Біруте Пукялявічуте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біруте Пукялявічуте
Birutė Pūkelevičiūtė
Ім'я при народженні Біруте Пукялявічуте
Народилася 12 серпня 1923(1923-08-12)
Каунас, Литва
Померла 21 вересня 2007(2007-09-21) (84 роки)
Вільнюс, Литва
Поховання Цвинтар Антакалніса
Громадянство Литва Литва
Діяльність поетка, письменниця
Мова творів литовська
Роки активності 19442007
Нагороди Кавалер ордена Великого князя литовського Гедиміна (1998)

Біруте Пукялявічуте (лит. Birutė Pūkelevičiūtė 12 серпня 1923, Каунас — 21 вересня 2007, Вільнюс) — литовська письменниця, перекладачка, драматург, актриса і режисерка.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1941 закінчила гімназію в Каунасі.[1]

В 19411944 вивчала германістику і журналістику в Університеті Вітовта Великого в Каунасі.

З 1941 грала в Каунаському молодіжному театрі.

У 1944 еміґрувала. Була актрисою литовського драматичного театру в Аугсбурзі.

З 1948 жила в Канаді. Разом з іншими акторами організувала в Монреалі литовський драматичний гурток.

У 1957 році підготувала інсценізацію і зрежисирувала Постанову повісті Казіса Борути «Млин Балтарагіса».

У 1958 році поставила п'єсу Баліса Сруоґи «В тіні велетня». У Чикаго в 1962 поставила власну віршовану комедію за мотивами казок братів Грімм «Золотий гусак». З цієї комедії написала кіносценарій і поставила перший на емґрації литовський звуковий фільм „Aukso žąsis“ («Золотий гусак»,1965) і була його режисеркою. [2]

У 1965 році переїхала до США. Зрежисерувала постановку опери Джузеппе Верді «Травіата» в литовській опері в Чикаго (1966).

У 1998 році повернулася до Литви. З того ж року — членкиня Спілки письменників Литви[1].

Померла у Вільнюсі після важкої хвороби 21 вересня 2007. Похована 24 вересня на Антакалніоському цвинтарі.[3]

Літературна діяльність[ред. | ред. код]

Першою збірнкою віршів „Metūgės“ випущеною в Торонто (1952 ; 2-е видання Вільнюс, 1997), вирізнилася як оригінальний автор з феміністичними тенденціями, елементами еротики. Несхвальні відгуки литовської еміґрантської літературної критики про першу книгу віршів спонукали авторку звернутися до прози. Тільки в 1990 видала другу збірку своєї поезії „Atradimo ruduo“[4].

Структуру першого роману „Aštuoni lapai“ («Вісім листків»; Чикаго, 1956; 2-е видання Вільнюс, 1992) визначають вісім днів Страсної седмиці від Вербної неділі до Великодня. Кожен його розділ відкривається поетичною релігійною рефлексією[2].

У 1960 році в журналі „Aidai“ опублікувала віршований твір драматичної форми „Rauda“ («Плач») з мотивами драматизму історії, провини і зради, репресій.

У романі „Rugsėjo šeštadienis“ («Вереснева субота», 1970) критика побачила початки магічного реалізму. У розважальному романі „Naujųjų metų istorija“ («Новорічна історія», 1974) дія розгортається в новорічну ніч в горах Колорадо; розповідається про життєві долі п'яти вихідців з Литви.

У пригодницькому романі „Devintas lapas“ («Дев'ятий лист»; Чикаго, 1982; 2-е видання Вільнюс, 1997) відображені автобіографічні обставини автора. Випустила також збірку оповідань і нарисів „Marco Polo Lietuvoje“ («Марко Поло в Литві», 1982).

Авторка віршованих казок для дітей „Daržovių gegužinė“ (1973), „Peliukai ir plaštakės“ (1973), „Kalėdų dovana“ (Чикаго, 1973, 2-е видання Вільнюс, 1990), „Klementina ir Valentina“ (Чикаго, 1974 ; 2-е видання Вільнюс, 2004), „Skraidantis paršiukas“ (Чикаго, 1974; 2-е видання Вільнюс, 2008).

Випустила збірку п'єс „Žydra ir geltona“ (1984).

Твори перекладені на англійську, іспанську, латиську, французьку мови.[2]

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • Metūgės: eilėraščiai. Toronto: Baltija, 1952.
  • Aštuoni lapai: romanas. Chicago: Lietuviškos knygos klubas, 1956.
  • Daržovių gegužinė: eiliuota pasaka. Chicago: Darna, 1973.
  • Kalėdų dovana: eiliuota pasaka. Chicago: Darna, 1973.
  • Peliukai ir plaštakės: eiliuota pasaka. Chicago: Darna, 1973.
  • Klementina ir Valentina: eiliuota pasaka. Chicago: Darna, 1974.
  • Naujųjų metų istorija: romanas. Chicago: Lietuviškos knygos klubas, 1974.
  • Skraidantis paršiukas: eiliuota pasaka. Chicago: Darna, 1974.
  • Devintas lapas: romanas. Chicago: Lietuviškos knygos klubas, 1982.
  • Marco Polo Lietuvoje: apsakymų ir apybraižų rinkinys, 1982.
  • Atradimo ruduo: poemos. Chicago, 1990.
  • Kalėdų dovana: eiliuota pasaka. Vilnius: Alka, 1990.
  • Aštuoni lapai: romanas. Vilnius: Vaga, 1992.
  • Devintas lapas: romanas. Vilnius: Dienovidis, 1997.
  • Metūgės: eilėraščiai. Vilnius: Baltos lankos, 1997.
  • Aštuoni lapai. Devintas lapas: romanai. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 2003.
  • Klementina ir Valentina: eiliuota pasaka. Vilnius: Žara, 2004.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Rašytojai.
  2. а б в VLE.
  3. Netekome rašytojos Birutės Pūkelevičiūtės. „XXI amžius“ (лит.). „XXI amžius“. 2007. Процитовано 7 січня 2018.
  4. Pūkelevičiūtė Birutė. tekstai.lt (лит.). tekstai.lt. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 7 січня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Rūta Mėlinskaitė (6 червня 2011). Pūkelevičiūtė. Visuotinė lietuvių enciklopedija (лит.). Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Процитовано 7 січня 2018.
  • Pūkelevičiūtė Birutė. Rašytojai (лит.). Rasytojai.lt. Процитовано 7 січня 2018.[недоступне посилання з Октябрь 2019]
  • Pūkelevičiūtė Birutė. Poets (англ.). Rasytojai.lt. 4 лютого 2012. Процитовано 1 січня 2018.