Бієліна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бієліна
Bijeljina
Бијељина

Герб
герб
Міська ратуша на Площі короля Петра
Міська ратуша на Площі короля Петра
Розташування міста Бієліна
Основні дані
44°45′ пн. ш. 19°13′ сх. д. / 44.750° пн. ш. 19.217° сх. д. / 44.750; 19.217Координати: 44°45′ пн. ш. 19°13′ сх. д. / 44.750° пн. ш. 19.217° сх. д. / 44.750; 19.217
Країна Боснія і Герцеговина
Регіон Республіка Сербська
Район муніципалітет Бієліна
Столиця для Бієліна (municipality of the Republika Srpska)
Засновано 1446
Площа 734 км²
Населення 45 291 (перепис 2013) [1]
Висота НРМ 90 ± 1 м
Міста-побратими Лангенгаген
Телефонний код (387) 055
Часовий пояс CEST і UTC+1
GeoNames 3294896
OSM 2528160 ·R (Бієліна)
Поштові індекси 76300
Міська влада
Мер міста Мічо Мічич (Сербська демократична партія)
Веб-сторінка www.sobijeljina.com
Мапа
Бієліна. Карта розташування: Боснія і Герцеговина
Бієліна
Бієліна
Бієліна (Боснія і Герцеговина)


CMNS: Бієліна на Вікісховищі

Біє́ліна (босн. і хорв. Bijeljina, серб. Бијељина) — місто на північному сході Боснії і Герцеговини, друге за величиною в Республіці Сербській після Бані-Луки і п'яте — в Боснії і Герцеговині. Розташоване на родючій рівнині, що в трикутнику між трьома країнами Хорватією, Сербією та Боснією і Герцеговиною, відомому як Семберія. Центр однойменного муніципалітету, обмежованого з півночі Савою, а зі сходу — Дріною. Бієліна — неофіційний центр східної частини Республіки Сербської з населенням приблизно 120 000 — 130 000 жителів. Місто розміщено за 6 км від кордону з Сербією і за 40 км від кордону з Хорватією. Центр харчової промисловості і торгівлі продовольством.

Збудований в XVI ст. монастир Тавна є духовним центром місцевих сербських православних християн.

Доля міста в Боснійській війні[ред. | ред. код]

У 1991—1992 рр. Бієліна була центром місцевої сербської автономної області, заснованої місцевою сербською меншиною — Сербської Автономної Області Семберія і Маєвиця.

Населена переважно боснійцями Бієліна стала чи не першим місцем, втягнутим у війну 1992—1995 рр., з огляду на її ключове стратегічне положення поблизу сербського кордону[2]. У перші дні квітня 1992 р. місто піддалося нападу з боку сербського напіввійськового формування, очоленого Арканом. Згідно з тодішніми звістками в ЗМІ, до 100 цивільних осіб було вбито, а населення всіх відмінних від сербської національностей було вигнано.[3] Це був один з перших прикладів етнічної чистки в Боснії і Герцеговині. Так Бієліну було включено в проголошений сербами державний утвір — Республіку Сербську. 13 березня 1993 р. всі три мечеті було висаджено в повітря сербськими ополченцями Желька Ражнатовича. Найбільшу мечеть, що на головній площі міста, було відновлено за кошти Євросоюзу. Місцева католицька церква, хоча й була в той час у занедбаному стані, уціліла. Тоді як кількість боснійців знизилася на 83,5%, представники інших етнічних груп зникли майже повністю.

Протягом війни Бієліна пережила великий наплив сербських біженців з інших регіонів Боснії і Герцеговини. Нині (2007 р.) Бієліна населена переважно боснійськими сербами. Населення муніципалітету Бієліна збільшилося через приплив біженців упродовж війни з близько 96 000 у 1991 році до приблизно 110 000 осіб.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Prostorni plan Republike Srpske do 2015. Banja Luka, April 2008. p. 67 & 69
  2. Noel Malcolm — Bosnia — a short history (Macmillan, 1994) p. 236
  3. Report by Anne McElvoy in The Times, 20 April 1992, cited in Noel Malcolm — Bosnia — a short history (Macmillan, 1994), p. 236.