ВО-6 «Сян»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бійці сотні «Ударники-4» Володимира Щигельського -«Бурлаки»
Організаційна структура УПА на Закерзонні в 1947 році

ВО-6 «Сян» — воєнна округа Української повстанської армії (на території Закерзоння), частина оперативної групи УПА-Захід.

Історія[ред. | ред. код]

Літо 1944 — листопад 1944[ред. | ред. код]

'ВО-6 «Сян» — 1-й командир курінний «Ударник» (Яків Чорній) (†23.12.1944), заступник командира і начальник штабу «Пік» (Павлик Володимир)

  • Лемківський курінь «Лемківщина» — кур. «Рен» (Мізерний Василь, †24.08.1949)
  • Перемиський курінь «Лютий»? — кур. «Євген» (Гуштак Михайло, †14.09.1947)

З листопада 1944 року до квітня 1945 року ВО-6 «Сян» була ліквідована, як округа, а ті загони, які залишалися на її території, були підпорядковані ВО-2 «Буг».[1]

Травень 1945 — серпень 1947[ред. | ред. код]

Як самостійна одиниця ВО-6 «Сян» відновлена з травня 1945 року в зв'язку з наступом в лютому 1945 року Червоної Армії та утворенням лінії державного кордону між СРСР та Польщею, (що посилено охоронявся), для оперативного керування силами УПА на тій частині етнічної української території, що ввійшла до складу Польщі. Діяла до ліквідації влітку 1947 року в зв'язку з проведенням польською владою етнічної чистки — операції «Вісла» та тотальною депортацією українців з батьківської землі.

Командиром відновленої ВО-6 «Сян» став курінний «Орест» (Мирослав Онишкевич).

Військова округа була розділена на три територіальні відтинки, в кожному з яких діяли один-два курені, що в свою чергу ділились на відділи УПА. Після переходу фронтів, зокрема в час великих боїв на Закерзонні 1946—1947 рр., в ВО «Сян» діяли відділи кількістю по 130—180 бійців.

Сотні і курені ВО-6 «Сян»[ред. | ред. код]

1. 26-й (Лемківський) Тактичний відтинок «Лемко»  — майор «Рен» (Мізерний Василь, 11.1945 — 08.1947, †24.08.1949)

2. 27-й (Любачівський) Тактичний відтинок-27 «Бастіон» (Перемишильщина). Командир ТВ-27 — майор «Залізняк» (Іван Шпонтак).

За даними П.Мірчука сотенними відділів ТВ-27 були також: «Хома», «Байда» (Микола Савченко), «Чорний» (Рудак Данило), «Осип», «Черник» (Марушак Михайло), «Нечай» (Фрідер Михайло), «Зруб».

3. 28-й (Холмський) Тактичний відтинок «Данилів» (Холмщина) — Командири: хорунжий Ягода (Мар'ян Лукасевич, 03.1945 — 17.09.1945), хорунжий Прірва (Євген Штендера, 09.1945 — 11.1946, рейд на Захід), хорунжий Беркут (Володимир Сорочак, 28.11.1946 — 30.09.1947, рейд на Захід).

  • Холмський курінь «Вовки» — курінний «Ягода», курінний «Прірва», курінний «Беркут»[2]
    • Відд. 99 «Вовки-1» — сотенний «Яструб» (Сидорук Олекса, 10.1944 — 12.1945, 03.04.1945), сотенний Василь Колтонюк «Кропива» (04.1945, 04.1946 — 13.05.1946), сотенний «Крапка» (Михайло Курас 04.1945 — 26.02.1946), сотенний Ярмола Василь «Яр», 01.1947 — 07.1947)
    • Відд. 100 «Вовки-2» — сотенний «Карпо» (Пилипчук Павло, 11.1944 — 21.12.1944), сотенний «Багряний» (Євген Дацюк, 1945), сотенний «Лис» (Іван Шелева, 21.12.1945 — 1946), сотенний «Дуда» (Янчук Євген, 05.1946 — 22.08.1947 або 09.09.1947)
    • Відд. ?? «Вовки-3» — сотенний «Зірка» (Володимир Сівак, 1945 — арешт 17.01.1946, 02.1946), сотенний «Гайда» (Євген Сівак 03.02.1946 — 28.02.1946), сотенний «Давид» Степан Приступа, 05.1946 — 24.06.1947)
    • Відд. ?? — сотенний «Чавс» Василь Краль (01.1946 — 09.1947, арешт 1948)[3]

За даними П.Мірчука до ТВ-28 також належали відділи: «Галайда-2» (командири: Шклянка Григорій-«Куліш», «Ворон»), «Кочовики» (командир Євген Лобай-«Штиль»).

Після проведення польською владою операції «Вісла» на етнічних українських територіях Закерзоння фактично не залишилось українців. Не стало підтримки населення і не залишилось кого захищати.

25 травня 1947 року бойові сотні одержали лист Проводу УПА зі словами:

«Тепер жде Вас тяжке завдання, яке мусите виконати з честю. Відходити туди, куди велить наказ! ...Іти до вільного світу і роз'яснювати про боротьбу УПА і злочини комуни.»

З червня 1947 сотні УПА почали залишати територію Закерзоння і вирушили рейдом в Західну Німеччину. До кінця літа Військова округа «Сян» фактично припинила своє існування, формально вона була ліквідована в листопаді 1947.

Видавнича діяльність[ред. | ред. код]

Друкованим органом ВО-6 «Сян» був часопис «Лісовик»[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]