Бірки (Зміївський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бірки
1885-1888. 5. Станция Борки.jpgСтанція Бірки
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Зміївський район
Рада/громада Бірківська сільська рада
Код КОАТУУ 6321780501
Облікова картка Бірки 
Основні дані
Засноване 1659
Населення 2936
Площа 1,31 км²
Густота населення 2241,22 осіб/км²
Поштовий індекс 63421
Телефонний код +380 5747
Географічні дані
Географічні координати 49°43′05″ пн. ш. 36°03′19″ сх. д. / 49.71806° пн. ш. 36.05528° сх. д. / 49.71806; 36.05528Координати: 49°43′05″ пн. ш. 36°03′19″ сх. д. / 49.71806° пн. ш. 36.05528° сх. д. / 49.71806; 36.05528
Середня висота
над рівнем моря
126 м
Водойми р. Джгун, Мжа, Дахновський
Відстань до
районного центру
15 км
Найближча залізнична станція Бірки
Місцева влада
Адреса ради 63421, с. Бірки, вул. Шкільна, 3; тел. 78-2-57
Сільський голова Давиденко Тетяна Станіславівна
Карта
Бірки. Карта розташування: Україна
Бірки
Бірки
Бірки. Карта розташування: Харківська область
Бірки
Бірки
Бірки. Карта розташування: Зміївський район
Бірки
Бірки
Мапа

Бірки у Вікісховищі?

Бі́рки — село в Україні, в Зміївському районі Харківської області. Населення становить 2936 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бірківська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Бірки знаходиться між річками Джгун (3,5 км, правий берег) та Мжа (5 км, правий берег). До села примикають селище Залізничні Бірки і села Гужвинське, Федорівка, Кирюхи. Через село проходить залізниця, станція Бірки, і автомобільна дорога Т 2107. У селі знаходяться декілька невеликих лісових масивів, у тому числі урочища Стара Пасіка, Прокопія (дуб).

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Село засноване в 1659 році.

За даними на 1864 рік у казенному селі Зміївського повіту мешкала 1321 особа (671 чоловічої статі та 650 — жіночої), налічувалось 196 дворових господарств, існувала православна церква[1].

У 1869 відкрито рух по станції Борки залізниці ХарківЛозоваСевастополь.

Станом на 1885 рік у колишній власницькій слободі, центрі Бірчанської волості, мешкало 1628 осіб, налічувалось 273 дворових господарства, існували православна церква, школа, 3 лавки[2].

17 жовтня (29) 1888 сталася аварія імператорського потяга російського імператора Олександра III з родиною. Цар уцілів. З цієї нагоди збудовано Храм Христа Спасителя в Бірках.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1867 осіб (933 чоловічої статі та 934 — жіночої), з яких 1867 — православної віри[3].

Станом на 1914 кількість мешканців слободи зросла до 2791 особи[4].

Економіка[ред. | ред. код]

  • Велика птахо-товарна ферма, машинно-тракторні майстерні.
  • Державна дослідна станція птахівництва НААН (Раніше Інститут птахівництва УААН)[5]
  • Племінне господарство «Бірки» «Інститут птахівництва УААН».
  • «Гріг Лтд», ВКФ, ТОВ.
  • «Агроімпекс», ЧФ.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Дитячий садок.
  • Школа.
  • Клуб.
  • Стадіон
  • Лікувально-діагностичний центр «Лорітом».

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1601)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-247)
  4. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  5. http://avianua.com/ua

Джерела[ред. | ред. код]