Вільнянський завод імені Шевченка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з ВАТ "Вільнянський завод імені Шевченка")
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Вільнянський завод імені Т. Г. Шевченка»

ВАТ «Вільнянський завод імені Шевченка» — один із найбільших в Україні виробників столового приладдя, а також спецтехніки, м. Вільнянськ, Запорізька область.

Історія заснування і становлення[ред. | ред. код]

«Вільнянський завод імені Т. Г. Шевченка» — старовинна будова головного корпусу заводоуправління. Фото 2009 р.

В останній чверті XIX ст. німецькі колоністи (див. Категорія:Колишні німецькі колонії Запорізької області) Классен і Генріх Нейфельд (Хайнріхь Нойфельд) заснували в Софіївці чавунно-ливарний механічний завод з виробництва сільськогосподарських машин: кіньськотягових молотарок (молотилок), бункерів, плугів та ін.

У 1891 р. завод Классена перейшов у повну власність Нейфельда[1]. Це стало новою віхою в історії як заводу, так і самої Софіївки. Саме в цей час на заводі Классена — Нейфельда створюються нові цехи, а продукція заводу користується попитом не лише на внутрішньому ринку Російської імперії, але й на зовнішньому світовому ринкові. Завод Классена — Нейфельда неодноразово виборював нагороди на міжнародних конкурсах та виставках. Запроваджувалися нові технології. Зокрема, відомо, що металіст Тар'яник П.С.[2] разом з учнями розробив і впровадив новий спосіб заточки лез до косарок, що дозволило відмовитися від експорту їх з Німеччини і перейти на вітчизняне виробництво.

Головна контора Классена знаходилася у будівлі, яка сьогодні збереглася і знаходиться за адресою вул. Леніна 41а (що біля автобусної станції м. Вільнянськ) — вона асоціюється у місцевих мешканців з відділом поштового зв'язку. Цей будинок зведений місцевим поміщиком Кривошеєм.

Зростання обсягів виробництва заводу значно сприяло і економічному розвиткові самої Софіївки. Завдяки промисловому підйому на початку ХХ ст. помітно збільшилася кількість мешканців Софіївки, частина яких працювала на заводі Классена — Нейфельда, що був вже досить великим підприємством з річним обсягом виробництва в 300—315 тис. крб.

Розширилася і номенклатура виробів заводу, який після початку Першої світової війни переорієнтувався на військову продукцію. Так в липні 1916 р. завод Нейфельда одержав замовлення на виготовлення 10 тис. гранат.

Під час революційних подій 1917-21 років завод працював нестабільно. Часто тривало простоював.

Радянський період[ред. | ред. код]

Пам'ятник працівникам заводу ім. Т. Г. Шевченка, які загинули від час німецько-радянської війни
Вироби ВАТ "Вільнянського заводу імені Шевченка".

1 травня 1920 року підприємство було націоналізовано і отримало назву «Державний завод „Металіст“ № 10». Але тільки в 1924 році він почав випускати продукцію: соломорізки, кукурудзодробилки, кормозапарники.

Цього ж року на честь 110-річчя з дня народження Великого Кобзаря заводу присвоюється ім'я Т. Г. Шевченка.

У 1924-25 рр. колишній завод Нейфельда — тепер завод ім. Т. Шевченка — відновив свою діяльність.

Завод виготовляв сільськогосподарське знаряддя, а в останній третині ХХ ст. прославився виготовленням столових виробів — ложок, виделок, ножів тощо.

Вільнянський завод столових приборів ім. Шевченка у 1970 р. нагороджено Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР : Указ Президії Верхов. Ради УРСР [3]

Понад 22 роки директором Вільнянського заводу ім.Шевченка працював Сирота Микола Іванович - почесний громадянин м.Вільнянська. Нагороджений орденами Вітчизняної війни І і ІІ ступеня, Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, бойовими медалями “За бойові заслуги”, медаллю “За узяття Будапешта”, медаллю “За захист миру”. (19.12.1924 р. – 18.04.2003 р.)

Сучасний період[ред. | ред. код]

На початку ХХІ ст. завод освоїв виробництво промислових вогнегасників, випарювачів для холодильників, кондиціонерів для сільгоспмашин. Спільні інвестиційні проекти з iноземними компаніями передбачають виробництво на ВАТ «Завод імені Шевченка» опалювальних систем, а також кондиціонерів для великовантажних машин.[4]

З серпня 2003 року у його історію вписана ще одна сторінка: спільну роботу розпочали ВАТ “Завод імені Т. Г. Шевченка” та науково-виробниче підприємство “РІСТ”. Очолила цю потужну виробничу структуру Л. Паронова. Проведені структурні зміни дозволили привернути значні інвестиції і створити нове підприємство “Вільнянський машинобудівний завод”, яке разом з ТОВ “РІСТ” увійшло до асоціації “РІСТ - Холдинг”. ТОВ “Науково-виробниче підприємство “РІСТ” засновано у 1996 році. Основний вид діяльності підприємства – створення наукоємних виробів для виконання капітально відновлювальних ремонтів рухомого складу ДП “Укрзалізниця”.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Матеріали Вільнянського районного краєзнавчого музею
  • Вільнянськ (до 170-річчя дня заснування міста). Бібліографічний покажчик. Запоріжжя: Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека. Видавництво «АА Тандем». 2010. 108 с.
  • Заводу імені Т. Г. Шевченка – 140 років : [бібл. список літератури] / Центр. район. бібліотека. – Вільнянськ, 2010. – [3 с.].
  • ВАТ “Завод імені Шевченка” // Запорізький обласний союз промисловців і підприємців “Потенціал”. – Запоріжжя, 2000. – С. 54.
  • Завод імені Т. Г. Шевченка : нове народження // Держ. інформ. бюлетень про приватизацію. – 2004. – №8. – С. 8–9.
  • Чайка Т. Шляхом великого зростання : [з історії Вільнянська та заводу ім. Шевченка] // Дніпров. вогні. – 1977. – 23 лип.
  • Знаменні та пам’ятні дати Запоріжжя на 2010 рік : календар і корот. довідки з бібліогр. списками / КЗ “ЗОУНБ ім. О. М. Горького”; уклад. І. В. Шершньова. – Запоріжжя: АА Тандем, 2009. – 152 с. – Із змісту: Нагорна Г. 140 років (1870) від дня заснування Вільнянського ВАТ “Машинобудівний завод імені Шевченка”. – С.100 – 101.
  • Воловоденко В. Завод імені Шевченка: минуле і сучасне // Дніпров. вогні .- 2004. – 17 квіт.; 28 серп.
  • Завод імені Т. Г. Шевченка : нове народження // Держ. інформ. бюлетень про приватизацію. – 2004. – №8. – С. 8–9. – (Зона інвест. привабливості).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Немцы Приазовья. История и судьбы. – Симферополь: Доля, 2004. – 279с. – Из содерж.: Экспозиция музея города Вольнянска: (Герб завода Нейфельда, фотографии завода; Фотография Нейфельда и рабочих завода (1912 г.); Черепица, изготовленная на заводе Нейфельда) : [фото]. – С. 265.
  2. Тар'яник П.С. - батько Тар'яника В.П. та Хом'як К.П. і дід Білецького В.С.
  3. Про нагородження Вільнянського заводу столових приборів ім. Шевченка Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР : Указ Президії Верхов. Ради УРСР // Запоріз. правда. – 1970. – 18 груд.
  4. проект для ВАТ «Завод ім. Т.Шевченка» Архівовано 29 червень 2015 у Wayback Machine. на сайті https://www.aval.ua