Вайда фарбувальна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вайда фарбувальна
Isatis tinctoria02.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Триба: Isatideae
Рід: Вайда (Isatis)
Вид: Вайда фарбувальна
Isatis tinctoria
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Isatis tinctoria
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Isatis tinctoria
EOL logo.svg EOL: 583877
IPNI: 285873-1
ITIS logo.svg ITIS: 23151
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 161756

Вайда фарбувальна[1][2] (Isatis tinctoria) — вид рослин з родини капустяних (Brassicaceae); населяє східну й південно-східну Європу; захід Північної Африки, помірний пояс Азії, Індію та Пакистан.

Опис[ред. | ред. код]

Дворічна рослина 50–100 см. Стручечок 3–5.5 мм шириною, довгасто-клиноподібний, втричі довший від ширини, повислий, з притуплено-округлою або злегка виїмчастою верхівкою. Пелюстки 3–4.5 мм завдовжки[2]. Рослина сірувато-зелена, гола, іноді запушена проксимально. Прикореневі листки мають черешок 0.5–5.5 см і довгасту чи оберненоланцетну пластинку розміром (2.5)5–15(20) см × (5)15–35(50) мм. Пластинка стеблових листків зазвичай довгаста або ланцетна, рідко лінійно-довгаста. Чашолистки розміром 1.5–2.8 × 1–1.5 мм, голі; пелюстки 2.5–4 × 0.9–1.5 мм. Плоди чорні або темно-коричневі. Насіння світло-коричневе, 2.3–3.5(4.5) × 0.8–1 мм. 2n = 14, 28[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Населяє східну й південно-східну Європу; захід Північної Африки, помірний пояс Азії, Індію та Пакистан; натуралізований у Канаді, США, Чилі, деяких країнах Європи[4][5][6][7].

В Україні вид зростає у степах, на сухих схилах, іноді як бур'ян на полях і біля доріг — у Лісостепу, Степу та Криму; заноситься на північ залізницями[2].

Використання[ред. | ред. код]

Культивується для отримання пігменту (барвник індиго)[7]. Медоносна, фарбувальна, декоративна рослина[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Isatis tinctoria // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 116. (рос.)(укр.)
  3. Flora of North America. efloras.org. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 08.04.2020.  (англ.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 30.09.2019.  (англ.)
  5. Plants of the World Online / Kew Science. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 30.09.2019.  (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 30.09.2019.  (англ.)
  7. а б Korpelainen, H., Draper Munt, D., Magos Brehm, J., Labokas, J., Bulińska, Z., Strajeru, S., Smekalova, T., Eliáš, P. & Tavares, M. (2011). Isatis tinctoria. The IUCN. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 30.09.2019.  (англ.)