Валдайська височина

Валдайська височина
Країна	Росія
Регіон	Росія
Тип	гірський хребет пагорб і височина
Валдайська височина Валдайська височина (Росія)
Валдайська височина у Вікісховищі

Валда́йська височи́на, Валда́й (рос. Валда́йская возвы́шенность) — височина у північно-західній частині Східно-Європейської рівнини, у межах Ленінградської, Новгородської, Тверської, Псковської, Смоленської областей Росії, протяжністю понад 600 км.

З Валдайської височини беруть початок річки: Волга, Західна Двина, Дніпро, Ловать, Мста, Сясь, Молога тощо. Висота від 150 до 250 м, найбільша — 343 м (в верхів'ях річки Цни).

В основі Валдайської височини лежать корінні породи (кам'яновугільні вапняки, мергель, глини), що складають північно-західне крило Московської синеклізи і перекриті льодовиковими і водно-льодовиковими відкладеннями. До складу Валдайської височини зазвичай включають Тихвинський кряж, Мегорське пасмо, Вепсовську височину тощо. Північно-західний схил Валдайської височини крутий (Валдайсько-Онезький уступ), південно-східний — пологий. Рельєф моренний. Багато озер: Верхньоволзькі озера (Пено, Вселуг, Волго), озеро Селігер тощо. Дуже заболочена. По південно-східній околиці Валдайської височини (область горбисто-озерного рельєфу) проводиться межа Валдайського (Осташковського) заледеніння.

Охоронні території

• Валдайський національний парк
• Себезький національний парк
• Рдейський заповідник
• Полістовський заповідник

Див. також

• 2793 Валдай — астероїд, названий на честь місцевості.

Посилання

• Культінфо — Валда́йская возвы́шенность (рос.)