021). Biowaste-to-bioplastic (polyhydroxyalkanoates): Conversion technologies, strategies, challenges, and perspective. Bioresource Technology (англ.). Т. 326. с. 124733. doi:10.1016/j.biortech.2021.124733. ISSN 0960-8524. Процитовано 5 серпня 2023.
  47. ↑ Choudhary, Priyvart; Pathak, Amritanshu; Kumar, Pankaj; S, Chetana; Sharma, Nishesh (13 серпня 2022). Commercial production of bioplastic from organic waste–derived biopolymers viz-a-viz waste treatment: A minireview. Biomass Conversion and Biorefinery (англ.). doi:10.1007/s13399-022-03145-1. ISSN 2190-6823. Процитовано 5 серпня 2023.
  48. ↑ Gerassimidou, Spyridoula; Martin, Olwenn V.; Diaz, Gilenny Yamily Feliz; Wan, Chaoying; Komilis, Dimitrios; Iacovidou, Eleni (2023-01). Systematic Evidence Mapping to Assess the Sustainability of Bioplastics Derived from Food Waste: Do We Know Enough?. Sustainability (англ.). Т. 15, № 1. с. 611. doi:10.3390/su15010611. ISSN 2071-1050. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  49. ↑ Brindha, Kothaimanimaran; Mohanraj, Sundaresan; Rajaguru, Palanichamy; Pugalenthi, Velan (10 лютого 2023). Simultaneous production of renewable biohydrogen, biobutanol and biopolymer from phytogenic CoNPs-assisted Clostridial fermentation for sustainable energy and environment. Science of The Total Environment. Т. 859. с. 160002. doi:10.1016/j.scitotenv.2022.160002. ISSN 0048-9697. Процитовано 23 листопада 2023.
  50. ↑ Onen Cinar, Senem; Chong, Zhi Kai; Kucuker, Mehmet Ali; Wieczorek, Nils; Cengiz, Ugur; Kuchta, Kerstin (2020-01). Bioplastic Production from Microalgae: A Review. International Journal of Environmental Research and Public Health (англ.). Т. 17, № 11. с. 3842. doi:10.3390/ijerph17113842. ISSN 1660-4601. PMC 7312682. PMID 32481700. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  51. ↑ а б Chia, Wen Yi; Ying Tang, Doris Ying; Khoo, Kuan Shiong; Kay Lup, Andrew Ng; Chew, Kit Wayne (1 жовтня 2020). Nature’s fight against plastic pollution: Algae for plastic biodegradation and bioplastics production. Environmental Science and Ecotechnology (англ.). Т. 4. с. 100065. doi:10.1016/j.ese.2020.100065. ISSN 2666-4984. PMC 9488055. PMID 36157709. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  52. ↑ Sreenikethanam, Arathi; Bajhaiya, Amit (28 квітня 2022). Biernat, Krzysztof (ред.). Algae Based Bio-Plastics: Future of Green Economy. Biorefineries - Selected Processes (англ.). IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.100981. ISBN 978-1-83969-734-0.
  53. ↑ El Semary, Nermin; Alsuhail, Muneerah; Al Amer, Kawther; AlNaim, Abdulallah (2022). Applications of algae for environmental sustainability: Novel bioplastic formulation method from marine green alga. Frontiers in Marine Science. Т. 9. doi:10.3389/fmars.2022.1047284. ISSN 2296-7745. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  54. ↑ Roy Chong, Jun Wei; Tan, Xuefei; Khoo, Kuan Shiong; Ng, Hui Suan; Jonglertjunya, Woranart; Yew, Guo Yong; Show, Pau Loke (15 квітня 2022). Microalgae-based bioplastics: Future solution towards mitigation of plastic wastes. Environmental Research (англ.). Т. 206. с. 112620. doi:10.1016/j.envres.2021.112620. ISSN 0013-9351. Процитовано 5 серпня 2023.
  55. ↑ Nanda, Neha; Bharadvaja, Navneeta (2022-11). Algal bioplastics: current market trends and technical aspects. Clean Technologies and Environmental Policy (англ.). Т. 24, № 9. с. 2659—2679. doi:10.1007/s10098-022-02353-7. ISSN 1618-954X. PMC 9281343. PMID 35855786. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  56. ↑ Arora, Yukta; Sharma, Shivika; Sharma, Vikas (2023-06). Microalgae in Bioplastic Production: A Comprehensive Review. Arabian Journal for Science and Engineering (англ.). Т. 48, № 6. с. 7225—7241. doi:10.1007/s13369-023-07871-0. ISSN 2193-567X. PMC 10183103. PMID 37266400. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  57. ↑ Barone, Giovanni Davide; Ferizović, Damir; Biundo, Antonino; Lindblad, Peter (2020-01). Hints at the Applicability of Microalgae and Cyanobacteria for the Biodegradation of Plastics. Sustainability (англ.). Т. 12, № 24. с. 10449. doi:10.3390/su122410449. ISSN 2071-1050. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  58. ↑ Landis, Ryan F.; Li, Cheng-Hsuan; Gupta, Akash; Lee, Yi-Wei; Yazdani, Mahdieh; Ngernyuang, Nipaporn; Altinbasak, Ismail; Mansoor, Sanaa; Khichi, Muhammadaha A. S. (16 травня 2018). Biodegradable Nanocomposite Antimicrobials for the Eradication of Multidrug-Resistant Bacterial Biofilms without Accumulated Resistance. Journal of the American Chemical Society (англ.). Т. 140, № 19. с. 6176—6182. doi:10.1021/jacs.8b03575. ISSN 0002-7863. PMC 6044909. PMID 29709168. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  59. ↑ Silva, Magda; Ferreira, Fernando N.; Alves, Natália M.; Paiva, Maria C. (2020-12). Biodegradable polymer nanocomposites for ligament/tendon tissue engineering. Journal of Nanobiotechnology (англ.). Т. 18, № 1. doi:10.1186/s12951-019-0556-1. ISSN 1477-3155. PMC 6993465. PMID 32000800. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  60. ↑ Wu, Wei (19 квітня 2021). Zhou, Ye; Ding, Guanglong (ред.). Biodegradable Polymer Nanocomposites for Electronics. Polymer Nanocomposite Materials (англ.) (вид. 1). Wiley. с. 53—75. doi:10.1002/9783527826490.ch3. ISBN 978-3-527-82649-0.
  61. ↑ Armentano, Ilaria; Puglia, Debora; Luzi, Francesca; Arciola, Carla Renata; Morena, Francesco; Martino, Sabata; Torre, Luigi (2018-05). Nanocomposites Based on Biodegradable Polymers. Materials (англ.). Т. 11, № 5. с. 795. doi:10.3390/ma11050795. ISSN 1996-1944. PMC 5978172. PMID 29762482. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  62. ↑ Glaskova-Kuzmina, Tatjana; Starkova, Olesja; Gaidukovs, Sergejs; Platnieks, Oskars; Gaidukova, Gerda (2021-01). Durability of Biodegradable Polymer Nanocomposites. Polymers (англ.). Т. 13, № 19. с. 3375. doi:10.3390/polym13193375. ISSN 2073-4360. PMC 8512741. PMID 34641189. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  63. ↑ Hani Nasser Abdelhamid. Biodegradable Polymer Nanocomposites: A Review of Properties (PDF).
  64. ↑ Chang, Boon Peng; Thakur, Suman; Mohanty, Amar K.; Misra, Manjusri (4 листопада 2019). Novel sustainable biobased flame retardant from functionalized vegetable oil for enhanced flame retardancy of engineering plastic. Scientific Reports (англ.). Т. 9, № 1. с. 15971. doi:10.1038/s41598-019-52039-2. ISSN 2045-2322. Процитовано 5 серпня 2023.
  65. ↑ Wang, Dong; Wang, Yang; Li, Ting; Zhang, Shengwen; Ma, Piming; Shi, Dongjian; Chen, Mingqing; Dong, Weifu (13 липня 2020). A Bio-Based Flame-Retardant Starch Based On Phytic Acid. ACS Sustainable Chemistry & Engineering (англ.). Т. 8, № 27. с. 10265—10274. doi:10.1021/acssuschemeng.0c03277. ISSN 2168-0485. Процитовано 5 серпня 2023.
  66. ↑ Dowbysz, Adriana; Samsonowicz, Mariola; Kukfisz, Bożena (2022-01). Recent Advances in Bio-Based Additive Flame Retardants for Thermosetting Resins. International Journal of Environmental Research and Public Health (англ.). Т. 19, № 8. с. 4828. doi:10.3390/ijerph19084828. ISSN 1660-4601. PMC 9030075. PMID 35457696. Процитовано 5 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  67. ↑ Liu, Linghui; Yao, Miaohong; Zhang, Huan; Zhang, Yan; Feng, Jiabing; Fang, Zhengping; Song, Pingan (12 грудня 2022). Aqueous Self-Assembly of Bio-Based Flame Retardants for Fire-Retardant, Smoke-Suppressive, and Toughened Polylactic Acid. ACS Sustainable Chemistry & Engineering (англ.). Т. 10, № 49. с. 16313—16323. doi:10.1021/acssuschemeng.2c05298. ISSN 2168-0485. Процитовано 5 серпня 2023.
  68. ↑ Wang, Meiting; Yin, Guang-Zhong; Yang, Yuan; Fu, Wanlu; Díaz Palencia, José Luis; Zhao, Junhuan; Wang, Na; Jiang, Yan; Wang, De-Yi (1 квітня 2023). Bio-based flame retardants to polymers: A review. Advanced Industrial and Engineering Polymer Research (англ.). Т. 6, № 2. с. 132—155. doi:10.1016/j.aiepr.2022.07.003. ISSN 2542-5048. Процитовано 5 серпня 2023.
Галузі
Виробництво
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Біопластик&oldid=41155475