Валер'ян Ісмаель
Валер'ян Ісмаель | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Валер'ян Ісмаель на тренерському містку ЛАСКа (2019) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Валер'ян Александре Ісмаель[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 28 вересня 1975 (49 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Страсбург, Франція | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 191 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 83 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Франція | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | центральний захисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1982—1984 1984—1992 |
«Гольцгайм» «Страсбург» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Роки | Збірна | І (г) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1993—1994 1996—1997 |
Франція (U-18) Франція (U-21) |
8 (2) 12 (2) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сезони | Команда | Місце | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2011—2013 2013—2014 2014 2015—2016 2016—2017 2018 2019—2020 2020—2021 2021—2022 2022 2023— |
«Ганновер 96 II» «Вольфсбург II» «Нюрнберг» «Вольфсбург II» «Вольфсбург» «Аполлон Смірніс» ЛАСК «Барнслі» «Вест-Бромвіч Альбіон» «Бешикташ» «Вотфорд» |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Валер'ян Александре Ісмаель (фр. Valérien Alexandre Ismaël; нар. 28 вересня 1975, Страсбург, Франція) — французький та німецький футболіст, центральний захисник, по завершенні кар'єри гравця — футбольний тренер.
Народився в гваделупського батька[2] та матері-ельзаски[3], виріс у Страсбурзі на кордоні з Німеччиною. Дід Ісмаїла — німець[4].
Ісмаель дебютував за «Страсбур» 15 січня 1994 року в поєдинку проти «Кана». Протягом свого першого періоду за клуб провів 77 матчів у чемпіонаті. Окрім цього, зіграв у п’яти матчах Кубку УЄФА, відзначився одним голом.
У січні 1998 року Ісмаель підписав контракт із «Крістал Пелес» зі «Страсбура» за 2,75 мільйона фунтів стерлінгів, що зробило його найдорожчим гравцем в історії клубу[5]. Незважаючи на це, він зіграв лише 13 матчів за лондонський клуб й перебував у клубі лише десять місяців, із січня по жовтень 1998 року, а в жовтні 1998 року повернувся до рідної Франції, щоб підписати контракт з «Лансом».
Під час виступів у «Лансі» Ісмаель відновив свою форму після короткого й тривалого періоду в Англії. Зіграв 83 матчі, відзначився п'ятьма голами. Також мав коротку оренду у своєму колишньому клубі «Страсбура» протягом сезону 2000/01 років у Лізі 1, але не зміг допомогти їм уникнути вильоту. Проте він грав за «Страсбур» у фіналі Кубку Франції 2001 року, в якому обіграли «Ам’єн» по пенальті[6]. Повернувся в «Ланс» на сезоні 2001/02 років у Лізі 1, де продемонстрував особливо хорошу форму, зіграв 33 матчі та відзначився 4-ма голами. Однак його продали назад у «Страсбур» на наступний сезон після того, як «Ланс» повернувся до вищого рівня.
Після повернення до свого колишнього клубу призначений капітаном. Привів клуб до респектабельного 13-го місця і завдяки вмілій грі в захисті привернув інтерес з боку європейських клубів. За останній період у «Страсбурі» провів 26 матчів та забив двічі. Загалом за свій рідний клуб зіграв 167 разів у всіх турнірах і забив сім голів.
У 2003 році Ісмаель відданий в оренду «Вердеру», де зіграв 32 матчі, відзначився чотирьма голами. У своєму першому сезоні в бременському клубі виграв золотий дубль. Напередодні старту наступного сезону проданий «Вердеру», де знову з'явився 32 рази, забив чотири м'ячі. Однак «Вердер» зміг фінішувати лише третім. Також провів сім матчів у Лізі чемпіонів УЄФА, забив двічі.
У липні 2005 року приєднався до «Баварії». Отримав червону картку під час свого дебюту за клуб, але завершив сезон, вигравши з мюнхенцями чемпіонат Німеччини та кубок Німеччини вдруге в кар'єрі. Однак у сезоні 2006/07 років зіграв за клуб лише один матч через свою тривалу травму, і зрештою залишився без клубу, щоб приєднатися до «Ганновера 96» у січні 2008 року. Провів 31 матч за «Баварію», не відзначався голами, а також провів вісім матчів у Лізі чемпіонів, відзначився одним голом у програному (1:4) поєдинку проти «Мілана».
Ісмаеля запросили до клубу, щоб підсилити оборону та забезпечити лідерство своїм новим товаришам по команді[7]. Перша гра за «Ганновер» була проти його попереднього клубу, «Баварії», зіграв 45 хвилин і допоміг своїй команді зіграти внічию (0:0). Після того, як був замінений через незначну травму, «Ганновер» у другому таймі пропустив три м'ячі. Після одужання від травми став ключовим гравцем команди. Через подальші травми та поганий прогноз на одужання 5 жовтня 2009 року завершив кар'єру гравця. Загалом за команду провів 18 матчів.
Виступав за юнацьку збірну (U-18) та молодіжну збірну Франції[8]. Коли його не викликали до національної команди, він хотів представляти Німеччину[9]. Однак Німецький футбольний союз відхилив його бажання, оскільки в нього не було достатнього зв’язку з Німеччиною. Відповідаючи на запитання німецького спортивного журналу Kicker, Ісмаель зазначив у звіті, опублікованому німецьким таблоїдом Bild, наступне: «Це не зовсім так. Я француз, і я все ще сподіваюся на свій шанс зіграти за Францію. Я почуваюся добре в Німеччині, але я не хочу йти добровільно. Тільки якщо Клінсман захоче [бачити] мене, тоді нам доведеться про це поговорити»[10]. Якщо б колишній тренер збірної Німеччини Юрген Клінсманн цікавився ним, Ісмаель хотів би перевірити своє походження[9].
Гернот Рор, експерт з французького футболу, пояснив постійне ігнорування Ісмаеля: «Хоча Валер’єн був гравцем молодіжної збірної, він ніколи не був варіантом для національної команди. Звичайно, Валер’єн є одним із найкращих центральних захисників, але ніколи не був настільки вражаючим, щоб конкурувати з основними гравцями першої команди»[11]. Ісмаель бачив це дещо інакше: «Раніше були гучні імена, добре. Але сьогодні я не гірший за тих, хто там». Після того, як у жовтні 2005 року Ісмаель знову запропонував свої послуги збірній Німеччини, знову отримав відмову. Згодом, у березні 2006 року, Німецький футбольний союз оголосив, що Ісмаель не має права грати за Німеччину, оскільки в серпні 1996 року він зіграв у кваліфікаційному матчі молодіжного чемпіонату Європи за Францію. Згідно з правилами ФІФА, йому б знадобилося німецьке громадянство ще в 1996 році, щоб змінити спортивне громадянство[4].
Повідомлялося, що Того також мала бажання викликати Ісмаела до своєї команди на чемпіонату світу 2006 року, враховуючи, що його колишня дружина має частково тоголезське походження[12], але заперечив ймовірність та зацікавленість у цій пропозиції[13].
10 жовтня 2009 року Ісмаель став помічником головного тренера «Ганновера 96». З 24 червня 2010 року також був членом керывництва клубу. 28 листопада 2011 року обійняв посаду головноъ команди другої команди «Ганновера 96 II»[14]. У сезоні 2011/12 років «Ганновер II» фінішував на шостому місці з 14 перемогами, 8 нічиями та 12 поразками[15]. Протягом сезону 2012/13 років «Ганновер II» фінішував на четвертому місці з 16 перемогами, 6 нічиями та 8 поразками[16]. Залишив команду 30 червня 2013 року[14].
З 1 липня 2013 року по 5 червня 2014 року займав посаду головного тренера «Вольфсбурга II»[17]. «Вольфсбург II» виграв Регіоналлігу «Північ» в сезоні 2013/14 років[18] і програв «Зонненгоф» (Гросаспах) у плей-оф за право підвищитися в класі[19].
Ісмаель став новим головним тренером «Нюрнберга» 5 червня 2014 року[20], а 3 серпня 2014 року виграв свій перший матч проти «Ерцгебірге Ауе» з рахунком 1:0[21]. Під його керівництвом клуб програв вісім із наступних 13 матчів[22] й 10 листопада 2014 року звільнений з займаної посади[23] (через три дні після поразки (1:2) проти «Зандгаузена»[24]. Завершив роботу в клубі з наступною статистикою: чотири перемоги, дві нічиї та вісім поразок[25].
1 червня 2015 року повернувся у «Вольфсбург II»[26]. Повторюючи успіх свого першого перебування в команді, «Вольфсбург II» виграв Регіоналлігу «Північ» 2015/16[27]. Але знову ж таки, «Вольфсбург II» програв у плей-оф за право підвищитися в класі, цього разу «Яну» (Регенсбург)[28].
Головного тренера першої команди Дітера Гекінга звільненили 17 жовтня 2016 року, в виконувачем обов'язків головного тренера призначили Валер'яна Ісмаеля[29]. У своїх перших чотирьох матчах «Вольфсбургу» вдалося двічі перемогти[30]. 7 листопада 2016 року Ісмаель став повноцінним головним тренером[31].26 лютого 2017 року звільнений з займаної посади[32].
29 травня 2018 року було оголошено, що Ісмаель підписав 2-річний контракт з клубом грецької Суперліги «Аполлон Смірніс»[33]. Однак після того, як 25 серпня 2018 року провів лише одну гру чемпіонату проти «Лариси», в якій Аполлон програв вдома з рахунком 0:1, шість днів по тому його звільнили з керівної посади через розбіжності з президентом клубу[34].
В австрійській футбольній Бундеслізі 2019/20 років Ісмаель змінив Олівера Гласнера на посаді нового головного тренера та спортивного директора австрійської команди ЛАСК[35]. У перші декілька місяців свого перебування на посаді привів команду до найкращого її старту в історії (17 очок у 8 матчах). Також привів ЛАСК до першого в історії матчу плей-оф Ліги чемпіонів УЄФА. Після перемоги над фаворитом «Базелем» команда програла «Брюгге». У першому виступі ЛАСК в Лізі Європи УЄФА команда виграла групу зі «Спортінгом» (Лісабон), ПСВ (Ейндховен) і «Русенборгом» (Тронгейм). ЛАСКу вдалося перемогти АЗ Алкмар, але в 1/8 фіналі австрійці програли Манчестер Юнайтед. Після паузи у футболі, спричиненої Covid-19, ЛАСК почав на декілька днів раніше тренуватися з повним контактом тіла. За це його різко розкритикували інші клуби та ЗМІ. Команда більше не грала добре, і за порушення коронавірусних обмежень була позбавлена 4 очок, що дозволило їй посісти четверте місце в чемпіонаті. ЛАСК розірвав угоду Ісмаелем 11 липня 2020 року, а на посаді головного тренера австрійського клубу його замінив Домінік Тальгаммер[36].
Восени 2020 року Герхард Штрубер вирішив приєднатися до «Нью-Йорк Ред Буллз», «Барнслі» запросив на вакантну посаду Валер'яна. Допоміг команді посісти місце, яке дозволяло «Барнслі» поборотися в плей-оф за право підвищитися в класі.
24 червня 2021 року приєднався до «Вест-Бромвіч Альбіон», яка нещодавно вилетіла з Чемпіоншипу, та підписав чотирирічний контракт, завдяки чому став першим французьким тренером клубу[37]. 2 лютого 2022 року Ісмаель покинув клуб за взаємною згодою після невдалих результатів[38].
25 березня 2022 року Ісмаель став тренером турецького клубу «Бешикташ». До його приїзду команду тимчасово тренував один із молодіжних тренерів Ондер Каравелі. Контракт Ісмаеля розрахований до кінця сезону 2022/23 років. Сезон 2023/24 років також може провести в клубі[39].
Ісмаель одружений німкені Кароліні. Від першого шлюбу виховує сина (1995 рік народження). 25 квітня 2013 року отримав німецьке громадянство.
- Станом на 9 квітня 2022
Рік | З | По | Досягнення | Пос. | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Іг | В | Н | П | ЗМ | ПМ | РМ | % Перемог | ||||
«Ганновер 96 II» | 28 листопада 2011 | 30 червеня 2013 | 49 | 24 | 10 | 15 | 94 | 66 | +28 | 48,98 | [15][16] |
«Вольфсбург II» | 1 липня 2013 | 5 червня 2014 | 36 | 23 | 6 | 7 | 85 | 29 | +56 | 63,89 | [19] |
«Нюрнберг» | 5 червня 2014 | 10 листопада 2014 | 14 | 4 | 2 | 8 | 14 | 25 | −11 | 28,57 | [22] |
«Вольфсбург II» | 1 червня 2015 | 17 жовтня 2016 | 48 | 30 | 8 | 10 | 105 | 42 | +63 | 62,50 | [28][40] |
«Вольфсбург» | 17 жовтня 2016 | 26 лютого 2017 | 17 | 6 | 1 | 10 | 17 | 26 | −9 | 35,29 | [30] |
«Аполлон Смірніс» | 29 травня 2018 | 31 серпня 2018 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | −1 | 0.00 | [41] |
ЛАСК | 27 травня 2019 | 11 липня 2020 | 50 | 31 | 6 | 13 | 102 | 57 | +45 | 62,00 | [42] |
«Барнслі» | 23 жовтня 2020 | 24 червня 2021 | 44 | 25 | 6 | 13 | 56 | 43 | +13 | 56,82 | [43] |
«Вест-Бромвіч Альбіон» | 24 червня 2021 | 2 лютого 2022 | 31 | 12 | 9 | 10 | 35 | 32 | +3 | 38,71 | [44] |
«Бешикташ» | 25 березня 2022 | Теперішній час | 2 | 1 | 1 | 0 | 5 | 2 | +3 | 50,00 | [45] |
Загалом
|
292 | 156 | 49 | 87 | 513 | 323 | — | 53,42 | — |
- «Страсбур»
- Кубок Франції
- Володар (1): 2000/01
- Кубок французької ліги
- Володар (1): 1996/97
- Кубок Інтертото
- Володар (1): 1995
- «Ланс»
- Кубок французької ліги
- Володар (1): 1998/99
- «Вердер» (Бремен)
- Бундесліга
- Чемпіон (1): 2003/04
- Кубок Німеччини
- Володар (1): 2003/04
- «Баварія» (Мюнхен)
- Бундесліга
- Чемпіон (1): 2005/06
- Кубок Німеччини
- Володар (1): 2005/06
- «Вольфсбург II»
- ↑ Beşiktaş’a Hoş Geldin Valérien Alexandre Ismaël [Welcome to Beşiktaş Valérien Alexandre Ismaël] (Tr) . Beşiktaş J.K. 25 березня 2022. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
- ↑ Bremer, Sven (23 лютого 2005). Deutscher mit Akzent. Berliner Zeitung (нім.). Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 6 вересня 2014.
- ↑ Valerien Ismael bekommt die Freigabe für den Club. nordbayern.de (нім.). Nürnberger Nachrichten/Nürnberger Zeitung/Verlag Nürnberger Presse Druckhaus Nurnberg GmbH & Co. KG. 6 червня 2014. Архів оригіналу за 8 червня 2014. Процитовано 7 вересня 2014.
- ↑ а б Greitner, O.; Traemann, K.; Seidel, F. (3 березня 2006). Ismael: Er sollte für Deutschland spielen. Bild.de (нім.). Axel Springer Verlag. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Dyer, Ken (15 січня 1998). Palace move for £2.75m French star. Soccernet. Архів оригіналу за 22 February 1999. Процитовано 13 грудня 2019.
- ↑ Strasbourg 0-0 Amiens. lequipe.fr. 26 травня 2001. Архів оригіналу за 4 February 2012. Процитовано 28 липня 2016.
- ↑ Auf Ismael ruht die Hoffnung (нім.). kicker.de. 17 грудня 2007. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 28 грудня 2008.
- ↑ Valérien Ismaël. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 9 квітня 2022.
- ↑ а б Ismael wird nicht für Deutschland spielen. Faz.net (нім.). Frankfurter Allgemeine Zeitung. 30 серпня 2005. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 1 серпня 2014.
- ↑ Salamon, Bernd (30 серпня 2005). Ismael: Weiter für Frankreich. kicker online (нім.). Olympia Verlag GmbH. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Salamon, Bernd (5 вересня 2005). Ismael: Die unerfüllte Liebe. kicker online (нім.). Olympia Verlag GmbH. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Togo want Ismael. BBC Sport. 2 грудня 2005. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 25 квітня 2012.
- ↑ Frenchman denies Togo approach. BBC Sport. 4 грудня 2005. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 25 квітня 2012.
- ↑ а б Hannover 96 II » Trainerhistorie. World Football. Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 20 січня 2014.
- ↑ а б Germany » Regionalliga Nord 2011/2012 » 34. Round. World Football. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ а б Germany » Regionalliga Nord 2012/2013 » 34. Round. World Football. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ VfL Wolfsburg II » Trainerhistorie. World Football. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 20 січня 2014.
- ↑ Germany » Regionalliga Nord 2013/2014 » 34. Round. World Football. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ а б VfL Wolfsburg II » Dates & results 2013/2014. World Football. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 20 січня 2014.
- ↑ FCN bestätigt Ismaël als neuen Trainer (нім.). Süddeutsche Zeitung. 5 червня 2014. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 7 червня 2014.
- ↑ Aufsteiger Heidenheim erobert gleich die Spitze (нім.). Die Welt. 3 серпня 2014. Архів оригіналу за 5 серпня 2014. Процитовано 5 серпня 2014.
- ↑ а б 1. FC Nürnberg - Termine. kicker.de (нім.). kicker. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ Nürnberg stellt Ismael frei (нім.). kicker. 10 листопада 2014. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 10 листопада 2014.
- ↑ Wooten hievt den SVS am Club vorbei (нім.). kicker. 7 листопада 2014. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 10 листопада 2014.
- ↑ 1. FC Nürnberg (нім.). kicker. Архів оригіналу за 6 січня 2015. Процитовано 27 жовтня 2014.
- ↑ Vorgänger wird Nachfolger: Ismael übernimmt Wolfsburg II (нім.). kicker. 1 червня 2015. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ Regionalliga Nord - Spieltag / Tabelle. kicker.de (нім.). kicker. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ а б VfL Wolfsburg II. kicker.de (нім.). kicker. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ Hallam, Mark (17 жовтня 2016). Wolfsburg and coach Dieter Hecking part ways. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 9 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ а б VfL Wolfsburg. kicker.de (нім.). kicker. Архів оригіналу за 8 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ Uersfeld, Stephan (7 листопада 2016). Wolfsburg confirm Valerien Ismael as new head coach after Freiburg win. ESPN. ESPN FC. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ Wolfsburg dismiss coach Valerien Ismael. Deutsche Welle. 26 лютого 2017. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 26 лютого 2017.
- ↑ Ismaël wird Trainer in Griechenland. T-online (нім.). Deutsche Presse-Agentur. 30 травня 2018. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 12 грудня 2019.
- ↑ Valérien Ismaël quitte l'Apollon Smyrnis et accuse son président de l'avoir "menacé". France Football (фр.). 31 серпня 2018. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
- ↑ Herzlich Willkommen beim LASK Valérien Ismaël! (нім.). LASK. 27 травня 2019. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019.
- ↑ Nach Corona-Eklat: Ex-Bayern-Star verliert Trainerposten. Express.de (нім.). 11 липня 2020. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020.
- ↑ Albion appoint Valérien Ismaël as Head Coach. West Bromwich Albion F.C. 24 червня 2021. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 24 червня 2021.
- ↑ Club statement: Valérien Ismaël. West Bromwich Albion. West Bromwich Albion F.C. 2 лютого 2022. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
- ↑ Beşiktaş’a Hoş Geldin Valérien Alexandre Ismaël. Besiktas JK. 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
- ↑ Regionalliga Nord - Spieltag / Tabelle. kicker.de (нім.). kicker. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ Valérien Ismaël managerial statistics. SofaScore. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
- ↑ LASK: Matches. Soccerway. Perform Group. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 21 березня 2021.
- ↑ Barnsley: Matches. Soccerway. Perform Group. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 21 березня 2021.
- ↑ West Bromwich Albion FC: Matches. Soccerway. Perform Group. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
- ↑ Beşiktaş JK.: Matches. Soccerway. Perform Group. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 25 березня 2022.
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Валер'ян Ісмаель на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Валер'ян Ісмаель на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
- Профіль гравця [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.] на сайті footballdatabase.eu
- Профіль гравця [Архівовано 7 квітня 2022 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
- Профіль гравця [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.] на сайті fussballdaten.de (нім.)
- Профіль гравця [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.] на сайті lequipe.fr (фр.)
- Профіль гравця [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.] на сайті fff.fr (фр.)
- Профіль гравця на сайті bdfa.com.ar (ісп.)
- Профіль гравця [Архівовано 30 травня 2017 у Wayback Machine.] на сайті datencenter.dfb.de (нім.)
- Профіль гравця [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.] на сайті kicker.de (нім.)
- Профіль гравця [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.] на сайті ligue1.fr (фр.)
- Профіль тренера [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.] на сайті transfermarkt.com
- Профіль тренера [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.] на сайті zerozero.pt
- Профіль тренера [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.] на сайті soccerpunter.com
- Народились 28 вересня
- Народились 1975
- Уродженці Страсбурга
- Французькі футболісти
- Німецькі футболісти
- Німці Франції
- Гравці молодіжної збірної Франції з футболу
- Футбольні легіонери в Німеччині
- Футбольні легіонери в Англії
- Французькі футбольні легіонери
- Французькі тренери
- Німецькі тренери
- Футболісти «Ланса»
- Футболісти «Вердера»
- Футболісти «Баварії» (Мюнхен)
- Футболісти «Ганновера 96»
- Футболісти «Страсбура»
- Французькі футбольні тренери
- Тренери ФК «Нюрнберг»
- Тренери ФК «Вольфсбург»
- Тренери ФК «Аполлон Смірніс»
- Тренери ФК ЛАСК
- Тренери ФК «Барнслі»
- Тренери ФК «Вест-Бромвіч Альбіон»
- Тренери ФК «Бешикташ»
- Тренери ФК «Вотфорд»