Ваді-ель-Муджиб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Wadi Mujib
WadiMujib-Canyon.jpg
31°27′56″ пн. ш. 35°34′23″ сх. д. / 31.465833000028° пн. ш. 35.57333300002777321° сх. д. / 31.465833000028; 35.57333300002777321Координати: 31°27′56″ пн. ш. 35°34′23″ сх. д. / 31.465833000028° пн. ш. 35.57333300002777321° сх. д. / 31.465833000028; 35.57333300002777321
Площа: 212 км2 (0,1 кв. миль)
Водні об'єкти: Arnond
Заснований: 1987
Керівна
організація:
Royal Society for the Conservation of Nature
Країна Flag of Jordan.svg Йорданія

CMNS: Ваді-ель-Муджиб у Вікісховищі

Ваді-ель-Муджиб (араб. وادي الموجب‎) — ваді (річковий каньйон) в Йорданії, що впадає у Мертве море на висоті 420 м нижче рівня моря[1]. Утворює найнижчий у світі природний заповідник, Ель-Муджиб, який входить до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Згадується в Біблії під назвою Арнон[2].

Географія[ред. | ред. код]

Ваді[ред. | ред. код]

Упродовж останнього льодовикового періоду рівень води в Мертвому морі перебував на висоті 180 м нижче рівня моря (приблизно на 240 м вище, ніж сьогодні). Внаслідок цього вода почала затоплювати нижні ділянки каньйонів уздовж берегів, які ставали затоками та накопичували відкладення. Зі зміною кліматичних умов приблизно 20 тис. років тому рівень води в озері впав, спричинивши блокаду каньйонів озерним мергелем. Ваді-ель-Муджибу, на відміну від решти каньйонів, не вдалося відновити свої нижні течії. Натомість він утворив маленькі щілини в пісковику, які згодом були розмиті під тиском величезного стоку водозбора.

Заповідник[ред. | ред. код]

Заповідник Ель-Муджиб розташований посеред гір у південній частині долини Йордану, приблизно в 90 км на південь від Амману. Охоронна зона площею 212 км² була створена в 1987 році Королівським товариством охорони природи[3]. У 2011 році ЮНЕСКО оголосило Ель-Муджиб біосферним заповідником[1]. Він простягається до гір Ель-Караку та Мадаби, досягаючи деінде висоти 900 м над рівнем моря. Завдяки значному перепаду висот (1300 м між найвищою та найнижчими точками[4]), а також наявності семи приток, заповідник містить багате видове різноманіття[5]. Рельєф Ель-Муджибу на висоті до 800 м є переважно скелястим та пустельним, зі скелями та ущелинами, що прорізають плато. Численні джерела заповідника впадають до Мертвого моря.

Поруч з Ель-Муджибом також розташовані термальні джерела Мааїн, що широко використовуються відвідувачами для туризму та відпочинку[5].

Гребля Ель-Муджиб була споруджена в 2004 році на дні ваді, в місці перетину річки та сучасної дороги. Внаслідок цього на місці утворилося велике озеро. Сьогодні Ваді-ель-Муджиб живиться сімома притоками.

Флора[ред. | ред. код]

Заповідник містить понад 300 видів рослин, 10 видів хижих звірів, а також багато осілих та перелітних птахів[3]. До того ж, деякі рідкісні види котів, кози та інші гірськи тварини мешкають у важкодоступних і віддалених гірських та долинних районах.

Рослинність на плато є степовою за типом, а на гірських схилах вона майже відсутня. Просочування підземних вод трапляється в деяких місцевостях уздовж берегів Мертвого моря, наприклад, у термальних джерелах Зари, де ростуть акації, тамарикс, фінік, олеандр та є невелике болото. Деякі зі схилів заповідника використовуються скотарями для випасу кіз та овець.


Фауна[ред. | ред. код]

Окрім великої кількості осілих птахів, заповідник є важливим місцем зупинки для величезної кількості перелітних птахів, які щорічно мігрують уздовж Великої рифтової долини між Африкою та північно-східною Європою. В Ель-Муджибі зустрічаються:

До того ж, в Ель-Муджабі присутньо чимало хижих тварин, наприклад гієна смугаста та вовк арабський. Однією з найважливіших тварин заповіднику є козел нубійський, який перебував під загрозою знищення внаслідок надмірного полювання.

Панорама Ваді-ель-Муджибу

Біблійна історія[ред. | ред. код]

Ущелина річки Арнон біля її гирла (Stade, "Geschichte des Volkes Israel").

Ваді-ель-Муджиб, що згадується в Біблії під назвою Арнон, споконвіку служив природним кордоном. Згідно з П'ятикнижжям (4 М. 21:13-26 ; 5 М. 3:8 ; Суд. 11:18), ця річка колись відділяла землі моавітів від земель амореїв.

В Книзі повторення закону (3:12-16) також йдеться, що під час перебування євреїв на цих землях, Арнон розділяв Моав між племенами Рувима та Гада.

Згідно з написом на Стелі Меша, плем'я Гада (а не Рувима) раніше жило в Атароті, звідки Меша, зі свого боку, вигнав ізраїльтян. Про давнє значення річки та поселень, що стояли на ній, свідчать численні руїни мостів, фортів та будівель, знайдені в навколишній місцевості. Броди Арнону згадуються в Книзі Ісаї (16:2). Про «арнонські висоти», увінчані замками вождів, йдеться також і в Книзі Чисел (21:28).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Mujib. UNESCO. Процитовано 8 May 2016. 
  2. Bruce Routledge (28 June 2004). Moab in the Iron Age: Hegemony, Polity, Archaeology. University of Pennsylvania Press. с. 45. ISBN 0-8122-3801-X. 
  3. а б Mujib Nature Reserve. Royal Society for the Conservation of Nature. Архів оригіналу за 24 June 2008. Процитовано 7 May 2016. 
  4. Jordan Eco & Nature. Jordan Tourism Board, 2006. 
  5. а б Jordan Leisure & Wellness. Jordan Tourism Board, 2006. 
  6. Bird Life in Wadi Mujib. Процитовано 2008-06-23.