Вакарчук Святослав Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Святослав Вакарчук
На концерті «Океан Ельзи» в Казані (20 жовтня 2013)
На концерті «Океан Ельзи» в Казані (20 жовтня 2013)
Основна інформація
Дата народження 14 травня 1975(1975-05-14) (41 рік)
Місце народження Мукачеве, Закарпатська область, Українська РСР,
СРСР СРСР
Роки активності від 1994 до сьогодення
Країна Україна Україна
Професія музикант
громадський діяч
фізик
Жанр рок
поп-рок
альтернативний рок
джаз
Колективи Океан Ельзи
Нагороди Орден Свободи — 2016
Заслужений артист України
twitter.com/s_vakarchuk
Wikiquote-logo.svg Цитати у Вікіцитатах
Commons-logo.svg Файли у Вікісховищі

Святосла́в Іва́нович Вакарчу́к (нар. 14 травня 1975, Мукачеве, Закарпатська область) — український музикант, вокаліст, лідер рок-гурту «Океан Ельзи», композитор, громадський діяч. Заслужений артист України[1], народний депутат України 6-го скликання (від 2007 до 2008). Кандидат фізико-математичних наук (2009).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у сім'ї відомого львівського науковця-фізика Івана Вакарчука. Певний час сім'я проживала на батьківщині матері Світлани Олександрівни в місті Мукачеві. В лютому 1976 повернулася до Львова, де закінчив місцеву середню школу № 4 з поглибленим вивченням англійської мови (тепер Львівська лінгвістична гімназія) зі срібною медаллю. Два роки займався у музичній школі за класом скрипки, паралельно навчаючись грі на баяні. У шкільні роки брав участь у КВК, створенні шкільного театру, активно займався баскетболом. 1990 року, після падіння «залізної завіси» Святослав здійснив поїздку до Канади (за міжнародним обміном учні зі США і Канади певний час проживали в Україні, а українські їхали туди), звідки привіз велику колекцію касет і записів рок-музики.

19911996 — навчався на фізичному факультеті Львівського університету (спеціалізація — теоретична фізика). Друга вища освіта — економіст-міжнародник. 1996 — вступив до аспірантури на кафедрі теоретичної фізики того ж університету.

Влітку-восени 1994 приєднався до арт-рок-гурту «Клан тиші», створеного в 1992 році у складі: Андрій Голяк (вокал), Павло Гудімов (гітара), Юрій Хусточка (бас-гітара), Денис Глінін (ударні), після того, як раніше звідти пішов Андрій Голяк; від 12 жовтня 1994 гурт взяв назву «Океан Ельзи».[2] Святослав Вакарчук став вокалістом, автором переважної більшості текстів та музики й незмінним лідером гурту.

Після закінчення університету Вакарчук міг продовжувати навчання за кордоном, але зосередився на музичній кар'єрі. У квітні 1998 гурт переїхав до Києва, де записав дебютну платівку («Там, де нас нема», 1998).

У вересні 2004 з гурту пішли басист Юрій Хусточка і клавішник Дмитро Шуров (у складі групи від 2000 року), які створили рок-гурт Esthetic Education, а також гітарист Павло Гудімов, який створив у 2005 рок-гурт Гудімов. Залишився лише ударник Денис Глінін. Після їхнього відходу Святослав пише пісню «Дякую».

Альбом «Ґлорія» (2005) було записано вже у новому складі «Океану Ельзи».

4 листопада 2008 року у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка відбувся концерт-презентація нового музичного проекту Святослава Вакарчука «Вночі». На концерті було представлено 11 композицій, які увійшли до однойменного альбому, що складається з різноманітних за жанром, переважно джазових, пісень.[3][4]

Влітку 2009 року захистив дисертацію на звання кандидата фізико-математичних наук в Інституті фізики конденсованих систем НАН України. Тема роботи — «Суперсиметрія електрона в магнітному полі»[5]. Праця над роботою тривала багато років, але через постійну зайнятість завершити її вдалося лише 2009 року. Раніше один з альбомів «Океану Ельзи» було названо «Суперсиметрія», а одна з пісень альбому має назву «Susy», що є абревіатурою від supersymmetry.

Концерт у рамках XI Міжнародного інвестиційного форуму «Сочі — 2012».

Вільно говорить українською, польською, англійською, російською мовами.

За оцінкою тижневика «Кореспондент», Святослав Вакарчук входить до першої сотні найвпливовіших і найвідоміших людей в Україні.

Наприкінці 2011 року презентував новий музичний проект «Брюссель», в якому представив пісні, що не вписуються в концепцію гурту «Океан Ельзи». А як музикантів Святослав запросив для роботи над цим альбомом Дмитра Шурова, Макса Малишева, Петра Чернявського та Сергія Бабкіна. Навесні 2012 року було проведено тур проекту «Брюссель».

Інтереси[ред.ред. код]

На відкритті стадіону «Арена Дніпро»

Цікавиться японською культурою та буддизмом. Серед письменників відзначає, наприклад, Миколу Гоголя, Івана Франка, Антона Чехова, Федора Достоєвського, Сергія Жадана, Марію Матіос, Любка Дереша, Юрія Андруховича,[6] Юкіо Місіма і Харукі Муракамі. Музичними кумирами вважає, насамперед, легендарних «The Beatles», а також рок-гурти «The Rolling Stones», «Pink Floyd» і «Queen». Дружить із російською співачкою Земфірою. Колись на концертах Вакарчук присвячував їй пісню «Етюд» з платівки «Янанебібув» та пісню «Друг» з альбому «Модель» на концерті 23.11.2012 в клубі «Stadium Live». Коли росіянка мала концерт у Києві 5 березня 2008 року, то заспівала композицію «Океану Ельзи» «Відпусти», а вокаліст гурту потім піднявся на сцену до Земфіри[7]. 11 квітня 2013 року Земфіра на концерті в Києві присвятила пісню «Жить в твоей голове» гурту Океан Ельзи.

Громадянська позиція[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Виступ Святослава Вакарчука на Євромайдані 28 листопада 2013
Святослав Вакарчук.

На виборах 1999 виступав із низкою інших співаків у промотурі на підтримку Леоніда Кучми як кандидата у Президенти. На виборах 2004 року активно підтримував на той момент опозиційного лідера Віктора Ющенка. Святослав Вакарчук був активним учасником Помаранчевої революції, виступав на концертах на підтримку Ющенка на Майдані Незалежності разом із Русланою, Олегом Скрипкою та іншими музикантами і співаками. Вакарчук як посол доброї волі Програми Розвитку ООН для молоді в Україні бере участь у багатьох соціальних та культурних проектах.

Після виходу «Глорії» 2005 року, де почали з'являтися певні соціально-політичні уривки та філософські запитання, стає послом доброї волі ООН в Україні. Проводить зустрічі зі студентами по всій Україні.

Усі кошти, отримані від продажу синглу «Веселі, брате, часи настали... (сингл)» (2006), було призначено для дитячого будинку в місті Макіївка.

У парламентських виборах 2006 року відкрито не підтримав жодну з політичних сил. Коли після простою та політичної кризи 2007 року було ухвалено рішення провести позачергові вибори до Верховної Ради, то співак увійшов до списку пропрезидентської «Нашої України — Народної самооборони». Водночас він не був членом жодної політичної партії.

Після початку чергового етапу політичної кризи в Україні, 11 вересня 2008 р. співак зняв із себе повноваження депутата.[8] Верховна Рада прийняла складання повноважень нардепа 16 грудня 2008 року.

« Знав, що у Верховній Раді відбуваються складні політичні процеси. Але те, що робиться в цьому скликанні, є боротьбою заради боротьби — й усе [9]  »

На початку 2007 року ініціював соціальний проект «Книга творить Людину», який мав привернути увагу суспільства до теперішньої ситуації у країні, де люди не надто прагнуть інтелектуально збагачуватись.[10] З'явилися рекламні постери і ролики на телебаченні. У телеролику використано музику пісні «Вулиця (може все не так)» з альбому «Модель».

Заснував благодійний фонд «Люди Майбутнього».[11]

Ініціював і профінансував установлення у центрі Львова пам'ятника композиторові Володимирові Івасюку[12].

6 грудня 2013 р. Святослав Вакарчук оприлюднив «Звернення до молодих» і закликав молодь припинити розділяти одне одного за регіоном проживання чи політичними вподобаннями.[13]

22 січня 2014 р. Вакарчук закликав Віктора Януковича зупинити кровопролиття.[14]

Нагороди[ред.ред. код]

  • Орден Свободи (22 січня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю[15][16][17]
  • Заслужений артист України (23 серпня 2005) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науковий та культурний розвиток України, вагомі трудові здобутки та активну громадську діяльність[18]
  • 1 травня 2015 року, Святослав Вакарчук отримав звання «Почесного громадянина міста Львова».[19]
  • 14 травня 2015 року, Святославу Вакарчуку Київська міська рада присвоїла звання «Почесний громадянин Києва». [1]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Автор пісні «Він чекає на неї», виконавцем якої був Олександр Пономарьов.[20] Цю пісню «Океан Ельзи» грав у рамках концертної програми «Тихий Океан» на поч. 2004 року.
  • 2005 року Святослав Вакарчук виграв один мільйон гривень у телешоу «Перший мільйон» — уперше за історію цієї програми в Україні. Виграш Святослав спрямував на благочинність.[21]
  • Святослав Вакарчук свого часу під час одного з чатів (на М1) сказав, що є амбідекстром, тобто особою, яка однаково добре володіє правою та лівою рукою.[22]
  • Зріст Вакарчука — 176 см.

Окрім «Океану Ельзи» Святослав співпрацює з іншими музикантами, і результатами цієї співпраці стали два альбоми:

Особисте життя[ред.ред. код]

Святослав дуже не любить ділитися подробицями приватного життя. З небагатьох згадок про сім'ю у своїх інтерв'ю можна дізнатись, що його кохана жінка − стиліст Ляля Фонарьова, з якою виховує її дочку від першого шлюбу.[23]

Відеокліпи[ред.ред. код]

  1. 2009 — Не опускай свої очі
  2. 2011 — Airplane (Віктор Придувалов)
  3. 2011 — Адреналін
  4. 2013 — Обійми
  5. 2013 — Стріляй
  6. 2015 — Не твоя війна
  7. 2015 — Життя починається знов
  8. 2015 — Мить
  9. 2016 — Не йди

Примітки[ред.ред. код]

  1. Указ Президента України № 1193/2005 від 23 серпня 2005 року
  2. репетиції проводили зокрема в гуртожитку № 2 лісотеху (тепер НЛТУ)
  3. Анти-гламур Святослава Вакарчука
  4. Вакарчук заспівав «Вночі»
  5. Святослав Вакарчук захистив кандидатську з фізики (ua.korrespondent.net, 6 липня 2009)
  6. Вакарчук знає напам'ять усі повісті Гоголя (gazeta.ua, 05 березня 2009)
  7. На киевском концерте Земфира пела песни Вакарчука и говорила о братстве народов(рос.)
  8. Вакарчук склав депутатські повноваження (Утро.ua, 11 вересня 2008)
  9. Вакарчук склав депутатські повноваження (Газета по-українськи, 12 вересня 2008)
  10. Святослав Вакарчук: «Нам потрібно відродити потребу в книжці» («Дзеркало тижня» № 7 (636) 24 лютого — 2 березня 2007)
  11. Книга творить Людину — Людина творить Країну! (Громадський простір, 4 березня 2009)
  12. Святослав Вакарчук профінансував пам'ятник Івасюку у Львові
  13. С.Вакарчук закликав молодь не розділяти одне одного за регіоном проживання
  14. С.Вакарчук закликав Президента України зупинити кровопролиття
  15. Указ Президента України від 22 січня 2016 року № 18/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
  16. Президент нагородив видатних громадян України з нагоди Дня Соборності // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 23 січня 2016
  17. Порошенко нагородив орденами видатних українців на честь Дня Соборності. ukranews.com. Українські новини. 2016-01-23. 
  18. Указ Президента України від 23 серпня 2005 року № 1193/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України»
  19. Святослав Вакарчук — почесний громадянин Львова Радіо «Свобода», 1 травня 2015
  20. pisni.org.ua
  21. Вакарчук трішки побув мільйонером
  22. Chat з особистістю — Святослав Вакарчук (канал М1)
  23. Вакарчук розповів про дружину, секс та майбутніх дітей. depo.ua. Процитовано 2016-03-23. 

Посилання[ред.ред. код]