Бірюса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бірюса
Река Бирюса.JPG
Бірюса у пониззі
Angara.png
Бірюса на мапі басейну Ангари
57°43′17″ пн. ш. 95°25′16″ сх. д. / 57.72138888891677766° пн. ш. 95.4211111111387851° сх. д. / 57.72138888891677766; 95.4211111111387851
Витік Джуглимський хребет, Східний Саян
• координати 53°51′56″ пн. ш. 97°25′35″ сх. д. / 53.8656722° пн. ш. 97.4264611° сх. д. / 53.8656722; 97.4264611
Гирло річка Тасєєва (разом з р. Удою/Чуною)
• координати 57°43′17″ пн. ш. 95°25′15″ сх. д. / 57.7215167° пн. ш. 95.4210306° сх. д. / 57.7215167; 95.4210306
Басейн басейн Єнісею[d]
Країни: Росія Росія:
Іркутська область, Красноярський край
Регіон Іркутська область
Довжина 1012 км
Площа басейну: 55 800 км²
Середньорічний стік 349,7 м³/с (за 200 км від гирла)
Притоки: Tagul River[d], Poyma[d], Tumanshet[d] і Toporok[d]
код ДВР Росії 16010200212116200031456
Бірюса у Вікісховищі?

Бірюса́ (рос. Бирюса́, ін. російські назви: Больша́я Бирюса́, О́на) — річка в Іркутській області і Красноярському краї Росії, права складова річки Тасеєви у басейні Ангари (після злиття з р. Чуною/Удою).

Географія[ред. | ред. код]

Протікає територією Іркутської області і Красноярського края.

Довжина — 1012 км, площа басейну — 55 800 км².

Бере початок на схилах Джуглимського хребта в Східному Саяні. Далі тече Середньосибірським плоскогір'ям.

Живлення — снігове і дощове (разом сягають 80 % річного стоку).

Вкривається кригою в жовтні—листопаді, скресає — наприкінці квітня—на поч. травня.

Придатна для сплаву.

На річці розташоване місто Бірюсинськ.

Гідрологія[ред. | ред. код]

За даними спостережень з 1937 по 1980 роки середньорічна витрата води за 200 км від гирла (пункт спостережень с. Федіне) становить 349,7 м³/с, для водного басейну 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&».Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «&»51 000 км², що становить понад 91 % загальної площі басейну річки. Максимальна витрата припадає на травень — 1029,16 м³/с, мінімальна — на березень — 54,09 м³/с[1].

Показники середньомісячної витрати води річки: Чуні
за 29 років спостереження 1964-1995 на станції: с. Федіне (за 200 км від гирла), м³/с:
Джерело: Chunya At Mutoray (англ.). R-ArcticNET. 

Основні притоки[ред. | ред. код]

Річка Бірюса приймає більше сотні приток, довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 15, із них понад 100 км — 9 (від витоку до гирла):[2][3]

Назва притоки Довжина,
(км)
Площа водозбірного басейну, (км²) Відстань від гирла Бірюси, (км) Витрата води,
(м³/с)
 Мала Бірюса 167 3020 830
 Нерса 61 752
← Ізан 62 721
← Тимбир 113 874 669
→ Тагул (Малий Тагул) 300 7990 657 104 (12 км)
→ Туманшет (Пр. Туманшет) 249 4780 600 52,6 (16 км)
← Байроновка 81 1080 520
← Топорок 230 4160 490 8,06 (156 км)
→ Пенчет (Поперечна) 108 1340 421
← Кочетар 90 376
→ Пойма 382 8640 773 13 (205 км)
→ Панакачет 72 289
→ Почет 118 1410 205
→ Шигашет 61 104
→ Кайтим 111 1140 60

В басейні близько 300 озер з загальною площею 14,3 км².

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Biryusa At Phedino. Статистика на сайте R-ArcticNET. Процитовано 2014-02-03. 
  2. Дані державного водного реєстру Російської Федерації (рос.)
  3. Валідатор водних об'єктів річки Пойми. Архівовано 14 серпень 2016 у Wayback Machine. Процитовано: 2016-06-26 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]