Бісоціальність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не плутати з бісексуальність.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (лютий 2021)
Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (лютий 2021)
no IW
Ця стаття не має інтервікі-посилань. Ви можете допомогти проєкту, знайшовши та додавши їх до відповідного елементу Вікіданих. (березень 2021)

Бісоціальність (від лат. bis — «два» та лат. socialis — «товариський») — у соціології та галузі гендерних досліджень термін на позначення відносин несексуального та неромантичного характеру як з представниками своєї, так і протилежної статі без чітко вираженої переваги. До таких відносин належать будь-які соціальні взаємовідносини, наприклад дружба, спілкування і т. д.[1][2]

Протиставляється гомо- та гетеросоціальності, де віддається перевага відносинам між або особами своєї статі, або навпаки протилежної.[2] Тобто бісоціальності притаманний мішаний характер.

У віковій психології один із завершальних етапів соціального розвитку, який передбачає перехід до прагнення людини мати зв'язки з представниками одночасно обох статей, не віддаючи якійсь одній жодної переваги, як це виражено у гомосоціальності під час статевої сегрегації на ранньому етапі та гетеросоціальності на більш пізньому етапі.

Основним аспектом соціальної поведінки є спілкування, яке є основою виживання та відтворення.[3]

Існують також відмінності між різними типами соціальної поведінки, наприклад, повсякденною та захисною соціальною поведінкою. Звичайна соціальна поведінка є результатом взаємодій у повсякденному житті і є поведінкою, яку вивчають, коли людина потрапляє в ці різні ситуації. З іншого боку, захисна поведінка виникає через імпульс, коли людина стикається з суперечливими бажаннями.[4]

Дослідження біосоціальності[ред. | ред. код]

Соціальна поведінка постійно змінюється, оскільки людина продовжує рости і розвиватися, досягаючи різних етапів життя. Розвиток поведінки тісно пов’язаний з біологічними та когнітивними змінами, які людина відчуває в будь-який момент часу.[5] Це створює загальні закономірності розвитку соціальної поведінки людей. Подібно до того, як соціальна поведінка залежить як від ситуації, так і від індивідуальних особливостей, розвиток поведінки також відбувається завдяки поєднанню обох — темпераменту дитини разом з умовами, яким вона стикається.[6][7]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Homosociality: Sociology, Romance (love), Friendship, Mentorship, Heterosociality, Bisociality, Bromance, Male bonding by Frederic P. Miller and other. Alphascript Publishing, 2010, 72 p.
  2. ↑ а б The tightrope walkers: non-Hegemonic Men's Experiences of Homosocial Environments. Pär Stern. 2016. с. 4.
  3. ↑ Проценко, Ольга (4 лютого 2020). ЕТИКЕТНА ІМПЕРАТИВНІСТЬ В ІСНУВАННІ МОРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ПОВЕДІНКИ ТА СПІЛКУВАННЯ. Humanities journal. № 4. с. 49—55. doi:10.32620/gch.2019.4.05. ISSN 2663-2357. Процитовано 30 січня 2022.
  4. ↑ Whiting, Beatrice Blyth (1980-07). Culture and Social Behavior: A Model for the Development of Social Behavior. Ethos. Т. 8, № 2. с. 95—116. doi:10.1525/eth.1980.8.2.02a00010. ISSN 0091-2131. Процитовано 30 січня 2022.
  5. ↑ Children's Social Behavior | ScienceDirect. www.sciencedirect.com (англ.). Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
  6. ↑ Rothbart, Mary K.; Ahadi, Stephan A.; Hershey, Karen L.; Fisher, Phillip (2001-09). Investigations of Temperament at Three to Seven Years: The Children's Behavior Questionnaire. Child Development. Т. 72, № 5. с. 1394—1408. doi:10.1111/1467-8624.00355. ISSN 0009-3920. Процитовано 31 січня 2022.
  7. ↑ Whiting, Beatrice Blyth (1980-07). Culture and Social Behavior: A Model for the Development of Social Behavior. Ethos. Т. 8, № 2. с. 95—116. doi:10.1525/eth.1980.8.2.02a00010. ISSN 0091-2131. Процитовано 31 січня 2022.

Література[ред. | ред. код]

  • Raine, A., & Venables, P. (1981). Classical conditioning and socialization: A bisocial interaction, Personality and Individual Differences, 2, 273—283
  • Психосоциальная и бисоциальная проблема в психологии. Мусийчук М. В. Методологические основы психологии: учебник. — Москва, 2013. С.70-76
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бісоціальність&oldid=36011043