Бірківка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бірківка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Менський район
Рада/громада Бірківська сільська рада
Код КОАТУУ 7423081501
Основні дані
Засноване до 1675
Населення 915
Площа 2,86 км²
Густота населення 319,93 осіб/км²
Поштовий індекс 15674
Телефонний код +380 4644
Географічні дані
Географічні координати 51°26′24″ пн. ш. 32°00′27″ сх. д. / 51.44000° пн. ш. 32.00750° сх. д. / 51.44000; 32.00750Координати: 51°26′24″ пн. ш. 32°00′27″ сх. д. / 51.44000° пн. ш. 32.00750° сх. д. / 51.44000; 32.00750
Середня висота
над рівнем моря
115 м
Водойми Лопата
Місцева влада
Адреса ради 15674, Чернігівська обл., Менський р-н, с. Бірківка, пров. Шкільний, 9, тел. 4-33-31
Карта
Бірківка. Карта розташування: Україна
Бірківка
Бірківка
Бірківка. Карта розташування: Чернігівська область
Бірківка
Бірківка
Мапа

Біркі́вка — село в Україні, в Менському районі Чернігівської області. Населення становить 915 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бірківська сільська рада. Розташоване на правому березі річки Десна за 10 км від її русла. Відстань до районного центру і залізничної станції Мена становить 21 км.

Історія[ред. | ред. код]

Полковник королівських військ Каспер Борковський, батько майбутнього чернігівського полковника та Генерального обозного в уряді Гетьманщини Василя Дуніна-Борковського, як нагороду за успіхи у Смоленській війні 1632—1635 років отримав від Владислава IV, короля Польщі та правителя Речі Посполитої, маєтності в Чернігівському воєводстві, де заснував село Бірківку (Borkówka), яке стало родовим гніздом української гілки роду Дуніних-Борковських[1]. За іншими даними, Бірківка відома з другої половини XVII століття. Про це свідчить піклувальна грамота царя Олексія Михайловича, видана 28 вересня 1674 року «войсковому товарищу В. Борковскому на право владения селом Борковской сотни». З цього часу Бірківка, яка в той час налічувала 45 дворів, стала вотчиною Дуніних-Борковських.

У 1866 році в Бірківці було 155 дворів і 1003 жителі. На кінець XIX століття кількість дворів збільшилася до 276, а число жителів виросло до 1737 осіб.

У 1892 році розпочала роботу земська школа. В селі щорічно відбувалися дві ярмарки.

Радянська влада в Бірківці встановлена у січні 1918 року. Колективізація розпочалася восени 1932 року. Було організовано два колгоспи «Червоний партизан» і «Перше серпня».

До 1933 року в Бірківці діяла початкова школа. Потім вона була реорганізована у семирічну. Більше ніж два роки (кінець серпня 1941 — вересень 1943 рр.) тривала тимчасова окупація Бірківки німецько-нацистськими загарбниками. За цей час гітлерівці вивезли на каторжні роботи в Німеччину 30 молодих людей.

На фронтах Німецько-радянської війни боролися з ворогом 544 жителі села, 187 із них за проявлені мужність і героїзм нагороджені орденами і медалями, 257 — загинули.

У післявоєнний період на території Бірківської сільської ради функціонує колгосп «Зоря комунізму». З 1961 року він став називатися — «Родина».

У 1967 році колгосп удостоєний звання «Господарство високої культури землеробства».

За високі виробничі показники 57 трудівників села відзначені орденами і медалями. Серед них удостоєні високого звання Героя Соціалістичної Праці Іван Прищепа (1918—) — голова колгоспу та рядові працівники господарства Є. О. Особа (1919—1999) та Т. Д. Сидорець (1922—).

У березні 2000 року, в результаті проведення першого етапу реформи сільськогосподарського виробництва на базі колгоспу «Родина» створено сільськогосподарський кооператив «Бірківський». У користуванні кооперативу перебуває 1644 га сільськогосподарських угідь, у тому числі орної землі 726 га. Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових культур, картоплі, льону. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.

Сучасність[ред. | ред. код]

У селі є неповна середня школа (69 учнів і 14 учителів), будинок культури (зал на 400 місць), дві бібліотеки (книжковий фонд 22,3 тис. екземплярів), дільнична лікарня на десять ліжок (два лікарі і 6 чоловік середнього медичного персоналу), 4 магазини, дільнична ветеринарна лікарня, відділення зв'язку, ощадкаса. Станом на 1.01.2000 року в Бірківці були 462 господарства і мешкали 982 особи.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

У селі є братська могила радянських воїнів, що полягли в 1943 році під час визволення населеного пункту від гітлерівців. У 1974 році в пам'ять про односельців, загиблих на фронтах Німецько-радянської війни, споруджено обеліск Слави.

Релігія[ред. | ред. код]

У 1864 році в селі була збудована мурована церква Богородиці. У 1989 році на залишках церкви Богородиці відбудована і діє Свято-Троїцька церква.

Див. також[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

В поселенні народились:

  • Колодій Антоніна Федорівна (* 1943) — український філософ.
  • Євдокія Пархоменко (1896—1961) — відома бандуристка, дочка видатного кобзаря Т. Пархоменка.

Тимчасово проживав видатний кобзар Т. М. Пархоменко.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Korduba M. Borkowski Jerzy Bazyli Dunin (1640—1702) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem PAU, 1936. — T. II/2. — S. 332. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]