Бірюса
| Бірюса | |
|---|---|
 | |
 | |
| 54°40′08″ пн. ш. 98°10′01″ сх. д. / 54.6688009° пн. ш. 98.16701° сх. д.G O | |
| Витік | Джуглимський хребет, Східний Саян |
| • координати | 53°51′56.42″ пн. ш. 97°25′35.26″ сх. д. / 53.8656722° пн. ш. 97.4264611° сх. д.G O |
| Гирло | річка Тасєєва (разом з р. Удою/Чуною) |
| • координати | 57°43′17.46″ пн. ш. 95°25′15.71″ сх. д. / 57.7215167° пн. ш. 95.4210306° сх. д.G O |
| Басейн | басейн Єнісею  |
| Країни: |  Росія:Іркутська область, Красноярський край |
| Регіон | Іркутська область |
| Довжина | 1012 км |
| Площа басейну: | 55 800 км² |
| Середньорічний стік | 349,7 м³/с (за 200 км від гирла) |
| Притоки: | Taguld, Poymad, Tumanshetd і Toporokd |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Бірюса́ (рос. Бирюса́, ін. російські назви: Больша́я Бирюса́, О́на) — річка в Іркутській області і Красноярському краї Росії, права складова річки Тасеєви у басейні Ангари (після злиття з р. Чуною/Удою).
Протікає територією Іркутської області і Красноярського края.
Довжина — 1012 км, площа басейну — 55 800 км².
Бере початок на схилах Джуглимського хребта в Східному Саяні. Далі тече Середньосибірським плоскогір'ям.
Живлення — снігове і дощове (разом сягають 80 % річного стоку).
Вкривається кригою в жовтні—листопаді, скресає — наприкінці квітня—на поч. травня.
Придатна для сплаву.
На річці розташоване місто Бірюсинськ.
За даними спостережень з 1937 по 1980 роки середньорічна витрата води за 200 км від гирла (пункт спостережень с. Федіне) становить 349,7 м³/с, для водного басейну 51000 км², що становить понад 91 % загальної площі басейну річки. Максимальна витрата припадає на травень — 1029,16 м³/с, мінімальна — на березень — 54,09 м³/с[1].
Річка Бірюса приймає більше сотні приток, довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 15, із них понад 100 км — 9 (від витоку до гирла):[2][3]
| Назва притоки | Довжина,(км) | Площа водозбірного басейну, (км²) | Відстань від гирла Бірюси, (км) | Витрата води,(м³/с) |
|---|---|---|---|---|
| ← Мала Бірюса | 167 | 3020 | 830 | |
| → Нерса | 61 | 752 | ||
| ← Ізан | 62 | 721 | ||
| ← Тимбир | 113 | 874 | 669 | |
| → Тагул (Малий Тагул) | 300 | 7990 | 657 | 104 (12 км) |
| → Туманшет (Пр. Туманшет) | 249 | 4780 | 600 | 52,6 (16 км) |
| ← Байроновка | 81 | 1080 | 520 | |
| ← Топорок | 230 | 4160 | 490 | 8,06 (156 км) |
| → Пенчет (Поперечна) | 108 | 1340 | 421 | |
| ← Кочетар | 90 | 376 | ||
| → Пойма | 382 | 8640 | 773 | 13 (205 км) |
| → Панакачет | 72 | 289 | ||
| → Почет | 118 | 1410 | 205 | |
| → Шигашет | 61 | 104 | ||
| → Кайтим | 111 | 1140 | 60 |
В басейні близько 300 озер з загальною площею 14,3 км².
- ↑ Biryusa At Phedino. Статистика на сайте R-ArcticNET. Архів оригіналу за 9 квітня 2019. Процитовано 3 лютого 2014.
- ↑ Дані державного водного реєстру Російської Федерації [Архівовано 11 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Валідатор водних об'єктів річки Пойми. [Архівовано 14 серпня 2016 у Wayback Machine.] Процитовано: 2016-06-26 (рос.)
- Річка Бірюса / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
- Річка Бірюса // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)