Біоценометр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Біоценометр (від біоценоз + грец. μετρέω — вимірюю) — прилад для кількісних обліків наземних комах та інших безхребетних, який застосовується при екологічних дослідженнях.

Являє собою металеву рамку у формі циліндра або куба без дна, з ножками, що врізаються в землю, стінки і верх якого затягнуті зверху знімним матер'яним мішком з дрібної сітки або марлі. Зазвичай розміри біоценометра становлять 50 х 50 см.

Біоценометр з надітим мішком кидають у випадковому напрямку, потім акуратно зрізають всі рослини під корінь і зав'язують в мішку. Після цього з отриманої площі також роблять забір ґрунтової проби.

Рослини і спійманих безхребетних ретельно витягують з біоценометра, умертвляють, підраховують по групах і видах, зважують і визначають відносну чисельність їх і масу на одиницю площі даного біотопа. Визначення та розрахунок роблять на площу і біомасу (живу і суху) рослинності, при цьому одночасно аналізують кількісно-процентно-видове співвідношення рослин. Для найбільш точного проведення досліджень, як правило роблять забір принаймні трьох проб в одному фітоценозі. Дослідження проведені за допомогою біоценометра дають найбільш точні результати, але є дуже трудомісткими

Література[ред. | ред. код]

  • Дылис Н. В. Программа и методика биогеоценологических исследований. — М.: Наука, 1974. — 404 с.
  • Криволуцкий Д. А., Покаржевский А. Д. Введение в биогеоценологию. — М.: Изд-во МГУ, 1990. — 105 с.