Бісероплетіння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Perlentier.JPG
Huichol Trabajando.JPG
Кенія, чоловічі прикраси з бісеру

Бісероплетіння — різновид декоративно-ужиткового мистецтва з використанням перлів — природного чи штучного походження. Має тисячолітню історію. Використовувалося майстрами у Стародавньому Єгипті і державних утвореннях Південої Африки, Індії, в Південній Америці.

Історичні етапи[ред.ред. код]

Історично давно люди використовували різноманітні природні матеріали для виготовлення прикрас. На початку це було яскраво забарвлені «насіння» рослин, квіти та їх бутони, морські та річкові мушлі, різноманітні морські камінчики незвичної форми, також — коштовні і напівкоштовні камені, і нарешті, металеві і скляні бусини.

  • Найдавніші намистини (бусини), вік яких перевищує 40.000 років, були знайдені американським археологами при розкопках у Кенії (Африка).
  • Стародавня Русь вважається царством скляних бус та браслетів, скроневих колець : доля їх серед найдених при розкопках перевищує дві третини. Потім ідуть буси янтарні ( бурштин ), із сердоліку, кришталю, аметисту, а також із кістки, глини, бронзи, срібла і золота.
  • Починаючи з ХІ ст.. на Русі одним з найулюбленіших матеріалів для ремесла бісероплетіння були морські та річкові перлини. Їх використовували для оздоблення ікон, жіночого та чоловічого одягу, тіар для священиків.
  • Перлина була головним матеріалом для майстринь, які працювали в царських «світлицях», де шився одяг для членів царської родини, вироблялися подарунки для церкви і монастирів.
  • Пізніше з цією ж метою почали використовувати бісер. Спочатку ним лише підкреслювали контур малюнка перлових і золотошвейних робіт. Найбільша кількість кольорів бісеру була створена в Західній Європі в XIX ст. Особливо уславилися майстерні по виготовленню бісера та скляруса в Богемії (сучасна Чехія). При реставрації речей з бісеру і зараз часто використовують бісер з скляних майстерень Чехії через досить широкий спектр товарного бісеру.
  • Вироби з бісеру прикрасили закладки для книг, гаманці, сумочки, картини, підсвічники, письмове приладдя — все це робилося з індивідуальними смаком. Досить модними були бісерні панно, на яких зображали міські і сільські пейзажі. Дуже часто в таких виробах вишивальниці копіювали роботи видатних художників. Відомі унікальні речі твори декоративно-ужиткового мистецтва в техніці бісероплетіння — наприклад, скатертини.
  • Намистини по різному поєднують з основою — шитвом, плетінням, ткацтвом, аплікацією(коли готовий невеликий твір нашивають на тканину іншого характеру. Виробами з бісеру прикрашали також меблі (камінні екрани, стільці, столики). В Російській імперії бісероплетіння мало значне поширення в добу сентименталізму, ампіру, еклектики. Вироби тої доби тяжіють до емблем, гірлянд, зображень квітів і рослинних орнаментів, метеликів, іноді з додаткам написів і посвят.
  • існувала низка підручників та альбомів зразків для майстринь бісероплетіння. Ці альбоми зразків та стародавні вироби з бісеру увійшли до експозицій багатьох музеїв Європи як характерна риса доби кінця 18 — середини 19 століть.

Джерела[ред.ред. код]

  • Dubin, Lois Sherr (1999). North American Indian Jewelry and Adornment: From Prehistory to the Present. New York: Harry N. Abrams. ISBN 0-8109-3689-5
  • Юрова Е. С. «Старинные русские работы из бисера», М, 1995

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]