В'ячеслав Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
В'ячеслав Володимирович
18 History Of Russia by William Tooke.jpg
Великий князь київський
Правління 22 лютого - 4 березня 1139
Попередник Ярополк Володимирович
Наступник Всеволод Ольгович
Інші титули Князь переяславський
Князь смоленський
Князь пересопницький
Князь вишгородський
Князь турівський
Князь суздальський
Народився 1083(1083)
Чернігів
Помер Грудень 1154
Київ
Похований Софійський собор, Київ, Україна
Діти Ростислав, Олег, Михайло, Галина, Анна
Династія Рюриковичі
Рід Мономаховичі
Батько Володимир Мономах
Матір Ґіта Вессекська

В'ячесла́в Володими́рович (1083грудень 1154) — руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (22 лютого4 березня 1139; червень 1150, березень 1151грудень 1154). Князь суздальський (1096-1107), смоленський 1113-1125, турівський (1125-1132, 1132-1142, 1142-1147), переяславський (1132, 1133, 1142), пересопницький (1147-1149), вишгородський (1150-1151). Син Володимира Мономаха та його першої дружини Ґіти Вессекської, доньки англійського короля Гарольда II.

Біографія[ред.ред. код]

Після смерті Ярополка II Володимировича 18 лютого 1139 року, як старший син Володимира Всеволодовича В'ячеслав Володимирович став Великим князем. Його прогнав із Києва Всеволод II Ольгович. Пізніше В'ячеслав правив вже зі своїм племінником Ізяславом. В'ячеслав Володимирович помер у 1154 році, невдовзі після смерті Ізяслава.

« …Ізяслав же з В'ячеславом сів у Києві, причім В'ячеслав — на Великому дворі, а Ізяслав — [на дворі] під Угорським…".  »

У цьому уривку з літопису йдеться про епізод боротьби великого князя київського Ізяслава (сидів у Києві в 1146-1149 та 1150-1154 роках) та його номінального співправителя В'ячеслава Володимировича з іншим претендентом на київський стіл — Юрієм Довгоруким. Всі згадані князі належали до гілки Мономаховичів: В'ячеслав був на той час найстаршим із живих синів Володимира Мономаха, Юрій — його молодший брат, Ізяслав — племінник (син Мстислава Великого). Розставивши свої війська вздовж київських укріплень, Ізяслав та його союзники відбили напад коаліції на чолі з Юрієм Довгоруким, а потім завдали його військам повної поразки. Союзниками В'ячеслава були язичники-кочівники — племена чорних клобуків, берендеїв, ковуїв, торків і печенігів. У результаті здобутої перемоги В'ячеслав формально залишився великим київським князем, зайнявши резиденцію на Великому Ярославовому дворі (цей двір розміщувався в городі Володимира, в районі теперішньої Десятинної вулиці), але фактична влада належала Ізяславу, який обрав своєю резиденцією двір під Угорським. Можна думати, що цей двір в описуваний час являв собою достатньо представницький комплекс споруд (палац, церква, укріплення), гідний бути резиденцією великого князя.

Похований в Софійському соборі Києва[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — Кіевъ : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 23.

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Ярополк II Володимирович
Alex K Kievan Rus..svg Великий князь Київський
1139
Alex K Kievan Rus..svg Наступник
Всеволод II Ольгович
Попередник
Ізяслав Мстиславич
Coat of arms of Pereyaslav-Khmelnytsky 1620.svg Князь переяславський
1134
Coat of arms of Pereyaslav-Khmelnytsky 1620.svg Наступник
Юрій Довгорукий