ВЕС Финтинеле
ВЕС Финтинеле | ||||
---|---|---|---|---|
44°35′02″ пн. ш. 28°32′26″ сх. д. / 44.584111° пн. ш. 28.540778° сх. д.Координати: 44°35′02″ пн. ш. 28°32′26″ сх. д. / 44.584111° пн. ш. 28.540778° сх. д. | ||||
Держава | Румунія | |||
Статус | діюча | |||
Розташування | повіт Констанца | |||
Рік початку будівництва | 2008 | |||
Роки вводу першого та останнього агрегатів | 2010—2012 | |||
Основні характеристики | ||||
Тип ВЕС | наземна | |||
Генеруюча потужність, МВт | 600 | |||
Характеристики обладнання | ||||
Кількість і марка генераторів | 240 вітрових турбін GE Energy 2.5xl | |||
Потужність генераторів, МВт | 2,5 | |||
Власник | ||||
CEZ Renewable | ||||
Мапа |
ВЕС Финтинеле — вітрова електростанція в Румунії у повіті Констанца, станом на середину 2010-х найпотужніша ВЕС країни.
Майданчик для станції обрали на сході країни у регіоні Добруджа, відомому своїми сильними вітрами. Її будівництво розпочалось у 2008-му, а першу чергу у складі 139 вітрових турбін компанії General Electric типу Energy 2.5xl із одиничною потужністю 2,5 МВт завершили у 2010 році. Ще через два роки ввели другу чергу із 101 аналогічної турбіни. Діаметр їхнього ротора становить 99 метрів, висота башти — 100 метрів. Фундамент кожної турбіни потребував 400 м3 бетону та 105 паль.
У межах проекту спорудили 200 км під'їзних доріг та проклали 222 км кабелів напругою 33 кВ і 64 км кабелів 110 кВ. Чотири трансформаторні станції підвищують напругу до 110 кВ, тоді як центральна підстанція збільшує її до 400 кВ перед видачею електроенергії в мережу країни.
Загальні інвестиції у проект становили 1,5 млрд євро.[1][2][3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Fantanele-Cogealac Wind Farm. Power Technology. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 25 травня 2017.
- ↑ Fântânele I (Romania) - Wind farms - Online access - The Wind Power. www.thewindpower.net (en-us) . Архів оригіналу за 19 червня 2016. Процитовано 25 травня 2017.
- ↑ Fântânele II (Romania) - Wind farms - Online access - The Wind Power. www.thewindpower.net (en-us) . Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 25 травня 2017.