Перейти до вмісту

В'язниця Седная

Координати: 33°39′54″ пн. ш. 36°19′43″ сх. д. / 33.665° пн. ш. 36.328611111111° сх. д. / 33.665; 36.328611111111
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
В'язниця Седная
Географічні координати33°39′54″ пн. ш. 36°19′43″ сх. д. / 33.665° пн. ш. 36.328611111111° сх. д. / 33.665; 36.328611111111
Дата відкриття1987 Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата закриття8 грудня 2024 Редагувати інформацію у Вікіданих
Керуюча організаціяСирійська Арабська Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Сирія Редагувати інформацію у Вікіданих
РегіонSaidnayad
Дамаск Редагувати інформацію у Вікіданих

В'язниця Седная — військова в'язниця в Сирії, нею керував уряд династії Асадів (президентів Хафеза аль-Асада та його сина Башара Асада). В'язниця підпорядковувалась безпосередньо міністру оборони країни і управлялась військовою поліцією[1][2] та військово розвідкою[3]. Отримала характеристику «бійні для людей»[3] і вважається символом жорстокості режиму через застосування до ув'язнених тортур, сексуального насилля та масових страт[4] .

В'язниця розташована за 30 км на північ від Дамаска і використовувалася для утримання політичних в'язнів, військовослужбовців та цивільних, підозрюваних у протистоянні режиму Асада[2][3]. За даними організації з прав людини Amnesty International, на території в'язниці розміщено дві будівлі, які можуть вмістити 10-20 тисяч ув'язнених[2].

Після повалення режима Асада 8 грудня 2024 р. утримувані у Седная в'язні були звільнені. Серед ув'язнених були чоловіки, жінки та діти[5].

Відомості про в'язницю Седная

[ред. | ред. код]

В'язниця була побудована на початку 1980-х рр., а перші ув'язнені прибули до закладу площею 1,4 км² у 1987 році, в період правління президента Хафіза аль-Асада[3][6]. З початком громадянської війни у Сирії в 2011 році Седная стала головною політичною в'язницею в Сирії[3], використовувалась для утримання опонентів режима[1] і називалась «кінцевим пунктом призначення»[7]. Апарат державної безпеки Сирії розглядав ув'язнення як ключовий спосіб придушення інакомислення[5].

На території в'язниці розміщено два ізолятори:

  • Біла будівля, або Білий корпус — для утримання військових офіцерів і військових, підозрюваних у нелояльності до режиму, а з 2011 р. для затриманих за участь у протестах проти Башара Асада. Це Г-подібний комплекс на південному сході комплексу[3];
  • Червона будівля, або Червоний корпус (головна в'язниця) — для противників режиму (спочатку включала підозрюваних у приналежності до ісламістських груп). Має Y-подібну форму з трьома прямими коридорами, що виходять із одного центру, циркуляційного вузла, де охоронці могли оглядати замкнені зони[8][3].

Під Білою будівлею розміщувалась «камера для страт», де одночасно могли бути страчені через повішення декілька десятків в'язнів[3]. У 2012 р. це приміщення було розширено[3].

У 2017 р. на основі супутникових знімків Держдепартамент США заявив про можливу побудову на території в'язниці (впритул до Білого корпуса) крематорію для утилізації останків убитих в'язнів і приховування масштабів масових вбивств у в'язниці[3][9].

Протягом періоду свого функціонування територія в'язниці посилено охоронялась: зовнішню частину в'язниці патрулював загін із 200 військовослужбовців із додатковими 250 солдатами військової розвідки та військової поліції, відповідальними за внутрішню безпеку[3]. Зовнішній периметр і центр комплексу замінований протитанковими та протипіхотними мінами[3][8], мур увінчаний колючим дротом[3].

До повалення режима Асада схема в'язниці була суворо засекреченою, зображення зсередини не публікувались[3].

У 2016 р. на основі свідчень колишніх в'язнів Седная було реалізовано спільний проєкт Amnesty International і Forensic Architecture, що передбачав створення 3d-моделі в'язниці .

Кількість загиблих в'язнів

[ред. | ред. код]

Увагу правозахисних організацій в'язниця Седная привернула у липні 2008 року, після розголошення інформації про застосування тортур і зброї до ув'язнених під час бунту та загибелі невідомої кількості в'язнів[10]. Інформація про порушення прав ув'язнених потрапила до правозахисників через мобільні телефони охоронців, відібрані в них під час бунту[10]. Проте журналісти і моніторингові групи не допускались на територію в'язниці[11]. Сирійська влада не оприлюднила жодних офіційних заяв щодо подій[10], за виключенням короткого прес-релізу офіційного сирійського інформаційного агентства SANA: «кілька ув'язнених… спричинили хаос і порушили громадський порядок у в'язниці та напали на інших ув'язнених… під час перевірки адміністрацією в'язниці… Ситуація вимагала втручання підрозділу охорони для наведення порядку у в'язниці»[10].

Після початку у 2011 р. громадянської війни в Сирії кількість ув'язнених у Сирії суттєво збільшилась — з 24,3 % до 2011 року до 87,6 % після 2011 року[12] Відповідно, збільшилась кількість ув'язнених і жертв в'язниці Седная. У доповіді Асоціації затриманих і зниклих безвісти у в'язниці Седная (ADMSP), що була оприлюднена в листопаді 2019 р., зазначено, що після 2011 року суттєво збільшилось застосування всіх типів фізичних, психологічних і сексуальних тортур, спрямованих на «залишення видимих ​​фізичних наслідків, які супроводжують затриманого протягом тривалого часу після його звільнення»[12]. За словами правозахисників, Седная «фактично стала табором смерті»[13].

У серпні 2016 р. Amnesty International повідомила про смерть приблизно 17 723 в'язнів в результаті тортур і позбавлення їжі, води та медичної допомоги в період з березня 2011 року по грудень 2015 року (в середньому 300 смертей щомісяця)[14][15], а згідно оприлюдненого в лютому 2017 р. звіту Amnesty International, підготовленого на основі свідчень 84 колишніх охоронців і затриманих працівників в'язниці, протягом 5 років у ній було страчено від 5 000 до 13 000 людей[16][15][9]. Масові повішання відбувались із швидкістю від 20 до 50 осіб (щотижня або двічі на тиждень)[4][9].

Страті передував «військово-польовий суд» тривалістю до трьох хвилин з обов'язковим смертним вироком[15]. Тіла страчених спочатку зберіглися у «соляних кімнатах»[8], потім вантажівками перевозились до військового госпіталю Тішрін у Дамаску для фіксації смерті (від серцевої або дихальної недостатності) та поховання в братських могилах, розташованих на військовій території[8][15].

За твердженням Amnesty, ймовірні страти були санкціоновані на найвищому рівні сирійського уряду[15].Сирійський уряд відкинув претензії Amnesty як «безпідставні» та «позбавлені правди», наполягаючи на тому, що всі страти в Сирії дотримувалися належної правової процедури[9].

За оцінками правозахисників, у період з 2011 по 2018 рік понад 30 тисяч ув'язнених було страчено або померло внаслідок тортур, відсутності медичної допомоги чи голоду[3]. За даними Сирійського центру моніторингу за дотриманням прав людини (англ. Syrian Observatory for Human Rights, SOHR), станом на січень 2021 р. у в'язниці внаслідок тортур, жорстокого поводження і масових страт загинуло 30 тисяч ув'язнених[17].

Наведені цифри, за припущенням Amnesty International, є нижчими за реальну кількість загиблих, оскільки десятки тисяч людей у Сирії вважаються зниклими без вісти[14].

Звільнення в'язнів

[ред. | ред. код]

8 грудня 2024 р., після повалення режима Асада, в'язниця була захоплена повстанцями, а ув'язнені звільнені. До 10 грудня 2024 р. тривали оперативно-розшукові заходи по виявленню ув'язнених у потенційно нерозкритих секретних камерах і підвалах в'язниці Седная, оскільки була інформація про існування прихованого підземного корпусу (т. зв. «червоного крила»)[7]. Інформація про «червоне крило» розповсюджувалася через соціальні мережі і оперувала цифрами від 1500 до 10 000 ув'язнених під землею[8][13].

Пошук здійснювався сирійською організацією цивільної оборони «Білі шоломи» із залученням осіб, знайомих із в'язницею та її плануванням, і включав ретельний обшук усіх секцій, приміщень, підвалів, подвір'їв та прилеглих територій колонії, обстеження входів, виходів, вентиляційних шахт, каналізації, водопровідних труб, електропроводки, кабелів камер спостереження[18]. Під час оперативно-розшукових заходів використовувалися звукові зонди та пошукове обладнання, кінологічні групи[7]. 10 грудня 2024 р. організація «Білі шоломи» повідомила, що жодних доказів існування невиявлених таємних камер або підвалів знайдено не було[18][4]. Асоціація затриманих і зниклих безвісти у в'язниці Седная (ADMSP) також підтверила це 10 грудня 2024 р.[8].

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б У Сирії із сумнозвісної в’язниці Седная звільнили бранців, яких роками утримував режим Асада. zmina.info. 09 Грудня 2024. Процитовано 10 грудня 2024.
  2. ↑ а б в About Saydnaya. saydnaya.amnesty.org (англ.). Процитовано 10 грудня 2024.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Murphy, Matt (10 грудня 2024). Saydnaya Prison: Mapping the Assads' 'human slaughterhouse'. bbc.com (англ.). Процитовано 11 грудня 204.
  4. ↑ а б в Балачук, Ірина (10 грудня 2024). У Сирії звільнили в’язнів з жорстокої тюрми, відомої як "бійня": там утримували і катували роками. pravda.com.ua. Процитовано 10 грудня 2024.
  5. ↑ а б McKernan, Bethan (8 грудня 2024). Tears of joy and sadness as ‘disappeared’ Syrians emerge from Assad’s prisons. theguardian.com (англ.). Процитовано 11 грудня 2024.
  6. ↑ "Фабрика смерті": військовий та письменник Станіслав Асєєв відвідав в'язницю Седная у Сирії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 7 січня 2025.
  7. ↑ а б в Сітнікова, Ірина (09 грудня 2024). У Сирії звільнили в’язнів з тюрми, відомої як «бійня для людей». Волонтери шукають її «секретне підземне крило». hromadske.ua\. Процитовано 10 грудня 2024.
  8. ↑ а б в г д е Bland, Archie (10 грудня 2024). Tuesday briefing: What happened when the doors of Syria’s most notorious prison were finally opened. theguardian.com (англ.). Процитовано 11 грудня 2024.
  9. ↑ а б в г Syria's Saydnaya prison crematorium hid killings, says US. bbc.com (англ.). 15 травня 2017. Процитовано 11 грудня 2024 р..
  10. ↑ а б в г Syria: Investigate Sednaya Prison Deaths. hrw.org (англ.). 21 липня 2008. Процитовано 11 грудня 2024.
  11. ↑ Methodology. saydnaya.amnesty.org (англ.). Процитовано 10 грудня 2024 р..
  12. ↑ а б Sednaya Prison: Factory of Death and Enforced Disappearances in Syria. admsp.org (англ.). 12 листопада 2019. Процитовано 11 грудня 2024.
  13. ↑ а б Phillips, Aleks; Usher, Sebastian (9 грудня 2024). Reports of people trapped underground at notorious Syrian prison. bbc.com (англ.). Процитовано 11 грудня 2024.
  14. ↑ а б Harrowing accounts of torture, inhuman conditions and mass deaths in Syria’s prisons. amnesty.org (англ.). 18 серпня 2016. Процитовано 11 грудня 2024.
  15. ↑ а б в г д Syria conflict: Thousands hanged at Saydnaya prison, Amnesty says. bbc.com (англ.). 7 лютого 2017. Процитовано 11 грудня 2024.
  16. ↑ Human slaughterhouse. Mass hangings and extermination at Saydnaya Prison, Syria. amnesty.org (англ.).
  17. ↑ Torture victims | Civilian from Daraa dies in Sednaya prison. syriahr.com (англ.). 9 січня 2021. Процитовано 10 грудня 2024.
  18. ↑ а б Statement on the Conclusion of Search Operations for Possible Remaining Detainees in Secret Cells and Basements of Sednaya Prison. whitehelmets.org (англ.). Процитовано 10 грудня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/В%27язниця_Седная