ВОГ-17

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ВОГ-17
VOG-17M Grenade machine gun cartridge.jpg
30-мм гранатометна граната ВОГ-17, використовувана в радянських 30-мм автоматичних гранатометах. Зліва для порівняння проміжний патрон 7,62x39 мм
Тип набою: Гранатометний постріл
Країна-виробник: СРСР СРСР
Було використано: Росія Росія, Чехія Чехія, СРСР СРСР
Війни та конфлікти: Російська збройна агресія проти України (з 2014)
Характеристики
Довжина набою, мм: 132 mm (5,2 in)

ВОГ-17 (абр. від рос. выстрел осколочный гранатометный) — гранатометний постріл калібру 30 мм. Являє собою осколкову гранату.

Боєприпас призначений для автоматичного гранатомета АГС-17, АГС-30.

Історія розвитку[ред. | ред. код]

Постріл ВОГ-17 розроблений конструкторським бюро «Прилад» наприкінці 1960-х років для стрільби з гранатомета АГС-17.

ВОГ-17 з детонатором миттєвої дії — одна з перших, тепер вже застарілих, модифікацій осколкових гранат. У 1971 році постріл ВОГ-17А був модифікований детонатором з пристроєм самоліквідації (отримав назву ВОГ — 17М).

Опис[ред. | ред. код]

Корпус гранати сталевий тонкостінний, хімічно затемнений, всередині корпусу є спіраль з насіченого дроту прямокутного перерізу, осколкова сорочка з напівготовими осколками.

Підривник зводиться на відстані 10-60 м від дульного зрізу гранатомета, що забезпечує додаткову безпеку при стрільбі.

Гранати ВОГ-17А і ВОГ-17М в бойовому спорядженні пофарбовані в чорний колір.

Спорядження гранат[ред. | ред. код]

Постріли ВОГ-17А і ВОГ-17М складаються з осколкової гранати, порохового/метального заряду і підривника головного миттєвої дії.

Пороховий заряд пострілу ВОГ-17А призначається для придання гранаті початкової швидкості. Він складається з гільзи, капсуля-запальника і нітрогліцеринового пороху.

Головний детонатор ударної дії служить для вибуху гранати при зустрічі її з ціллю. Головний детонатор складається з ударного (інерційного) і запалювального механізмів і запобіжного механізму далекого зведення.

ТТХ[ред. | ред. код]

  • Калібр — 30 міліметрів
  • Довжина пострілу — 132 мм
  • Довжина гільзи — 28 мм
  • Довжина гранати — 113 мм
  • Вага пострілу — 0,35 кг
  • Вага гранати — 0,28 кг
  • Площа ураження — 70 м².
  • Початкова швидкість гранати — 185 м/с.

Типи боєприпасів[ред. | ред. код]

Розроблено і випускаються кілька варіантів 30-мм пострілів:

  • ВОГ-17А (індекс 7П36) — осколкова граната з детонатором миттєвої дії ВМГ — одна з перших, тепер уже застарілих, модифікацій. Корпус гранати забарвлений в чорний колір. Також, виготовляється в Болгарії під найменуванням 30 mm HE Round IO-30[1]
  • ВОГ-17М — модернізований варіант ВОГ-17А зразка 1971 року. Підривник ВМГ-М оснащений пристроєм самоліквідації, сповільнювач розрахований на 25 секунд. Корпус гранати забарвлений в чорний колір.
  • ВОГ-17МУ — осколкова граната[2]
  • ВОГ-30 — вдосконалений варіант, розроблений в 1980-і роки, має потужнішу осколкову дію, а також автономну герметизацію метального заряду в гільзі
  • ГПД-30 — новий тип осколкової гранати, розробка розпочата в 1999 році ЦКІБ СОО[3].
  • ВУС-17 — практичний постріл, замість заряду ВР споряджений піротехнічним складом оранжевого диму, що позначає місце падіння гранати.
  • навчальний постріл — застосовується для навчання діям зі зброєю, не має спорядження. Граната з гільзою додатково скріплені осьовим гвинтом для запобігання демонтажу патрона в результаті багаторазових маніпуляцій в службовому поводженні. В очко гранати ввернута холоста втулка, що повторює форму і розміри детонатора.
  • RHV-HEF — постріл виробництва болгарської компанії «Арсенал»[4]
  • RHV-TP — постріл виробництва болгарської компанії «Арсенал»[4]
  • T-M93P1 — постріл виробництва сербської компанії «Застава Оружие»[5]
  • VG-M93 — навчальний постріл виробництва сербської компанії «Застава Оружие» (з інертним спорядженням)[5]
  • VMG-M93 — навчальний постріл-маркер виробництва сербської компанії «Застава Оружие»[5]
  • ВОГ-17В та ВОГ-17ІН — постріли виробництва українських підприємств, можуть бути прийняті на озброєння ЗСУ в 2021 році[6][7].

Навчальні гранати[ред. | ред. код]

Для навчання діям зі зброєю використовуються навчальні постріли, які не мають спорядження. Граната з гільзою додатково скріплені осьовим гвинтом для запобігання демонтажу патрона в результаті багаторазових маніпуляцій у службовому поводженні. У днище гранати вгвинчена холоста втулка, що повторює форму і розміри детонатора.

Робота частин і механізмів пострілу до гранатомета[ред. | ред. код]

До пострілу жало ударного механізму детонатора впирається своїм буртиком в заслінку запобіжного механізму, утримувану від розвороту стопором, і тому воно не може наколоти капсуль-детонатор.

При пострілі, від удару бойка затвора по капсулю, спалахує та вибухає пороховий заряд. Гази, що утворилися при згорянні порохового заряду, викидають гранату з каналу ствола. Капсуль-запальник запалювального механізму детонатора при пострілі, під дією сили інерції, від лінійного прискорення гранати стискає пружину і наколюється на жало.

Промінь вогню від капсуля-запальника через отвір у втулці з віссю запалює пороховий заряд запобіжного механізму, який на відстані 10-30 м від дульного зрізу ствола гранатомета закінчує горіння, і стопор, звільнившись від порохового складу і, піднімаючись під дією пружини, звільняє заслінку; заслінка, повертаючись під дією поворотної пружини і відцентрової сили, відкриває шлях жалу ударного механізму. При зустрічі з ціллю (перепоною) мембрана з ковпачком, деформуючись, просуває стрижень з жалом ударного механізму і жало наколює капсуль-детонатор, який вибухає і викликає вибух розривного заряду гранати. При цьому пружина і корпус гранати дробляться на осколки, які і вражають живу силу противника.

Виробництво[ред. | ред. код]

В 2019 році було прийнято боєприпас ВОГ-17В розробки спеціального конструкторського бюро «Вектор-В». Вже в 2021 році на заводі «Імпульс» було підготовлено лінію для їхнього серійного виробництва[8].

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Широко використовувався під час війни на сході України. Зокрема, ВОГ-17 були пристосовані для скидання з безпілотних літальних апаратів.

Так в березні 2020 року неподалік населеного пункту Гнутове російськими військовими було скинуто ВОГ-17 з БПЛА на санітарний автомобіль 10-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ, що є грубим порушенням міжнародних угод з захисту медиків на передовій[9].

У серпні 2020 року в ході чергового оголошеного перемир'я бойовики російсько-терористичних військ скинули з БПЛА по позиціям ЗСУ декілька ВОГів[9].

13 березня 2021 року було зафіксовано черговий випадок застосування ВОГ-17: В районі відповідальності оперативно-тактичного угрупування «СХІД», неподалік населеного пункту Водяне, що на Приазов'ї, окупанти відкривали вогонь з гранатометів різних систем та стрілецької зброї. У цьому ж напрямку, застосувавши безпілотний літальний апарат типу «квадрокоптер», збройні формування Російської Федерації скинули над позиціями Об'єднаних сил два постріли ВОГ-17[9].

6 листопада 2021 року в районі населеного пункту Болотене окупанти задіяли безпілотний літальний апарат, за допомогою якого здійснили скидання пострілів ВОГ-17[10]

Див. також[ред. | ред. код]

  • АГС-17 «Полум'я» (автоматичний гранатомет станковий)
  • АГС-30 (автоматичний гранатомет станковий)
  • ВОГ-25 (гранатометний постріл)
  • ГП-30 (гранатомет підствольний)
  • ГП-34 (гранатомет підствольний)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 30 mm HE Round IO-30 (VOG-17) for Automatic Grenade Launcher AGS-17 [Архівовано 4 січня 2016 у Wayback Machine.] // сайт виробника — компанії «Arcus»
  2. 30-мм постріл ВОГ-17МУ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // офіційний сайт ГК «Укрспецэкспорт»
  3. ГПД-30, 30 мм гранатомётный выстрел [Архівовано 2012-10-05 у Wayback Machine.] // «Оружие России»
  4. а б 30 mm ARSENAL Automatic Grenade Launcher AGL-30M [Архівовано 2013-01-05 у Wayback Machine.] / сайт виробника — компанії «Arsenal Ltd.»
  5. а б в BGA 30[недоступне посилання з Январь 2018]
  6. Міноборони цього року візьме на озброєння вітчизняні 30-мм гранатометні постріли. Ukrainian Military Pages. 3 червня 2021. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021. 
  7. Вперше в історії: Україна розгортає серійне виробництво боєприпасів ВОГ-17В. 01.11.2021, 23:54. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021. 
  8. Safronov Taras (11 листопада 2021). “Імпульс” показав процес виробництва українських ВОГ-17. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021. 
  9. а б в Люксіков Михайло (13 березня 2021). Бойовики продовжують скидати ВОГи з БПЛА по позиціям ЗСУ. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 15 березня 2021. 
  10. Війна на сході: гібридні війська РФ застосували безпілотник з озброєнням. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.