Красилов Валентин Абрамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Валентин Красилов)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Валентин Красилов
Народився 1 грудня 1937(1937-12-01)
Київ, СРСР
Помер 10 лютого 2015(2015-02-10) (77 років)
Москва, РФ
Країна  СРСР
 Росія
 Ізраїль
Діяльність еволюціоніст, ботанік, палеоботанік
Alma mater Харківський державний університет (1961)
Галузь біологія, геологія
Заклад Геологічний інститут ДСФ СВ АН СРСР (Владивосток); Біолого-ґрунтовий інститут ДСФ СВ АН СРСР (Владивосток); Палеонтологічний інститут РАН (Москва)
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор геолого-мінералогічних наук
Відомий завдяки: палеонтологія, біостратиграфії, палеоботаніка, палеоекологія,

Красилов Валентин Абрамович (1 грудня 1937, Київ — 10 лютого 2015, Хайфа) — відомий макроеволюціоніст, біостратиграф та палеоботанік, випускник Харківського університету.

Біографічні деталі[ред. | ред. код]

Валентин Красилов народився в Києві 1 грудня 1937 року.

1960 року закінчив Харківський університет[1], де вчився на геологічному факультеті, і далі понад 30 років працював на Далекому сході (Владивосток). Зокрема, з 1961 до 1972 року працював у лабораторії палеонтології і стратиграфії Геологічного Інституту Далекосхідного відділення Сибірського філіалу АН. Надалі, з 1972 до 1990 року завідував Лабораторією палеоботаніки Біолого-ґрунтового інституту того ж Далекосхідного відділення.

1994 року переїхав до Москви і з того часу й до виїзду до Ізраїлю (2006), тобто 20 подальших років працював у Палеонтологічному інституті РАН, в якому протягом 12 років (1995—2006) завідував Лабораторією палеоботаніки.

Останні роки свого життя професор Красилов жив і працював у Хайфі, Ізраїль, де він проводив свої дослідження і читав лекції в Інституті еволюції.

Наукові доробки[ред. | ред. код]

1965 року захистив кандидатську дисертацію за темою «Ранньокрейдяна флора Південного Примор'я та її значення для стратиграфії». З 1973 р. — доктор геолого-мінералогічних наук, дисертація за темою «Палеоекологія рослин та екостратиграфічна кореляція континентальних товщ».

Автор багатьох відомих концепцій у галузі біостратиграфії, палеоекології та палеоботаніки.

Автор 390 публікацій, у тому числі 22 монографій. Найвідоміші з них:

Перелік найважливіших публікацій В. Красилова вміщено на сайті Інституту еволюції, де він працював в останні роки[2].

Визнання[ред. | ред. код]

  • Професор (1983).
  • Дійсний член Російської академії природничих наук (1993).
  • Почесний член Всеросійського палеонтологічного товариства.
  • Нагороджений медаллю Міжнародного палеоботанічного товариства (1991)
  • Нагороджений премією Ганса Раусинга [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.] (1997)[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дата суперечлива. 1960 наводиться за сайтом ПІНу [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
  2. Publications V.A. Krassilov // The Institute of evolution (web-site). Архів оригіналу за 15 грудня 2015. Процитовано 29 грудня 2015.
  3. Присуджується як премія року «За найкращу палеонтологічну працю року». 1996 року її отримав Євген Курочкін, 1998 — Олександр Марков

Джерела[ред. | ред. код]