Біполярний афективний розлад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біполярний афективний розлад
Comedy and tragedy masks without background.svg
Спеціальність психіатрія і клінічна психологія
Симптоми емоційна лабільністьd, Ангедонія, безсоння, Гіперсомнія, марення, Мовні регресії, галюцинація, сатіріазіс, маніакальний синдром, Гіпоманія, Депресія клінічна, перевтома і Ажитація
Ведення психотерапія
Препарати Топірамат[1], Оланзапін[1], габапентин[1], lithium compoundsd[1], Рисперидон[1], Кветіапін[1], Вальпроєва кислота[1], ламотригін[1], Клозапін[1], tiagabined[1], Клоназепам[1], карбамазепін[1], ламотригін[2] і transclopenthixold[3]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 F31
OMIM 125480
DiseasesDB 7812
MedlinePlus 001528
eMedicine med/229
MeSH D001714
CMNS: Bipolar disorder у Вікісховищі

Біполя́рний афекти́вний ро́злад (часто скорочують до біполярний розлад; застаріле — маніакально-депресивний психоз) — психічний розлад, що проявляється афективними станами: маніакальними (гіпоманіакальними) і депресивними, а також змішаними типами, при яких у хворого спостерігають ознаки депресії та манії водночас (наприклад, туга зі збудженням, неспокоєм, або ейфорія із загальмованістю, — так звана непродуктивна манія), або швидка зміна симптомів гіпоманії та субдепресії.

Якщо підвищений настрій важкий або пов’язаний з психозом, це називається манією; якщо вона менш важка, це називається гіпоманією.[4] Під час манії людина поводиться або відчуває себе надзвичайно енергійною, щасливою або дратівливою[4], і часто приймає імпульсивні рішення, мало враховуючи наслідки.[5] Зазвичай під час маніакальних фаз у хворого знижується потреба у сні.[5]

У періоди депресії людина може плакати, відчувати відчай та уникати зорового контакту з іншими.[4] Ризик суїциду високий; протягом періоду в 20 років 6% хворих на біполярний розлад померли від самогубства, тоді як 30–40% займались самопошкодженням.[4] Інші проблеми психічного здоров'я, такі як тривожні розлади та розлади вживання наркотичних речовин, зазвичай асоціюються з біполярним розладом.[4]

Біполярний розлад зустрічається приблизно у 1% світового населення.[6] У США приблизно 3% постраждали в певний момент свого життя; показники виявляються однаковими у жінок та чоловіків.[7] Найпоширеніший вік, у якому починаються симптоми — 20 років.[8] Приблизно від чверті до третини людей з біполярним розладом мають фінансові, соціальні або робочі проблеми через хворобу.[4]

Біполярний розлад входить до числа 20 основних причин інвалідності у всьому світі і призводить до значних витрат для суспільства.[9] Через вибір способу життя та побічні ефекти ліків, ризик смерті від природних причин, таких як ішемічна хвороба серця, у людей з біполярним розладом удвічі перевищує загальний показник.[4]

Клінічні ознаки[ред. | ред. код]

Синдроми у перебігу біполярного афективного розладу виникають періодично, у вигляді фаз, безпосередньо або через «світлі» проміжки психічного здоров'я (так звані інтерфази, або інтермісії). Вони змінюють один одного без або майже без зниження психічних функцій, навіть при великій кількості перенесених фаз і будь-якій тривалості хвороби.

Лікування[ред. | ред. код]

У терапії біполярних афективних розладів використовують нормотиміки (стабілізатори настрою) та антидепресанти. У деяких випадках терапії біполярних афективних розладів, крім нормотиміків та антидепресантів, ще додатково застосовують нейролептики (антипсихотики).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Goodwin, F. K.; Jamison, K. R. (2007). Manic–depressive illness: bipolar disorders and recurrent depression (2nd. ed.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-513579-4. (англ.)
  • American Psychiatry Association (2013). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (5th ed.). Arlington: American Psychiatric Publishing. pp. 123–154. ISBN 0-89042-555-8. (англ.)
  • Yatham, Lakshmi (2010). Bipolar Disorder. New York: Wiley. ISBN 978-0-470-72198-8.
  • Anderson, IM; Haddad, PM; Scott, J (2012). «Bipolar disorder.». BMJ (Clinical research ed.) 345: e8508. (англ.)
  • Hirschfeld, RM; Vornik, LA (Jun 2005). «Bipolar disorder—costs and comorbidity.». The American journal of managed care 11 (3 Suppl): S85–90. (англ.)
  • Picardi A (2009). «Rating scales in bipolar disorder». Current Opinion in Psychiatry 22 (1): 42–49. (англ.)
  • Geddes JR, Miklowitz DJ (May 11, 2013). «Treatment of bipolar disorder». Lancet 381 (9878): 1672–82. (англ.)
  • А. А. Александров Биполярное аффективное расстройство: диагностика, клиника, течение, бремя болезни // Журнал «Медицинские новости». — № 12, 2007. — С. 7-12. (рос.)
  • Barnett JH, Smoller JW (2009). «The genetics of bipolar disorder». Neuroscience 164 (1): 331–43. (англ.)
  • Price AL, Marzani-Nissen GR (March 2012). «Bipolar disorders: a review». Am Fam Physician 85 (5): 483–93. (англ.)
  • Renk K, White R, Lauer BA, McSwiggan M, Puff J, Lowell A (February 2014). «Bipolar Disorder in Children». Psychiatry J 2014 (928685): 1–19. (англ.)
  • Angst J, Marneros A (December 2001). «Bipolarity from ancient to modern times: conception, birth and rebirth». J Affect Disord 67 (1–3): 3–19. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]


  1. а б в г д е ж и к л м н NDF-RT
  2. Inxight: Drugs Database
  3. Inxight: Drugs Database
  4. а б в г д е ж Anderson, Ian M.; Haddad, Peter M.; Scott, Jan (2012-12-27). Bipolar disorder. BMJ (en) 345. ISSN 1756-1833. PMID 23271744. doi:10.1136/bmj.e8508. Процитовано 2021-01-05. 
  5. а б American Psychiatry Association (2013). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (5th ed.). Arlington: American Psychiatric Publishing. pp. 123–154. 
  6. Grande I, Berk M, Birmaher B, Vieta E, Lancet. 387 (10027): 1561–1572. (2016). "Bipolar disorder". 
  7. Schmitt, Andrea; Malchow, Berend; Hasan, Alkomiet; Falkai, Peter (2014-02-11). The impact of environmental factors in severe psychiatric disorders. Frontiers in Neuroscience 8. ISSN 1662-4548. PMC 3920481. PMID 24574956. doi:10.3389/fnins.2014.00019. Процитовано 2021-01-05. 
  8. Carvalho, Andre F.; Firth, Joseph; Vieta, Eduard (2020-07-01). Bipolar Disorder. New England Journal of Medicine (en). doi:10.1056/NEJMra1906193. Процитовано 2021-01-05. 
  9. Ferrari, Alize J.; Stockings, Emily; Khoo, Jon-Paul; Erskine, Holly E.; Degenhardt, Louisa; Vos, Theo; Whiteford, Harvey A. (2016). The prevalence and burden of bipolar disorder: findings from the Global Burden of Disease Study 2013. Bipolar Disorders (en) 18 (5). с. 440–450. ISSN 1399-5618. doi:10.1111/bdi.12423. Процитовано 2021-01-05.