Вайкуле Лайма Станіславівна
| Вайкуле Лайма Станіславівна | |
|---|---|
| латис. Laima Vaikule | |
.jpg) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 31 березня 1954[1] (69 років) |
| Місце народження | Цесіс, Латвійська РСР, СРСР |
| Роки активності | 1966 — тепер. час |
| Громадянство |
 СРСР→ Латвія |
| Віросповідання | православ'я[2] |
| Професії | акторка, співачка |
| Освіта | Російський університет театрального мистецтва (1990) |
| Співацький голос | контральто |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанр | джаз, соул, блюз, поп |
| Співпраця | Ілля Рєзнік, Ігор Крутой, Раймонд Паулс |
| Нагороди | |
| laima.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
Ла́йма Станісла́вівна Ва́йкуле (латис. Laima Vaikule; нар. 31 березня 1954, Цесіс) — латиська співачка та акторка.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 31 березня 1954 ароку в місті Цесіс у сім'ї лівського походження. У віці 12 років вперше виступила на сцені, взявши участь в конкурсі юних вокалістів у будинку культури ризького електротехнічного заводу. Вона отримала диплом і почала виступати з біг-бендом. Після закінчення восьми класів середньої школи Лайма вступила до медичного училища. У віці 15 років, пройшовши конкурс, стала солісткою Ризького оркестру радіо і телебачення під керівництвом Раймонда Паулса.
З 1979 року виступала у вар'єте «Jūras pērle». У 1984 році вступила до Державного інституту театрального мистецтва на режисерське відділення. Крім західного репертуару і ряду сучасних пісень, у супроводі інструментального ансамблю Лайма почала виконувати латиські пісні, зокрема Раймонда Паулса.
Співачку зауважив поет-пісняр Ілля Рєзнік. Він запропонував їй для запису на радіо нову пісню «Ночной костёр», завдяки якій Лайма потрапила на передачу ТБ «Пісня-86». Тоді ж, у 1986 році, у радянсько-італійському концерті естрадних зірок виконала спільно з Валерієм Леонтьєвим нову пісню «Вернисаж».
До 1987 року записала ще одну пісню — «Ещё не вечер». У лютому 1987 року брала участь в авторському вечорі Паулса в ДЦКЗ «Росія», який приніс їй всесоюзну популярність. У тому ж році отримала «Золоту ліру» на міжнародному фестивалі в Чехословаччини за пісню «Вернисаж».
— один з організаторів-засновників конкурсу молодих виконавців естрадної пісні «Юрмала». Записала кілька успішних музичних альбомів У РФ і Латвії, продала понад 20 мільйонів дисків у РФ, Європі та у США. Неодноразово виступала в країнах СНД, Європі, в Японії та США.
Вайкуле — постійна гостя на музичному конкурсі «Нова хвиля», а також на радіо і телебаченні, на святкових концертах. Лайму Вайкуле регулярно запрошують у журі фестивалю КВК «Голосящий КиВиН», який щорічно проводять в Юрмалі.
З 2015 року є організаторкою музичного фестивалю «Laima Rendezvous Jurmala» («Лайма Рандеву Юрмала»).
У 2021 році Вайкуле стала одним із наставників у четвертому сезоні російської версії шоу "Голос. 60+".[3][4]
Громадська позиція[ред. | ред. код]
Лайма Вайкуле відома? як активна захисниця прав тварин. Вона - вегетаріанка з етичних міркувань.
У серпні 2018 року, під час гастролей в Одесі, Вайкуле сказала, що не поїде виступати до Криму, який би гонорар їй не запропонували.[5] Пізніше в ефірі телеканалу "Россия-1" співачка пояснила, що готова відвідати півострів тільки після зняття санкцій.[5]
У лютому 2022 року виступила із засудженням вторгнення Росії в Україну.[6][7][8]
Дискографія[ред. | ред. код]
- 1987 — рос. Песни на стихи Ильи Резника — Вернисаж
- 1992 — рос. Я за тебя молюсь
- 1993 — Laima Tango
- 1994 — рос. Милый, прощай!
- 1996 — рос. Я вышла на Пикадилли
- 1996 — Viss nāk un aiziet…
- 1998 — рос. Латинский квартал
- 1999 — рос. Зеркало
- 2000 — рос. Лучшие песни
- 2002 — рос. Имена на все времена
- 2005 — «О чём играет пианист?»
- 2013 — «Atkal Mājās»
- 2019 — «Leģendas»
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 1979 — рос. Инспектор Гулл — співачка в барі
- 1980 — рос. Братья Рико — співачка
- 1985 — Танці на даху
- 1991 — рос. В русском стиле — Анна
- 1997 — Старі пісні про головне — пані Лайма
- 1998 — рос. Военно-полевой романс
- 1998 — Старі пісні про головне
- 2001 — рос. Женское счастье
- 2001 — Старі пісні про головне
- 2003 — рос. Снежная королева — Снігова королева
- 2004 — рос. Дом у солёного озера
- 2007 — рос. Очень новогоднее кино, или Ночь в музее
- 2009 — рос. Красная шапочка — мама Червоної шапочки
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Лайма Станиславовна Вайкуле. Биографическая справка // РИА Новости — Россия сегодня, 2009.
- ↑ Лайма Вайкуле: Со мной все время что-то происходит, мой ангел-хранитель работает без выходных
- ↑ Лайма Вайкуле. Голос 60+. Четвертый сезон. Первый канал. 1tv.ru (рос.). Процитовано 2 червня 2023.
- ↑ ГЛЫБА, Константин (31 серпня 2021). Свежие фото со съемок шоу «Голос.60+»: Нагиев и дедушка с палочкой, удивленная Вайкуле и Леонтьев на дельтаплане. kp.ru (рос.). Процитовано 2 червня 2023.
- ↑ а б Лайма Вайкуле: в Крым не поеду, какой бы гонорар не предлагали. РИА Новости Крым (рос.). 20180811T1811. Процитовано 2 червня 2023.
- ↑ "Нет войне! Нет смерти!". Лайма Вайкуле выступила против нападения России на Украину. DELFI. Процитовано 2 червня 2023.
- ↑ Лайма Вайкуле про війну в Україні (uk-UA). Процитовано 2 червня 2023.
- ↑ Лайма Вайкуле поставила на місце росіян, у яких "не все так однозначно". glavred.net (укр.). Процитовано 2 червня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
|
