Свіщев Валерій Андрійович
Валерій Андрійович Свіщев (9 грудня 1946, м.Фрунзе, Киргизька РСР) — радянський та український актор театру і кіно, сценарист, кінорежисер, кінопродюсер, директор Театру-студії кіноактора кіностудії ім О.Довженко.
| Валерій Андрійович Свіщев | |
|---|---|
| рос. Валерий Андреевич Свищёв | |
 | |
| Ім'я при народженні | Валерій Андрійович Свіщев |
| Народився |
9 грудня 1946 (77 років) Фрунзе, Киргизька РСР, СРСР |
| Громадянство |
 СРСР →  Україна |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | актор, сценарист, кінорежисер, кінопродюсер, директор Театру-студії кіноактора кіностудії ім О.Довженко. |
| Галузь | кінематограф |
| Знання мов | російська і українська |
| Членство | НСКУ |
| IMDb | ID 0841317 |
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в місті Фрунзе столиці Киргизької РСР. Пізніше переїжджає на Харківщину.
З 1953 року вчився в середній школі м. Мерефа Харківській області.
В період з 1965 по 1967 роки вчився в Харківському інституті Мистецтв (акторський факультет).
Пізніше в 1968 - 1971 роках вчився в Київському інституті ім. Карпенка-Карого.
У 1971 — 1973 роках — диктор Харківського телебачення.
У 1973 — 1978 роках — диктор Київського телебачення.
У 1978 —1993 роках - актор Театру кіноактора кіностудії ім. О.Довженка.
У 1980 році - режисер спектаклю «Кіт в чоботях».
З 1993 року — директор Театру-студії кіноактора кіностудії ім. О.Довженка.
У 1993 році — продюсер - режисер фільму «Обітниця».
У 2003 році — продюсер автор сценаріїв, режисер - постановщик фільмів «Визволення Києва», «Визволення України».
У 2008 році — продюсер спектаклю "Влада темряви".
У 2010 році — режисер постановщик спектаклю «Як Віра, Надія та Любов, місто врятували».
У 2011 році — автор сценарію та режисер постановщик фільму «Зоряна варта».
Член Національної Спілки кінематографістів України.
Голова Г.О. «Об'єднання захисників надбань та відродження українського кіномистецтва».
Фільмографія[ред. | ред. код]
Ролі в кіно[ред. | ред. код]
- 1977 — Народжена революцією (рус. Рождённая революцией) — Очкин, працівник ювелірного магазину.
- 1978 — Під сузір'ям Близнюків[1] (рус. Под созвездием Близнецов).
- 1982 — Ніжність до ревущего звіра[2] (рус. Нежность к ревущему зверю) — льотчик—випробувальник.
- 1982 — Переборювання[3] (рус. Преодоление) — Арсеній Павлович Гур'єв - ротмистр.
- 1984 — В лісах під Ковелем[4] (рус. В лесах под Ковелем) —німецький офіцер.
- 1985 — Спокута (фильм-спектакль) (рус. Искупление) — Омелько (поет В.Лупалов).
- 1985 — Контрудар [3](рус. Контудар).
- 1985 — Пароль знали двоє[5][6] (рус. Пароль знали двое).
- 1986 — Нас водила молодість... (рус. Нас водила молодость...) — молодший урядник (білоказак)
- 1987 — Суд в Ершовці (рус. Суд в Ершовкеі) — Олександр Сергійович Панов (народний засідатель)
- 1989 — Війди в кожний дім[7] (рус. Войди в каждый дом).
- 1991 — Капітан Крокус[3] (рус. Капитан Крокус) — мер.
- 1992 — Америкен бой[8] [3](Украина) (рус. Америкен бой) — Товстий.
Режисер та сценарист[ред. | ред. код]
- 1990 — Обітниця
- 2003 — Визволення Києва
- 2003 — Визволення України
- 2011 — Зоряна варта
Режисер-постановник[ред. | ред. код]
- Спектакль — Як Віра, Надія та Любов, місто врятували[9]
Продюсер[ред. | ред. код]
- 1990 — Обітниця
- 2008 — Влада темряви
Посилання[ред. | ред. код]
- https://www.imdb.com/name/nm0841317/?ref_=ttfc_fc_cl_t6
- https://www.kinopoisk.ru/name/307656/
- https://www.afisha.ru/people/302415/
- https://megogo.net/ru/name/29448-valeriy-svishchev.html
- https://megabook.ru/article/Свищев%20Валерий
- ↑ КиноПоиск.ru. www.kinopoisk.ru. Процитовано 18 березня 2019.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ КиноПоиск.ru. www.kinopoisk.ru. Процитовано 18 березня 2019.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ а б в г Valeri Svishchyov. IMDb. Процитовано 18 березня 2019.
- ↑ КиноПоиск.ru. www.kinopoisk.ru. Процитовано 18 березня 2019.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Національна кіностудія ім. О. Довженка - Пароль знали двоє. www.dovzhenkofilm.com.ua. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 19 березня 2019.
- ↑ КиноПоиск.ru. www.kinopoisk.ru. Процитовано 18 березня 2019.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ КиноПоиск.ru. www.kinopoisk.ru. Процитовано 18 березня 2019.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Валерий Свищев. КиноПоиск (ru-RU) . Процитовано 18 березня 2019.
- ↑ Валерій Марченко налаштований на позитив. Газета 7 Днів (укр.). 26 вересня 2013. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 18 березня 2019.