Перейти до вмісту

Бісау

Редагувати посилання
Координати: 11°51′33″ пн. ш. 15°35′44″ зх. д. / 11.859166666667° пн. ш. 15.595555555556° зх. д. / 11.859166666667; -15.595555555556
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бісау
порт. Bissau
Прапор Герб
Прапор Герб
Координати 11°51′33″ пн. ш. 15°35′44″ зх. д. / 11.859166666667° пн. ш. 15.595555555556° зх. д. / 11.859166666667; -15.595555555556
Країна Гвінея-Бісау[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АдмінодиницяBissau Autonomous Sectord Редагувати інформацію у Вікіданих
Межує з
сусідні нас. пункти
Біомбо, Ойо[d] Редагувати інформацію у Вікіданих ?
ГоловаJosé Anastacio Medina Lobatod[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата заснування1687 Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа77,5 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота центру0 м Редагувати інформацію у Вікіданих
ВодоймаГеба Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційна мовапортугальська Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення492 004 осіб (2015) Редагувати інформацію у Вікіданих
Катойконімфр. Bissalien[2]
фр. Bissalienne[2]
порт. bissauense
порт. bissanense
есп. Bisaŭano Редагувати інформацію у Вікіданих
Міста-побратимиТайбей (1997), Агеда, Дакар, Лісабон, Прая, Сінтра, Чунцін, Анкара, Ріо-де-Жанейро (5 травня 2022)[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий поясUTC+0 Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код30, 31, 320 і 321 Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштовий індекс1160, 1190, 1220, 1250, 1280, 1400, 1430, 1490, 1640, 1670 Редагувати інформацію у Вікіданих
GeoNames2374775, 2374776
OSM ↑1761580 ·R (Bissau Autonomous Sector)
Офіційний сайтcmbissau.com Редагувати інформацію у Вікіданих
Бісау. Карта розташування: Гвінея-Бісау
Бісау
Бісау
Бісау (Гвінея-Бісау)
Мапа
CMNS: Бісау у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Біса́у (порт. Bissau) — столиця та найбільше місто Гвінеї-Бісау, адміністративний центр автономного сектора Бісау.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Термін «Бісау» може походити від назви клану Н'нссасун, у множині — Боссасун.[5] Інтчасу (Боссасу) — це ім'я, яке дали племіннику короля Мекау, першого правителя Бісау, сина його сестри Пунгенхум. Боссасу утворив клан народу Папель.[6]

Історія

[ред. | ред. код]
Бісау у 1960 році (у той час столиця Португальської Гвінеї)

З давніх часів, ще до приходу європейців, і аж до початку XX століття острів Бісау був королівством, населеним народом Папель. Згідно з усною традицією, королівство було засноване Мекау, сином короля Кінари (Гвінали), який переїхав у ці краї разом зі своєю вагітною сестрою, шістьма дружинами та підданими королівства свого батька. Королівство складалося з семи кланів, нащадків сестри та шести дружин. Клан Боссасун, який походить від сестри, успадкував трон.[7] Королівство Бісау було дуже стратифікованим.[8] Коронація короля супроводжувалася практикою зв'язування та побиття короля, оскільки король мав знати, як відчувається покарання, перш ніж його застосовувати, а також врученням списа, королівського знака влади.[9] Коли португальці почали торгувати там у XVI столітті, король Бісау був одним з найбільш лояльних монархів регіону. У 1680 році Бісау навіть допоміг португальцям у конфлікті з Папелами з Кашеу.[10]

Місто було засноване в 1687 році як португальська торгова факторія.[11] У цей же період французи активізували свою діяльність у цьому регіоні. Хоча король Бісау Бакомполько відмовив їм у дозволі на будівництво форту, він дозволив їм заснувати торгову факторію, з якої вони, серед іншого, відправляли тисячі рабів. У відповідь португальська Conselho Ultramarino заснувала генерал-капітанство Бісау, і до 1696 року в місті з'явилися форт, церква та лікарня.[12] Це був головний торговий центр на річці Геба і на південь від неї[13], який за значимістю змагався з Кашеу, а то й перевершував його.[14]

Бакомпулько помер у 1696 році. Король Інсінхате вийшов переможцем із суперечки про спадщину, незважаючи на мовчазну опозицію Португалії, і відносини швидко погіршилися.[15] Коли генерал-капітан Піньейру спробував запровадити монополію Португалії всупереч політиці вільної торгівлі Папеля, Інсінхате оточив недобудовану фортецю і погрожував знищити її мешканців. Піньейру пізніше помер у полоні Папеля.[16] Не маючи можливості забезпечити торговельну монополію або стягувати мита з іноземних суден, португальці незабаром покинули форт.[17] Вони повернулися в 1753 році, але, зіткнувшись з рішучим опором Папеля, не змогли побудувати новий форт і залишили його через два роки.[12]

Форт був перебудований компанією «Гран-Пара та Мараньян» у 1775 році, щоб краще продемонструвати силу Португалії та зберігати більше рабів для відправки до Бразилії.[12] Однак реальний контроль над територією залишався в руках королів Папеля.[18] У 1869 році, в рамках зусиль по більш ефективному управлінню територією, Бісау було підвищено до статусу комуни.[19]

Протягом декількох десятиліть до і після перелому XX століття папели чинили запеклий опір колоніальним «кампаніям з умиротворення». У 1915 році, після 30 років війни, португальці під командуванням офіцера Тейшейри Пінто[en] та воєначальника Абдула Інджая перемогли Королівство Бісау та назавжди включили його до складу Португальської Гвінеї.[20]:9 У 1941 році столицю було перенесено з Болами до Бісау.[21] У 1959 році відбулося криваве придушення страйку докерів, що стало ключовою подією, яка підштовхнула націоналістів до збройного опору.[19]

Після проголошення незалежності антиколоніальними партизанами ПАІГК у 1973 році столицею повстанських територій було оголошено Медіна-ду-Бое, тоді як Бісау залишався столицею окупованих португальцями регіонів, а де-юре — столицею всієї Португальської Гвінеї. У 1968 і 1971 роках місто було атаковане націоналістичними силами.[22] Коли Португалія надала незалежність після військового перевороту 25 квітня в Лісабоні, Бісау стало столицею новоствореної незалежної держави.

Бісау був ареною інтенсивних бойових дій на початку та наприкінці громадянської війни у Гвінеї-Бісау в 1998 та 1999 роках.[23] Значна частина інфраструктури була зруйнована, а більшість населення втекла. Після відновлення миру місто відновилося, і за даними перепису 2009 року в ньому проживало понад 25 % населення країни. У місті було побудовано багато нових будівель і відремонтовано старих.[19]

У 2023 році турецька електроенергетична компанія Karpowership місто від електропостачання через несплату рахунків на суму понад 15 мільйонів доларів. Постачання електроенергії припинилося рано вранці 17 жовтня та було відновлено ввечері наступного дня, після того, як Гвінея-Бісау здійснила платіж у розмірі 6 мільйонів доларів.[24]

Географія

[ред. | ред. код]

Бісау розташований в гирлі річки Геба, на березі Атлантичного океану. Територія навколо міста надзвичайно низинна, і річка доступна для океанських суден, незважаючи на її скромний стік, на відстані близько 80 кілометрів (50 миль) від міста.

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат Бісау — тропічний саванний (Aw за класифікацією кліматів Кеппена), який не є достатньо вологим, щоб вважатися тропічним мусонним кліматом (Am), але набагато вологішим, ніж більшість кліматів цього типу.

З листопада по травень майже не випадає опадів, але протягом решти п'яти місяців року в місті випадає близько 2000 міліметрів опадів. Під час сезону дощів і навіть за три місяці до нього висока вологість повітря робить життя в місті дуже дискомфортним.

Клімат Бісау (1974-1994)
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 36,7 38,3 38,9 41,1 39,4 35,6 33,3 32,8 33,9 34,4 35,0 35,6 41,1
Середній максимум, °C 31,1 32,8 33,9 33,3 32,8 31,1 29,4 30,0 30,0 31,1 31,7 30,6 31,5
Середній мінімум, °C 17,8 18,3 19,4 20,6 22,2 22,8 22,8 22,8 22,8 22,8 22,2 18,9 21,1
Абсолютний мінімум, °C 12,2 13,3 15,6 16,7 17,2 19,4 19,4 19,4 19,4 20,0 15,0 12,8 12,2
Середня кількість сонячних годин на місяць 248 226 279 270 248 210 186 155 180 217 240 248 2707
Норма опадів, мм 0.5 0.8 0.5 0.8 17.3 174.8 472.5 682.5 434.9 194.8 41.4 2.0 2022.8
Джерело: Sistema de Clasificación Bioclimática Mundial[25]

Демографія

[ред. | ред. код]

За переписом населення 1979 року населення Бісау становило 109 214 осіб. За переписом населення 2015 року населення Бісау становило 492 004 особи.[26]

Економіка

[ред. | ред. код]

Морський порт на узбережжі Атлантичного океану (експортується пальмова олія і ядра пальмових горіхів, арахіс, шкури, лісоматеріали, кава, каучук, бавовна і цукор). Головний промисловий центр країни (близько 60 % всіх промислових підприємств Гвінеї-Бісау). Харчовосмакова, лісопильна, меблева і легка промисловість, гончарне виробництво, судноремонтні майстерні. Підприємства, що знаходяться в місті, займаються переважно переробкою сільськогосподарської продукції, виробництвом напоїв, тканин, будівельних матеріалів, сигарет і взуття.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Повітряний транспорт

[ред. | ред. код]

Бісау обслуговується Міжнародним аеропортом Освальдо Вієйра, єдиним міжнародним аеропортом країни, який наразі пропонує рейси шести різних авіакомпаній.

Автомагістралі

[ред. | ред. код]

Головною автомагістраллю, що з'єднує Бісау з рештою країни та континентом, є Трансзахідноафриканська прибережна автомагістраль. Існує також багато менших національних автомагістралей, що з'єднують інші великі міста, такі як Бафата та Габу.

Освіта

[ред. | ред. код]

Основними середніми навчальними закладами в Бісау є Національний ліцей Кваме Нкрума[27] та адвентистська школа Бетель-Бісау.[28] Основними вищими навчальними закладами міста є Університет Амілкара Кабрала[29], Католицький університет Гвінеї-Бісау та Університет Жана Піаже Гвінеї-Бісау.

У місті Бісау досі є дві міжнародні школи:[30]

  • Escola Portuguesa da Guiné-Bissau
  • Escola Portuguesa Passo a Passo

Релігія

[ред. | ред. код]

Основними релігіями є мусульманство (50 %), потім християнство (34 %) та анімісти (7,9 %).[31]

Місця поклоніння

[ред. | ред. код]

Серед місць відправлення релігійних обрядів переважають мусульманські мечеті.[32] Є також кілька християнських церков та храмів, таких як Римсько-католицька єпархія Бісау (Католицька церква), євангельські церкви та Вселенська церква Царства Божого.

Культура

[ред. | ред. код]

Серед визначних пам'яток — побудовані португальцями в 18 столітті казарми Форталеза-де-Сан-Жозе-да-Амура, в яких знаходиться мавзолей Амілкара Кабрала, меморіал Піджігуїті, присвячений докерам, які загинули під час страйку докерів Бісау 3 серпня 1959 року, Національний інститут мистецтв Гвінеї-Бісау, Новий стадіон Бісау та місцеві пляжі.

Багато будівель у місті було зруйновано під час Громадянської війни у Гвінеї-Бісау (1998—1999), зокрема Президентський палац Гвінеї-Бісау та Французький культурний центр Бісау (нині відбудований), а центр міста досі залишається недостатньо розвиненим. Через велику чисельність мусульманського населення в Бісау Рамадан вважається одним з важливих свят.[33][34]

Спорт

[ред. | ред. код]

Футбол є найпопулярнішим видом спорту як у країні, так і в місті. У місті базуються 5 футбольних клубів: «Бенфіка», «Ештрела Негра», «Інтер», «Порту» та «Спортінг», які грають у Національному чемпіонаті Гвінеї-Бісау.

У місті розташовані стадіони «Ліно Коррейя»[en] та «24 вересня»[en].

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Монумент у центрі міста
    Монумент у центрі міста
  • Площа Че Гевари
    Площа Че Гевари
  • Річка Геба в Бісау
    Річка Геба в Бісау
  • Порт Бісау
    Порт Бісау
  • Вид Бісау з річки Жеби
    Вид Бісау з річки Жеби

Міста-побратими

[ред. | ред. код]
  1. Португалія Агеда, Португалія (1995)
  2. Сенегал Дакар, Сенегал
  3. Республіка Китай Тайбей, Китайська Республіка (1997)[35]
  4. Кабо-Верде Прая, Кабо-Верде
  5. Туреччина Анкара, Туреччина (2011)[36]
  6. Португалія Лісабон, Португалія
  7. Ангола Луанда, Ангола
  8. Португалія Сінтра, Португалія

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б archINFORM — 1994.
  2. ↑ а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  3. ↑ https://www.cmbissau.com/quem-somos
  4. ↑ http://mail.camara.rj.gov.br/APL/Legislativos/scpro2124.nsf/a6cd246684502db90325863200569384/d25b43e8f8a963a7032587ff006d9ff3?OpenDocument
  5. ↑ Nanque, Neemias Antonio (2016). Revoltas e resistências dos Papéis da Guiné-Bissau contra o Colonialismo Português – 1886–1915 (PDF) (Дипломна робота Trabalho de conclusão de curso). Universidade da Integração Internacional da Lusofonia Afro-Brasileira. Архів (PDF) оригіналу за 20 вересня 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
  6. ↑ O casamento tradicional na Guiné-Bissau (PDF). с. 4. Архів (PDF) оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 19 квітня 2021.
  7. ↑ Nanque, Neemias Antonio (2016). Revoltas e resistências dos Papéis da Guiné-Bissau contra o Colonialismo Português – 1886–1915 (PDF) (Дипломна робота Trabalho de conclusão de curso). Universidade da Integração Internacional da Lusofonia Afro-Brasileira. Архів (PDF) оригіналу за 20 вересня 2022. Процитовано 24 листопада 2022.
  8. ↑ Rodney, 1966, с. 73.
  9. ↑ Rodney, 1966, с. 66.
  10. ↑ Rodney, 1966, с. 304.
  11. ↑ Guinea-Bissau. Political Chronology of Africa. Political Chronologies of the World. Europa Publications. 2001. с. 208—213. ISBN 0203409957.
  12. ↑ а б в Mendy та Lobban, 2013, с. 54.
  13. ↑ Rodney, 1966, с. 289.
  14. ↑ Rodney, 1966, с. 305.
  15. ↑ Rodney, 1966, с. 313.
  16. ↑ Rodney, 1966, с. 316.
  17. ↑ Rodney, 1966, с. 322.
  18. ↑ Mendy та Lobban, 2013, с. 299.
  19. ↑ а б в Mendy та Lobban, 2013, с. 55.
  20. ↑ Bowman, Joye L. (22 січня 2009). Abdul Njai: Ally and Enemy of the Portuguese in Guinea-Bissau, 1895–1919. The Journal of African History. 27 (3): 463—479. doi:10.1017/S0021853700023276.
  21. ↑ Guinea-Bissau. Political Chronology of Africa. Political Chronologies of the World. Europa Publications. 2001. с. 208—213. ISBN 0203409957.
  22. ↑ Mendy та Lobban, 2013, с. 56.
  23. ↑ Guinea-Bissau. Uppsala Conflict Data Program Conflict Encyclopedia. Uppsala University. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 12 липня 2013.
  24. ↑ Aradi, Gloria (19 жовтня 2023). Turkish company Karpowership restores electricity to Guinea-Bissau capital. BBC. Процитовано 21 квітня 2025.
  25. ↑ GUINEA-BISSAU - BISSAU. Centro de Investigaciones Fitosociológicas. Архів оригіналу за 7 серпня 2007. Процитовано 4 жовтня 2011.
  26. ↑ Africa by Country Internet User Stats and 2017 Population. internetworldstats.com (англ.). Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 1 листопада 2017.
  27. ↑ Furtado, Alexandre Brito Ribeiro (2005). Administração e Gestão da Educação na Guiné-Bissau: Incoerências e Descontinuidades [Administration and Management of Education in Guinea-Bissau: Inconsistencies and Discontinuities] (Дипломна робота Doctorate) (порт.). Universidade de Aveiro.
  28. ↑ Voluntários Fazem Diferença em Projeto em Guiné-Bissau [Volunteers Make a Difference in a Project in Guinea-Bissau]. Notícias Adventistas (порт.). 22 липня 2016. Архів оригіналу за 6 січня 2021.
  29. ↑ Equipamento Novo e Desafios Adicionais para Universidade Amílcar Cabral [New Equipment and Additional Challenges for Universidade Amílcar Cabral]. Rádio das Nações Unidas (порт.). 19 травня 2015. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  30. ↑ Escolas com Currículo Português na Guiné-Bissau [Portuguese Curriculum Schools in Guinea-Bissau]. Direção de Serviços de Ensino e Escolas Portuguesas no Estrangeiro (DSEEPE) of the Portuguese Education Ministry (порт.). Архів оригіналу за 31 травня 2015. Процитовано 26 жовтня 2015.
  31. ↑ Guinea-Bissau: socio-cultural characteristics (PDF). National Statistics Institute. Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2017. Процитовано 17 жовтня 2020.
  32. ↑ Guinea-Bissau | History - Geography. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 17 жовтня 2020.
  33. ↑ Korité in Guinea-Bissau in 2021. Office Holidays (англ.). Процитовано 17 жовтня 2020.
  34. ↑ Guinea-Bissau Holidays and Festivals. iexplore.com. Архів оригіналу за 6 січня 2021. Процитовано 17 жовтня 2020.
  35. ↑ International Sister Cities / Taipei City Council. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 14 липня 2018.
  36. ↑ Sister cities of Ankara / Ankara metropolitan municipality. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 14 липня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бісау&oldid=46150866